Ухвала

від 27.07.2017 по справі 760/7803/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/10145/17

Справа №760/7803/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт автомобіля Mersedes-benz S 500, д.н.з. НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.11.2016 року шляхом накладення заборони на відчуження та користування вказаним автомобілем.

До початку розгляду клопотання по суті, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 подав заяву про залишення зазначеного клопотання без розгляду.

У судове засідання учасники не зявились, про день та час розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали клопотання, заяву, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки чинним КПК не передбачена можливість залишення клопотання без розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Чинний КПК України закріплює порядок розгляду слідчим суддею, судом клопотання про скасування арешту майна, яке має бути розглянуто не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України не передбачає можливості розгляду скарги за відсутності заявника.

Разом з тим, заявник у судове засідання не з`явився.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

КПК України не містить загального положення про заборону зловживання процесуальними правами.

Заборона зловживання процесуальними правами не потребує закріплення у нормах КПК України, оскільки вона є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.

За таких обставин, неявка особи, яка подала клопотання, свідчить про фактичне непідтримання поданого клопотання та недоведення вказаних у ній обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 114, 307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1