Рішення

від 20.07.2017 по справі 925/655/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. Справа № 925/655/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Трініті-Інвест до товариства з обмеженою відповідальністю Янтар-Принт про стягнення 3237 грн. 88 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Трініті-Інвест звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Янтар-Принт (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки з відстрочкою платежу № 3-П від 24.01.2014 року, 3237 грн. 88 коп. основного боргу та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені за адресою державної реєстрації відповідача, повернуті поштою з довідкою за закінченням терміну зберігання . Згідно зі ст. 64 ГПК України, у разі відсутності сторін за адресою державної реєстрації, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

24.01.2014 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Трініті-Інвест , як постачальник, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Янтар-Принт , як покупець (кожен окремо, як сторона, а разом - сторони), уклали договір поставки з відстрочкою платежу № 3-П (далі - Договір), за умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. ст. 1 якого постачальник зобов'язався постачати покупцю передбачену цим договором продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язався приймати та оплачувати цей товар. Ціна, кількість та асортимент кожної партії товару визначається на підставі рахунку-фактури на партію товару та в видатковій накладній на кожну окрему партію товару. Ціна договору складається з ціни всіх поставлених протягом строку його дії партій товару і визначається на підставі видаткових накладних на партії поставленого товару.

Сторони договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п.п. 3.1., 3.5. - постачальник здійснює поставку товару на умовах СРТ (Інкотермс-2010), доставка товару покупцю здійснюється за рахунок постачальника на умовах доставки товару відповідно до місць доставки, погоджених у п. 3.6. договору, якщо інше не вказане в замовленні;

п.п. 4.1., 4.3. - покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом цього договору, за ціною, яка визначена в видаткових накладних на партії поставленого товару. Кожна партія товару повинна бути оплачена покупцем протягом 14 календарних днів з моменту передачі;

п. 9.6. - у випадку, якщо одна із сторін, у передбачений п. 9.5. договору термін, не виявить бажання направити письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

На виконання умов договору на підставі рахунку-фактури № СФ-0000020 і видаткової накладної № РН-0000018 від 03.02.2017 року позивач здійснив поставку партії товару на суму 2718,68 грн.

На підставі рахунку-фактури № СФ-0000029 і видаткової накладної № РН-0000028 від 24.02.2017 року позивач здійснив поставку партії товару на суму 519,20 грн., а разом на загальну суму 3237, 88 грн., оплата якого відповідачем не проведена. Претензія позивача до відповідача вих. № 2 від 11.04.2017 року про сплату цієї спірної суми боргу відповідачем не виконана.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки з відстрочкою платежу № 3-П від 24.01.2014 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір поставки, укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався.

Наявність підпису представника і печатки відповідача на видаткових накладних в графах про отримання товару свідчать про приймання цього товару без застережень.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, умови договору поставки та норми законодавства, суд вважає обґрунтованими і доказаними вимоги позивача в частині стягнення боргу за товар, поставлений підставі договору поставки з відстрочкою платежу № 3-П від 24.01.2014 року, рахунку-фактури № СФ-0000020 і видаткової накладної № РН-0000018 від 03.02.2017 року, рахунку-фактури № СФ-0000029 і видаткової накладної № РН-0000028 від 24.02.2017 року. Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 3237,88 грн. відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що:

господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (ч. 3 ст. 4 3 );

сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. 3 ст. 22);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33);

обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34);

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43).

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що оскільки відповідач порушив договірне зобов'язання про оплату товару, отриманого по договору поставки, стягнення простроченої суми основного боргу в розмірі 3237,88 грн., є правом позивача, якому кореспондуються зобов'язання відповідача провести оплату купленого товару, набуті на підставі договору і закону. Заявлену вимогу про стягнення цієї грошової суми суд вважає обґрунтованою, доказаною, тому позов визнає таким, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Янтар-Принт , місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, будинок 8/5, код ЄДРПОУ 38469396 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Трініті-Інвест , місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, код ЄДРПОУ 32795688 - 3237,88 грн. основного боргу, 1600 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 03.07.2017 року.

Суддя В.М. Грачов