Рішення

від 01.08.2017 по справі 910/8697/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017Справа №910/8697/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП

про стягнення 19251,22 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гончарук Г.О. - по дов.

від відповідача: Потапенко С.М. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП про стягнення 20851,22 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2017р. порушено провадження у справі №910/8697/17, розгляд справи призначено на 26.06.2017р.

Представник позивача в судове засідання 26.06.2017р. не з'явився, причини неявки не повідомив, проте, про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.2017р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте, 23.06.2017р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою від 26.06.2017р. розгляд справи було відкладено на 10.07.2017р.

Представник позивача у судове засідання 10.07.2017р. не з'явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником відповідача 10.07.2017р. через відділ діловодства суду було подано відзив на позовну заяву, а у судовому засіданні подано клопотання про продовження строків розгляду справи.

Вказане клопотання було розглянуто та задоволено судом з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача про продовження строків розгляду справи.

Ухвалою від 10.07.2017р. строк розгляду спору продовжено на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 01.08.2017р.

Представником позивача 01.08.2017р. подано до канцелярії суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а у судовому засідананні надано усні пояснення по справі, відповідно до змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 01.08.2017р.

В судовому засіданні 01.08.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП (покупець) було укладено договір №ЭГО25631, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово-роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів Фуршет .

За умовами п.3.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Пунктом 3.4 укладеного між сторонами правочину передбачено, що пунктом поставки товару є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати на транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на склад покупця. Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.п.5.1, 5.2 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р.).

Відповідно до п.7.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без податку на додану вартість та з податком на додану вартість).

Згідно п.7.8 вказаного правочину загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 14 днів. При цьому, сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500 грн. з кожного магазину. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку. Не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладання цього договору, сторони зобов'язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу (п.п.7.9, 7.13 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р.).

За умовами п.14.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. покупець має право зменшити суму, що належить до сплати постачальнику за товар, на суму штрафних санкцій, які зобов'язаний сплатити постачальник, вартості товарів, повернутих постачальникові, послуг, а також іншої заборгованості, що не має бути сплачена постачальником згідно з цим договором або по іншим договорам, укладеним між постачальником та покупцем, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, коли це не заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів заліку зустрічних вимог, протоколів заліку зустрічних вимог, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою покупця.

Даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017р. (п.10.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №ЭГО25631 від 29.05.2014р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, у 2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод поставлявся, а Товариством з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП приймався товар на виконання умов договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р.

У відповідності до умов п.7.13 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. контрагентами було складено, в тому числі, акт звірки розрахунків за період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р. Вказаний акт підписано представниками обох сторін та скріплено печатками господарських товариств. Згідно змісту зазначеного акту заборгованість покупця з оплати поставленого товару станом на 27.04.2016р. становить 18 417,16 грн.

За твердженнями заявника, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, останнім станом на момент звернення до суду з розглядуваним позовом належним чином свої грошові зобов'язання за договором №ЭГО25631 від 29.05.2014р. виконано не було, в повному обсязі товар не оплачено, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП утворилась заборгованість в розмірі 18 417,16 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем наголошено, що між сторонами окрім договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. також було укладено договір №ВЗЭГО25631 від 29.05.2014р. про надання послуг, в межах якого відповідачем було надано позивачу послуги, в тому числі, згідно акту від 22.04.2016р. на суму 1105,03 грн., а отже, на думку, вказаного учасника судового процесу, оплата за поставлений товар підлягає зменшенню на вказану суму у відповідності до умов п.14.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод підлягають частковому задоволенню. При цьому, господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Одночасно, частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.

Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 24.06.2015р. Верховного Суду України по справі №3-255гс15.

Як вказувалось вище, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 14 днів. При цьому, сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500 грн. з кожного магазину. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку. Не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладання цього договору, сторони зобов'язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу (п.п.7.9, 7.13 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р.).

За умовами п.14.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. покупець має право зменшити суму, що належить до сплати постачальнику за товар, на суму штрафних санкцій, які зобов'язаний сплатити постачальник, вартості товарів, повернутих постачальникові, послуг, а також іншої заборгованості, що не має бути сплачена постачальником згідно з цим договором або по іншим договорам, укладених між постачальником та покупцем, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, коли це не заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів заліку зустрічних вимог, протоколів заліку зустрічних вимог, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою покупця.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, 29.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП (виконавець) було укладено договір №ВЗЭГО25631 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги стосовно товарів, поставлених замовником згідно з договором №ЭГО25631 від 29.05.2014р. в мережу магазинів виконавця Фуршет , вказаних у додатку №1 до договору.

Пунктом 3.2 договору №ВЗЭГО25631 від 29.05.2014р. передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто, зарахуванням належних виконавцю за ці послуги сум із грошових коштів, які виконавець зобов'язаний перерахувати замовнику за поставлений товар відповідно до договору постачання. Підставою для таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться замовником без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою виконавця.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2017р. включно (п.7.1 договору №ВЗЭГО25631 від 29.05.2014р.).

З матеріалів справи вбачається, що в межах договору №ВЗЭГО25631 від 29.05.2014р. відповідачем було надано позивачу маркетингові послуги, про що контрагентами складено, підписано без жодних зауважень та заперечень й скріплено печатками акт №3900005215 від 22.04.2016р. на суму 1105,03 грн.

Виходячи з наведених вище правових норм та умов п.14.1 договору №ЭГО25631 від 29.05.2014р. й п. 3.2 договору №ВЗЭГО25631 від 29.05.2014р., суд дійшов висновку, що сума заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар підлягає зменшенню на суму вартості маркетингових послуг, наданих відповідачем позивачу за договором №ВЗЭГО25631 від 29.05.2014р., а саме на суму 1105,03 грн.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП в частині стягнення основного боргу, а саме на суму 17 312,13 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 613,06 грн. та інфляційних втрат в розмірі 221 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №ЭГО25631 від 29.05.2014р., позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних на суму 613,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 221 грн.

Проте, наведений позивачем розрахунок 3% річних є необґрунтованим, з огляду на неврахування заявником суми, на яку оплата за поставлений товар підлягає зменшенню.

Після здійснення перерахунку 3% річних з урахуванням суми, на яку підлягає зменшенню сума оплати за поставлений товар шляхом зарахування, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних в сумі 579,49 грн.

Одночасно, враховуючи визначений заявником період нарахування інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що вирахувана позивачем кінцева сума вказаних нарахувань є обґрунтованою, внаслідок чого вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФФІУС ГРУП (03084, м.Київ, Столичне Шосе, будинок 103, ЄДРПОУ 38038560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Болгарський сироробний завод (68702, Одеська обл., Болградський район, місто Болград, вул.Заводська, будинок 79, ЄДРПОУ 20925310) основний борг в сумі 17 312,13 грн., 3% річних в розмірі 579,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 221 грн. та судовий збір в сумі 1505,37 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

04.08.2017р.

Суддя Спичак О.М.