Рішення

від 01.08.2017 по справі 910/10945/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017Справа №910/10945/17

За позовом Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-3

до Товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Сервіс24

про стягнення 29083,29 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Нищенко С.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Дочірнє підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-3 звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Сервіс24 про стягнення заборгованості за надані послуги з аварійно-технічного обслуговування ліфтів в розмірі 29083,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору №178/3 про надання послуг з аварійно-технічного обслуговування ліфтів від 10.06.2015, відповідно до узгоджених сторонами цін, своєчасно та в повному обсязі не оплачені надані позивачем послуги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 27600 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п.5.1 Договору 3% річних в сумі 124,01 грн., інфляційні втрати в сумі 323,08 грн. та пеню в розмірі 1036,20 грн. за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2015 між Дочірнім підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-3 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОК Сервіс24 (замовник) укладено Договір №178/3 про надання послуг з аварійно-технічного обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з аварійно-технічного обслуговування ліфтів ліфтовою аварійною службою (ЛАС), обумовлених пунктом 1.2 договору, на об'єктах замовника згідно Додатку №1 (Протокол узгодження договореної ціни і дислокації ліфтів), який є невід'ємною частиною даного договору, а замовник, в свою чергу, приймає на себе зобов'язання по прийманню та своєчасній оплаті послуг, наданих виконавцем (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Розрахунок щомісячної вартості наданих послуг по договору наведений у Додатку №1 (Протокол узгодження договірної ціни і дислокації ліфтів), який є невід'ємною частиною даного договору (п.2.2 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, в кінці кожного місяця виконавець надає замовнику два примірними акту здачі-приймання наданих послуг, замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у 10-денний строк повертає один примірник акту виконавцю або в той же строк надає письмову мотивовану відмову від підписання акту.

За умовами п.3.3 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються замовником в національній валюті України, протягом 10-ти робочих днів після підписання актів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що у разі порушення строку оплати за надані послуги, вказані в п.3.4 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до п.6.1 Договору, цей договір вступає в силу з 10.06.2015 і діє до 31.12.2015.

Якщо до закінчення строку дії договору, вказаного в п.6.1 договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про розірвання договору, договір автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п.6.2 Договору).

В подальшому між сторонами укладались Додаткові угоди №1 від 01.03.2016, №2 від 16.03.2016, №3 від 16.05.2016, №4 від 01.07.2016, №5 від 01.08.2016 та №6 від 30.09.2016 до зазначеного вище договору, якими сторони змінювали перелік ліфтів, які підлягали обслуговуванню та щомісячну вартість їх обслуговування, так відповідно до Додаткової угоди №6 від 30.09.2016 щомісячна вартість обслуговування ліфтів становить 9200 грн. за всі ліфти.

Матеріалами справи підтверджується, що Дочірнє підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-3 належним чином виконало умови укладеного між сторонами договору про що свідчать наявні в матеріалах справи Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №970 від 31.03.2017, №1339 від 30.04.2017 та №1681 від 31.04.2017, на загальну суму 27600 грн. Вказані Акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності зауважень стосовно якості наданих послуг матеріали справи не містять.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 27600 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу.

Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема актами виконаних робіт та наданою позивачем довідкою про стан заборгованості відповідача, відповідно до якої, станом на 07.07.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю ОК Сервіс24 рахується заборгованість в розмірі 27600 грн. Вказаний факт відповідачем не спростований.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 27600 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідно до якого сума 3% річних становить 124,01 грн. а сума інфляційних втрат складає 323,08 грн., суд дійшов висновку, що позивачем при розрахунку вказаного нарахування допущено арифметичні помилки та не вірно визначено період нарахування. Так, умовами укладеного між сторонами договору (п.3.3 Договору) визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником протягом 10-ти робочих днів після підписання актів, відповідно відповідач мав розрахуватись за надані позивачем послуги за березень 2017 у строк до 14.04 2017 включно, за квітень 2017 року у строк до 12.05.2017 включно та за травень 2017 у строк до 14.06.2017 включно, проте позивач у наданому суду розрахунку відраховує 10 календарних днів від дня підписання відповідних актів.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок нарахованої до стягнення суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 111,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 323,08 грн.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1036,20 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що у разі порушення строку оплати за надані послуги, вказані в п.3.4 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при здійснені вказаного нарахування позивачем також не вірно визначено період нарахування заявленої до стягнення пені, відтак здійснивши власний перерахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в сумі 938,91 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Сервіс24 (01013, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13; ідентифікаційний код 37143565) на користь Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-3 (03115, м. Київ, вул. Котельникова, буд.23; ідентифікаційний код 05432796) 27600 (двадцять сім тисяч шістсот) грн. заборгованості, 111 (сто одинадцять) грн. 16 коп. 3% річних, 323 (триста двадцять три) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 938 (дев'ятсот тридцять вісім) грн. 91 коп. пені, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 94 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.08.2017

Суддя Я.В. Маринченко