Ухвала

від 04.08.2017 по справі 927/745/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"04" серпня 2017 р.                                                            Справа № 927/745/17

Суддя Фетисова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви № 415/07-17 від 21.07.17

Позивач:          Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол", код ЄДРПОУ 05761614, вул. Горловської дівізії 10, м. Горлівка, Донецька область, 84610

адреса для листування: а/с 163-В, м. Київ, 01001

Відповідач:          Приватне підприємство "Чернігівський більшовик", код ЄДРПОУ 35606300, пр-т. Миру, 49 А, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 16042381,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Позивачем позано позов про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15000000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 857450,22 грн. та 3% річних у розмірі 184931,51 грн. за неналежне виконання умов договору №24022016 безпроцентної позики від 24.02.2016року.

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами ст.3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600,00грн.

Відповідно до підпункту 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з ціни позову та вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 240000 грн.

У матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати позивачем судового збору у порядку та в розмірі, визначеному чинним законодавством. Однак, позивачем до позовної заяви додано клопотання № 416/07-17 від 24.07.2017 про відстрочення сплати судового збору в якій просить суд відстрочити ПрАт "Концерн Стирол" сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 240000 грн. до завершення розгляду та ухвалення першою інстанцією рішення у даній справі.

Клопотання обґрунтоване накладеними арештами на всі рахунки товариства, неможливістю відкрити нові рахунки, тяжким становищем підприємства, а також фактичними обставинами, що пов'язані з проведенням антитерористичної операції на території, де розташоване ПрАТ "Концерн Стирол". До вказаного клопотання додана копія наказу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" № 1341/1 від 15.04.2014 року "Про зупинення виробництва на всіх структурних підрозділах концерна", не завірені ксерокопії постанови про арешт майна боржника ВП № 54014744 від 25.05.2017 року та постанови про арешт коштів боржника ВП № 54014744 від 01.06.2017.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках, чіткого переліку яких чинне законодавство не містить. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону (ч.1 ст. 145 ГК України).

З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем не додано належних доказів відсутності коштів передбачених на сплату судового збору, майнового стану товариства, неможливості оплати судового збору. У той же час, відсутні й докази позивача , які б давали підстави стверджувати або сподіватись на поліпшення матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду спору.

Крім того, суд зазначає, що закріплене статтею 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати вказані недоліки.

При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Даної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.03.2017р. у справі № 910/12306/15.

Окрім того, з доданих позивачем копій постанови про арешт майна боржника ВП № 54014744 від 25.05.2017 року та постанови про арешт коштів боржника ВП № 54014744 від 01.06.2017 вбачається накладення арешту на рахунки позивача у межах сум звернення стягнення з уразуванням судового збору, а саме 435066,78 грн, 114267046,18 долірів США, однак позивачем не надано жодних доказів відсутності грошових коштів поза межами сум на які накладено арешт. При цьому, наявність у позивача статусу боржника у виконавчому провадженні ВП № 54014744 та вчинені державним виконавцем виконавчі дії (як то арешт коштів) не є достатньо обгрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору у поданому позові. Також, позивачем не додано до вказаного клопотання жодних довідок банківських установ про наявність та/або відсутність грошових коштів на його рахунках.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутнь підстав для задоволення поданого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, з огляду на необгрунтованість такого клопотання та недоведеність вказаних у даному клопотанні підстав відстрочення сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необгрунтованими, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, а зазначено лише скорочену абревіатуру організаційно правової форми позивача та відповідача, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, з позовних матеріалів не вбачається надання позивачем належних та допустимих доказів зміни організаційно-правової форми з публічного на приватне акціонерне товариство, оскільки поданий витяг з ЄДР ЮОФОПта ГО не міситься чітко зазначення таких змін.

Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем до позовної заяви доданий опис вкладень у цінний лист від 28.07.2017 року на ім'я ПП "Чернігівський більшовик". Вказаний опис не приймається судом як належний доказ, в зв'язку з тим, що він не підтверджуює направлення на адресу відповідача всіх без виключення доданих до позовниї заяви документів, а саме копії клопотання про відстрочення сплати судового збору з додатками.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення. А тому, повернення без розгляду позовної заяви №415/07-17 від 24.07.2017 року не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду після усунення описаних вище недоліків .

          Керуючись п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовну заяву та додані до неї документи, у тому числі клопотання про відстрочення сплати судового збору, повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 25 арк.

          Суддя                                                                                 Фетисова І.А.