Постанова

від 22.06.2017 по справі 804/1973/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 р. справа № 804/1973/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОН , третя особа - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

21 березня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОН на користь державного бюджету податковий борг в сумі 21 808,03 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має узгоджений податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 21 808,03 грн., який утворився внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 16.01.2015 р. на вказану суму. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

В судове засідання 22.06.2017 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули.

Представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за довіреністю ОСОБА_1 до суду подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження, та про підтримання позовних вимог.

Представником Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за довіреністю ОСОБА_2 також подано клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом засобами поштового зв'язку, що підтверджено конвертом із відміткою про причини повернення від 21.06.2017 року.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Леон перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Посадовими особами Лівобережної ОДПІ м. Дніпра 03.12.2014 року було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ Леон з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.01.2013 р. по 01.11.2014 р., за результатом якої складено акт № 4647/15-04/32007185 від 03.12.2014 р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.п. 288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, що, за висновком податкового органу, призвело до заниження суми орендної плати за землю за вказаний період на 17 446,42 грн.

На підставі акту перевірки № 4647/15-04/32007185 від 03.12.2014 р., Лівобережною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2015 р. про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за основним зобов'язанням - на 17 446,42 грн., за штрафними санкціями - на 4 361,61 грн., а всього - на суму 21 808,03 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, проте, конверт повернувся до відправника із зазначенням причин повернення, що підтверджено матеріалами справи.

Доказів оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2015 р. відповідачем не надано.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 36.1, пункту 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (пункту 57.3 статті 57 ПК України).

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

У відповідності до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом сформовано податкову вимогу форми Ю № 534-19 від 01.07.2013 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням з плати за землю у розмірі 10 684,05 грн.

Доказів оскарження податкової вимоги форми Ю № 534-19 від 01.07.2013 р. матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, внаслідок чого податковий борг в сумі 21 808,03 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо визначання у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства.

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області- задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОН (код ЄДРПОУ 32007185) на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів платника податків, що перебувають у його власності, податковий борг в сумі 21 808,03 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот вісім гривень 03 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя ОСОБА_3