Рішення

від 31.07.2017 по справі 910/7774/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017Справа №910/7774/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА"

до 1) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ"

про захист ділової репутації

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Бєлкін Л.М. за довіреністю б/н від 03.08.2016

від відповідача-1: Грамма Ю.В. за довіреністю № 100/296 від 10.01.2017; Дубаневич О.З. за довіреністю №100/24603 від 22.11.2016

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА" (далі - позивач, ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-1, Комісія), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ" (далі - відповідач-2, ТОВ "Фондовий світ") про захист ділової репутації.

Позовні вимоги обгрунтовані розповсюдженням посадовою особою відповідача-1 під час прес-конференції недостовірної інформації стосовно позивача, а також поширенням через мережу Інтернет на сайті, власником якого є відповідач-2, з посиланням на посадову особу відповідача-1, як джерело інформації, недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7774/17 та призначено розгляд справи на 19.06.2017 о 11:00 год.

31.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі з доданими до них документами, на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2017 про порушення провадження у справі № 910/7774/17. Зазначеними поясненнями представник позивача повідомив, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи зі спору між позивачем та відповідачем про той же предмет і з тих же підстав та відсутні рішення цих органів з такого спору. В якості додатків до пояснень, представником позивача було подано, зокрема, копію Указу Президента України від 30.01.2015 № 50/2015 "Про призначення складу національної комісії з цінних паперів та фондового ринку"; скриншот сайту з недостовірною інформацією.

16.06.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про сплив строку позовної давності з додатками, відповідно до якої представник відповідача-1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В судове засідання, призначене на 19.06.2017 представники позивача та відповідача-1 з'явилися.

Представник відповідача-2 в судове засідання 19.06.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 18.05.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 19.06.2017 представник відповідача-1 подав клопотання про витребування доказів у ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна", а саме відео - звукозапису прес-конференції Голови Комісії ОСОБА_5 від ІНФОРМАЦІЯ_13, оскільки, на думку представника відповідача-1, без зазначеного відео-звукозапису не вбачається за можливе встановити дійсність висловлювання ОСОБА_5 стосовно позивача - ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА" та встановлення повних обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.06.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 19.06.2017 представник відповідача-1 надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні 19.06.2017 здійснювався розгляд клопотання відповідача-1, поданого в судовому засіданні 19.06.2017, про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" (далі - ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна").

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 19.06.2017, клопотання про витребування доказів у ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник позивача питання про задоволення клопотання відповідача-1 про витребування доказів, залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, керуючись положеннями ст. 38 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зазначеного клопотання та витребування додаткових доказів у ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна".

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.06.2017, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання позивача про продовження строку вирішення спору судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 19.06.2017, здійснювався огляд та дослідження доказів в мережі Інтернет, а саме статті "ІНФОРМАЦІЯ_16 розміщеної на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, про що складено протокол огляду та дослідження доказів від 19.06.2017. За результатами огляду та дослідження сайту ІНФОРМАЦІЯ_3, судом встановлено, що на сайті розміщена стаття "ІНФОРМАЦІЯ_16 яка стосується ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА", що зміст вказаної статті відповідає роздруківкам з сайту, наданих позивачем в якості додатку до позовної заяви, що власником вказаного сайту є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ", про що свідчить позначка "© 2014-2017 ООО "ФОНДОВЫЙ МИР".

Враховуючи нез'явлення представника відповідача-2 в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 18.05.2017, необхідність витребування додаткових доказів, клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та положення п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 19.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 11.07.2017 о 12:20 год.

06.07.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження поширення Головою Комісії ОСОБА_5 недостовірної інформації і що саме внаслідок такого поширення було порушено особисті немайнові права позивача. При цьому відповідач-1 зазначив про необґрунтованість та безпідставність посилань позивача на те, що суттєве погіршення його фінансового стану відбулося внаслідок висловлювання Голови Комісії ОСОБА_5; що Голова Комісії ОСОБА_5 взагалі не посилався на Положення № 980 від 10.05.2015 "Про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності"; що позивачем не надано жодних доказів того , що висловлювання Голови Комісії ОСОБА_5 спричинили відміну конкурсу з продажу акцій ПАТ "Одеський припортовий завод" на ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА". Також, відповідач-1 звернув увагу, що під час прес-конференції Голова Комісії ОСОБА_5 не розповсюджував неправдиві відомості по відношенню до позивача, а висловлював оціночні судження.

07.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № 2, відповідно до яких позивач наполягав на тому, що посягання на ділову репутацію особи шляхом поширення недостовірної інформації є самостійним складом порушення прав особи, незалежно від видимої шкоди, з урахуванням викладеного просив суд позов задовольнити.

11.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення проти відзиву відповідача-1, відповідно до яких позивач зазначив, що відповідач-1 не навів доказів достовірності інформації про фіктивність позивача чи його цінних паперів, не спростував твердження позивача, що такі відомості є недостовірними.

11.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення стосовно погіршення показників фінансового стану та конкурентоспроможності ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА" внаслідок поширення Головою Комісії ОСОБА_5 недостовірної інформації.

11.07.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2017 надійшов аудіозапис прес-конференції від ІНФОРМАЦІЯ_13, яка відбулася у приміщенні ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна".

В судове засідання, призначене на 11.07.2017 представники позивача та відповідача-1 з'явилися.

Представник відповідача-2 в судове засідання 11.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 18.05.2017 та від 19.06.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 11.07.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням додаткових пояснень № 2, поданих 07.07.2017 через відділ діловодства суду, заперечень проти відзиву відповідача-1 та додаткових пояснень, поданих 11.07.2017 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 11.07.2017 представник відповідача-1 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 06.07.2017 через відділ діловодства суду.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача-2 в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвал суду від 18.05.2017, від 19.06.2017 та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 11.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 відкладено розгляд справи на 31.07.2017 об 11:20 год.

20.07.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

28.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення щодо стенограми прес-конференції, згідно яких, розглянувши вказану стенограму, позивач визнав, що Голова Комісії ОСОБА_5 прямо не говорить "цінні папери Біржі "Перспектива" - фіктивні", і що це інтерпретація журналіста, проте, контекст, у якому Голова Комісії ОСОБА_5 проводив прес-конференцію і відповідав на питання, на думку позивача, давали журналісту підстави для такої інтерпретації. З урахуванням наведеного, позивач вважає актуальною позовну вимогу про визнання недостовірної інформацію, "поширену на Інтернет-сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_3, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ", з посиланням на Голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5, як джерело інформації …", у зв'язку з чим просив позов задовольнити. В якості додатку до наведених пояснень додано витяг із Стенограми аудіо запису прес-конференції, яка відбувалася у приміщенні ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" ІНФОРМАЦІЯ_11 року.

31.07.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення з урахуванням наданого аудіозапису ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". Відповідно до наданих пояснень відповідач-1 вважає, що позивач не довів належними доказами те, що будь-які висловлювання Голови Комісії ОСОБА_5 є недостовірною інформацією та такою, що порушує особисте немайнове право позивача.

31.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № 3, згідно яких позивач, у зв'язку із отриманням ним від відповідача-2 пояснень щодо відповідності спірної інформації тій, що фактично була поширена, надав копію таких пояснень (лист № 20 від 27.07.2017) відповідача-2, який вказує, що поширена інформація є саме такою, яка озвучувалася на прес-конференції, а також, що до ТОВ "Фондовий світ" не звертався ані Голова Комісії, ані інші представники Комісії за спростуванням спірної інформації. З урахуванням викладеного позивач просив суд позов задовольнити.

В судове засідання, призначене на 31.07.2017 представники позивача та відповідача-1 з'явилися.

Представник відповідача-2 в судове засідання 31.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 18.05.2017, від 19.06.2017 та від 11.07.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.07.2017 без участі представника відповідача-2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

В судовому засіданні 31.07.2017 здійснювався огляд та дослідження доказів на диску з аудіозаписом прес-конференції Голови Комісії ОСОБА_5 від 05.08.2017, про що складено протокол огляду та дослідження доказів від 31.07.2017. За результатами прослуховування вказаного аудіозапису судом встановлено, що інформація з аудіозапису відповідає стенограмі зазначеної прес-конференції, доданої до пояснень позивача, поданих 28.07.2017 через відділ діловодства суду.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 31.07.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням додаткових пояснень № 2; заперечень проти відзиву відповідача-1; додаткових пояснень; пояснень щодо стенограми прес-конференції; додаткових пояснень № 3, які були подані через відділ діловодства суду відповідно 07.07.2017, 11.07.2017, 11.07.2017, 28.07.2017 та 31.07.2017.

В судовому засіданні 11.07.2017 представник відповідача-1 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та у письмових поясненнях з урахуванням наданого аудіозапису ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна", які були подані через відділ діловодства суду відповідно 06.07.2017 та 31.07.2017.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем-2 суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.07.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оглянувши та дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, та докази, які знаходяться в мережі Інтернет, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА" (далі - позивач, ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА") зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_13 відбулась прес-конференція, під час якої Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) ОСОБА_5, відповідаючи на питання Інтернет-ресурсу www.ІНФОРМАЦІЯ_3: чому був зупинений обіг цінних паперів ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА", поширив, на думку позивача, недостовірну інформацію стосовно позивача.

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_13 через мережу Інтернет, а саме на Інтернет-сайт www.ІНФОРМАЦІЯ_3, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ" (далі - ТОВ "Фондовий світ"), з посиланням на Голову Комісії ОСОБА_5, як джерело інформації, була поширена, на думку позивача, недостовірна інформація, яка принижує ділову репутацію позивача і така інформація була доведена невизначеному колу осіб, оскільки її поширено в загальнодоступній мережі Інтернет.

На сайті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 була розміщена стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_5 автор якої не зазначений.

На твердження позивача, вказана стаття освітлювала прес-конференцію Голови Комісії ОСОБА_5 і в ній було зазначено наступне:

"ІНФОРМАЦІЯ_6", на что ОСОБА_6 ответил: "ІНФОРМАЦІЯ_7".

ОСОБА_6 также акцентировал внимание именно на тех признаках фиктивности, которые стали индикатором принятия Комиссией окончательного решения, а именно:

отсутствие доходов;

активы компании составляют сомнительные инструменты;

недостаточное количество сотрудников;

низкая средняя заработная плата у сотрудников

и то, что цены на бумаги биржи создавались искусственно. "

Позивач вважає, що недостовірність інформації, поширеної Головою Комісії ОСОБА_5, полягає в такому:

- позивач є небанківською фінансовою установою (свідоцтво про включення до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 22.04.2015), а тому на нього не поширюється дія Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.07.2015 № 980 (далі - Положення № 980), яке містить ознаки, відповідність яким є підставою для прийняття рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

- відповідно до пункту 7 Положення № 980 підставою для включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, є відповідність емітента щонайменше чотирьом ознакам, визначеним у пункті 4 цього Положення. Навіть якщо б дія Положення № 980 розповсюджувалась на позивача, то позивач не мав чотирьох ознак фіктивності, передбачених Положенням № 980;

- наведені твердження Голови Комісії ОСОБА_5 про нефіктивність емітента і фіктивність цінних паперів, як вважає позивач, є непрофесійними, оскільки згідно чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Положення № 980, припускається саме фіктивність емітента, а не фіктивність цінних паперів, однак, при цьому ОСОБА_5 посилався на передбачені Положенням № 980 ознаки фіктивності емітента.

Позивач стверджує, що поширена недостовірна інформація негативного характеру про позивача порушує його особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації, наслідком чого стала:

- втрата частки на ринку біржових угод;

- втрата конкретних біржових угод з приватизації державного майна;

- втрата учасників торгів.

Визначаючи відповідача-1 та відповідача-2, позивач зазначив, що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, є юридична особа, в якій вона працює.

Також, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

На підтвердження того, що оспорювана інформація була поширена ОСОБА_5 як посадовою особою Комісії (відповідача-1) при виконанні ним своїх посадових (службових) обов'язків , позивач надав копію Указу Президента України від 30.01.2015 № 50/2015 "Про призначення складу національної комісії з цінних паперів та фондового ринку", а також вказав на табличку на столі модератора прес-конференції "ІНФОРМАЦІЯ_8", що вбачається зі скриншоту сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підтвердження даних про власника Інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_9, на якому було поширено оспорювану інформацію, позивач надав роздруківку з Інтернет-сайту Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10, з якої вбачається, що власником зазначеного сайту є ТОВ "Фондовий світ" (відповідач-2). Крім того, про те, що власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ" свідчить позначка "© 2014-2017 ООО "ФОНДОВЫЙ МИР", що вбачається зі скриншоту вказаного сайту.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Зважаючи на наведені обставини, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з наступними позовними вимогами до відповідача-1 та відповідача-2:

визнати інформацію про Публічне акціонерне товариство "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА", поширену ІНФОРМАЦІЯ_11 року Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5 на прес-конференції та поширену на Інтернет-сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_3, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ", з посиланням на Голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5, як джерело інформації, стосовно того, що:

"ІНФОРМАЦІЯ_7".

ОСОБА_6 также акцентировал внимание именно на тех признаках фиктивности , которые стали индикатором принятия Комиссией окончательного решения, а именно:

отсутствие доходов;

активы компании составляют сомнительные инструменты;

недостаточное количество сотрудников;

низкая средняя заработная плата у сотрудников

и то, что цены на бумаги биржи создавались искусственно."

недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Публічного акціонерного товариства "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА" на недоторканність ділової репутації.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як зазначено у статті 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Як зазначено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 277 ЦК України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, окрім обов'язку доказування факту поширення спірної інформації відповідачами, на позивача також покладено процесуальний обов'язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме того, що поширена відповідачами спірна інформація ("… поширена ІНФОРМАЦІЯ_11 року Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5 на прес-конференції та поширена на Інтернет-сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_3, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ", з посиланням на Голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5, як джерело інформації…") стосовно позивача є неправдивою, негативною та такою, якою завдано шкоду авторитету та діловій репутації позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення спору у даній справі, за твердженням позивача, стало розповсюдження посадовою особою відповідача-1 під час прес-конференції недостовірної інформації стосовно позивача, а також поширенням через мережу Інтернет на сайті, власником якого є відповідач-2, з посиланням на посадову особу відповідача-1, як джерело інформації, недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію позивача .

Згідно роз'яснень абз. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до абз. 1 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачами інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Як слідує зі змісту п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", підставою для задоволення позову у справах зазначеної категорії є сукупність всіх вищенаведених обставин юридичного складу правопорушення. Аотже, за відсутності однієї з наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 визначено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти : опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах , в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як зазначено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Згідно з п. 11 вищенаведеної постанова Пленуму Верховного Суду України, відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, є юридична особа, в якій вона працює. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Позовні вимоги заявлено позивачем до відповідача-1 - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ".

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_13 у приміщення ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" відбулась прес-конференція на тему: "Очищення фондового ринку: позитивні зміни та дієві кроки, підтримані донорами" (далі - прес-конференція) за участю Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідача-1) ОСОБА_5, призначеного на вказану посаду Указом Президента України від 30.01.2015 № 50/2015. Під час вказаного заходу Голова Комісії надав відповіді на питання журналістів.

ІНФОРМАЦІЯ_13 на Інтернет-сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_3, з посиланням на Голову Комісії ОСОБА_5, як джерело інформації, у статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_14 була поширена спірна інформація.

На сайті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 була розміщена стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_12 автор якої не зазначений.

Матеріали справи містять:

- аудіозапис прес-конференції від ІНФОРМАЦІЯ_13, яка відбулася у приміщенні ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" (далі - аудіозапис), наданий вказаним товариством на запит суду;

- витяг із Стенограми аудіо запису прес-конференції, яка відбувалася у приміщенні ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" ІНФОРМАЦІЯ_11 року (а.с. 132 т. 1) (далі - стенограма), наданий позивачем у якості додатку до пояснень, поданих 28.07.2017 через відділ діловодства суду;

- роздруківку з Інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_15 (а.с. 17-18 т. 1), надану позивачем у якості додатку до позовної заяви.

Матеріалами справи, а саме протоколом огляду та дослідження доказів від 19.06.2017 по справі № 910/7774/17, підтверджується, що на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена стаття "ІНФОРМАЦІЯ_16 яка стосується ПАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА" (позивача), що зміст вказаної статті відповідає роздруківкам з сайту, наданим позивачем у якості додатку до позовної заяви, що власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ" (відповідач-2), про що свідчить позначка "© 2014-2017 ООО "ФОНДОВЫЙ МИР".

Крім того, на підтвердження того, що власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 є відповідач-2 матеріали справи містять відомості з Інтернет-сайту Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 16 т. 1). Наразі відповідач-2 жодних доказів на спростування того факту, що він є власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 суду не надав та не надіслав, а рівно не заперечив таке у листі № 20 від 27.07.2017, наданому ним на запит позивача № 17/17/17 щодо відповідності спірної інформації тій, що фактично була поширена (а.с. 138 т. 1).

Матеріалами справи, зокрема, протоколом огляду та дослідження доказів від 31.07.2017 у справі № 910/7774/17), також підтверджується, що інформація з аудіозапису відповідає стенограмі прес-конференції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а саме аудіозапис прес-конференції, витяг зі стенограми прес-конференції та зміст статті "ІНФОРМАЦІЯ_16 розміщеної на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, суд дійшов висновку, що опублікована у вказаній статті інформація про позивача з посиланням на Голову Комісії ОСОБА_5, як джерело інформації, викладена неправдиво, оскільки фактично є перекручуванням та спотворенням висловлювань Голови Комісії ОСОБА_5 під час прес-конференції , яка відбулась ІНФОРМАЦІЯ_13 у приміщення ТОВ "Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". Тобто, Голова Комісії ОСОБА_5 (посадова особа відповідача-1) не озвучував, а відповідно, не поширював саме ту інформацію, яка була зазначена у розміщеній статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" - не фиктивна... " та яка вважається позивачем недостовірною.

Додатково суд зазначає, що під час розгляду справи по суті позивач визнав, що "ІНФОРМАЦІЯ_17", це інтерпретація журналістів".

З огляду на наведене, матеріалами справи не підтверджено, що відповідач-1 поширював саме спірну інформацію про позивача.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку про те, що оскільки суду не доведено факту поширення спірної інформації саме відповідачем-1 та відсутні усі обставини в сукупності, що становлять юридичний склад правопорушення в спірних правовідносинах, тому в позові позивача (Публічного акціонерного товариства "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА") до відповідача-1 (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) про захист ділової репутації слід відмовити.

Водночас, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що поширена у статті "ІНФОРМАЦІЯ_16 яка була розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, спірна інформація була поширена саме відповідачем-2, враховуючи, що автор статті не зазначений, а матеріали справи містять докази, що саме відповідач-2 є власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судом також встановлено, що спірна інформація, яка була поширена у статті "ІНФОРМАЦІЯ_16 стосується саме Публічного акціонерного товариства "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА" (позивача).

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що у вказаній статті було опубліковано інформацію про позивача, з посиланням на Голову Комісії ОСОБА_5, яка (інформація) фактично не озвучувалась Головою Комісії ОСОБА_5 під час прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_13, то підставним є висновок суду про те, що поширена відповідачем-2 спірна інформація є недостовірною.

При цьому суд виходив зі змісту наданих у абз. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 роз'яснень, згідно яких недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження (тобто судження без посилання на конкретні відомості) не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Здійснивши аналіз спірної інформації, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем-2 наведено саме фактичну інформацію, правдивість якої може бути підтверджена або спростована.

В свою чергу, оскільки позивачем доведено суду, що спірна інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, судом досліджено, чи призвело поширення спірної інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вбачається таке: чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно частини 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

З урахуванням наведених норм та у зв'язку з доведенням факту, що спірна інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, суд дійшов висновку, що поширення відповідачем-2 зазначеної інформації є порушенням особистих немайнових прав позивача. При цьому суд погоджується з доводами позивача, що поширена недостовірна інформація навіть одній особі завдає шкоди діловій репутації позивача. Водночас, наявний в матеріалах лист групи депутатів від 14.08.2015 № 04-38/10-349 (а.с. 109-110 т. 1) свідчать про завдану діловій репутації позивача шкоду.

Таким чином, судом по матеріалам справи встановлено сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення щодо поширення відповідачем-2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на Інтернет-сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_3, з посиланням на Голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5, як джерело інформації, недостовірної інформації, яка стосується саме позивача та порушує особисті немайнові права останнього.

В свою чергу, сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення є підставою для задоволення позову у справах зазначеної категорії, про що зазначається у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1.

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача (Публічного акціонерного товариства "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА") до відповідача-2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ") про захист ділової репутації підлягають задоволенню.

Водночас, під час розгляду справи відповідач-1 подав до суду заяву про сплив (закінчення) строків позовної давності, відповідно до якої просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Наведену заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі права чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення . (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Судом встановлено, що право на захист ділової репутації, з вимогами на захист якого звернувся позивач з даним позовом до суду, було порушено з боку відповідача-2, проте підстави для застосування позовної давності та наслідків її спливу до спірних правовідносин у суду відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що спірна інформація про позивача була розповсюджена саме у засобі масової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на норми ст. 49 ГПК України, відмову повністю у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та задоволення позовних вимог до відповідача-2, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1600,00 грн., покладається на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У позові до відповідача-1 (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) відмовити.

2. Позов до відповідача-2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ") задовольнити.

3. Визнати інформацію про Публічне акціонерне товариство "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 30; ідентифікаційний код 33718227), поширену ІНФОРМАЦІЯ_11 року на Інтернет-сайті www.ІНФОРМАЦІЯ_3, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41; ідентифікаційний код 38915898), з посиланням на Голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_5, як джерело інформації, стосовно того, що:

"ІНФОРМАЦІЯ_7".

ОСОБА_6 также акцентировал внимание именно на тех признаках фиктивности , которые стали индикатором принятия Комиссией окончательного решения, а именно:

отсутствие доходов;

активы компании составляют сомнительные инструменты;

недостаточное количество сотрудников;

низкая средняя заработная плата у сотрудников

и то, что цены на бумаги биржи создавались искусственно."

недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Публічного акціонерного товариства "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА" на недоторканність ділової репутації.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий світ" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41; ідентифікаційний код 38915898) на користь Публічного акціонерного товариства "ФОНДОВА БІРЖА "ПЕРСПЕКТИВА" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 30; ідентифікаційний код 33718227) 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.2017

Суддя Гумега О.В.