Ухвала

від 31.07.2017 по справі 201/8764/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8764/17

Провадження № 1-кс/201/5629/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц» про скасування арешту, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року у кримінальному провадженні № 32017040650000007,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Принц» звернулося до суду із вищезазначеним клопотанням, в якому просить постановити ухвалу, якою частково скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року у справі № 201/5860/17 з автозаправної станції із вивіскою «Леос Ойл» за адресою: вул. Леніна (Центральна), 1-А, с. Балівка. Дніпропетровська область, належної ТОВ «Принц» (код ЄДРПОУ 20252169), яка складається із двох автозаправних колонок під номерами № 1, № 2, № 3 та № 4, друга з яких (під № 3 та № 4) містить написи «95 Євро», «ДП», «92 Євро», «ДП Євро»; чотирьох закритих резервуарів для зберігання пального.

В якості доводів ТОВ «Принц» вказує, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту був проведений за відсутністю представника ТОВ «Принц». У скарзі вказується, що між TOB «Принц» та TOB «Лeoc Ойл» існує тільки договір оренди і ніякої іншої господарської діяльності між цими підприємствами немає. При цьому власником автозаправної станції згідно рішення третейського суду та витягу з реєстру прав власності є TOB «Принц». Згідно з додатковою угодою до договору оренди від 30 травня 2017 року договір оренди між TOB «Принц» та TOB «Лeoc Ойл» розірвано та згідно акту прийому-передачі від 12 червня 2017 року майно орендарем передано орендодавцю. 19 травня 2017 року між TOB «Принц» та TOB «БУШЕЛЬ-ПАК» був укладений договір оренди вказаної АЗС. Нікого з посадових осіб TOB «Принц» не визнано у встановленому законом порядку особою, щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, нікому з співробітників TOB «Принц» не вручалося повідомлення про підозру. За твердженням заявника, ні TOB «Принц», ні його співробітники не мають жодного відношення до кримінального правопорушення, в якому підозрюються службові особи TOB «Леос Ойл», в той же час, через накладення арешту TOB «Принц» як власник позбавлений можливості вільно розпоряджатися своїм майном, що перешкоджає йому здійснювати господарську діяльність.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Принц», подав заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами, вимоги клопотання підтримав просив його задовольнити.

Слідчий СВ ФР ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ОСОБА_4 подав 31 липня 2017 року заяву, в якій вказав, що проти задоволення клопотання заперечує, оскільки триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 204 КК України, а зразки нафтопродуктів знаходяться на дослідженні. Щодо проведення судового засідання без застосування фіксації технічними засобами не заперечував.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду скарги за його відсутністю.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року у справі № 201/5860/17, провадження 1кс/201/3923/2017 було накладено арешт на майно, яке встановлене в ході обшуку 20 квітня 2017 року за адресою: вул. Леніна (Центральна), 1-А, с. Балівка, Дніпропетровська область, яке належить ТОВ «Принц» (код ЄДРПОУ 20252169), а саме на наступне майно автозаправну станцію із вивіскою «Леос Ойл», яка складається із: двох автозаправних колонок під номерами № 1, № 2, № 3 та № 4, друга з яких (під № 3 та № 4) містить написи «95 Євро», «ДП», «92 Євро», «ДП Євро»; чотирьох закритих резервуарів для зберігання пального; печатку із відтиском, який містить реквізити ТОВ «Леос Ойл» (ОКПО 38598015) АЗС с. Баловка, вул. Леніна, 1-А; із забороною особам, у власності (володінні) яких перебуває таке майно, відчужувати його, а також розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його до скасування арешту майна у встановленому порядку.

Наявними матеріалами підтверджено, що дана ухвала були постановлена в межах кримінального провадження № 32017040650000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Як вбачається із матеріалів справи, органом досудового розслідування був встановлений факт протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Леос Ойл», які відкрили та протягом 2016 - 2017 років забезпечують діяльність ум. Дніпро підпільного цеху з виробництва підакцизного товару пального (бензин А-95, А-92, дизель), яке фактично являється фальсифікатом, використовуючи обладнання, що забезпечує його масове виробництво, без дозвільних документів на виробництво продуктів нафтоперероблення, яке в подальшому збувають через мережу автозаправних станцій. Відповідно до матеріалів досудового розслідування, директор ТОВ «Леос Ойл» ОСОБА_5 та колишній директор ТОВ «Леос Ойл» ОСОБА_6 , діючи разом із невстановленими особами, організували за адресою: м. Дніпро, вул. Базова, 4-А, - діяльність підпільного цеху з виробництва пального, яке виготовляється шляхом змішування концентрату газового з компонентами автомобільного палива та присадками для підвищення октанового числа. Виготовлене пальне реалізовується зловмисниками через мережу підконтрольних АЗС м. Дніпра та Дніпропетровської області. До мережі АЗС, через які здійснюється реалізація пального, постачаємого із вказаного підпільного цеху, входить автозаправна станція, яка діє під реквізитами ТОВ «Леос Ойл», і розташована за адресою: вул. Леніна (Центральна), 1-А, с. Балівка, Дніпропетровська область, що підтверджено в ході проведення слідчих (розшукових) дій.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження прийшов до висновку про те, що клопотання є обґрунтованими, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави прийти до висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий

просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Вирішуючи вимоги заявника слід зазначити, що сукупність даних, які містяться у матеріалах судового провадження свідчить про те, що арешт майна було накладено в межах кримінального провадження розпочатого за фактом протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Леос Ойл», які відкрили та протягом 2016 - 2017 років забезпечують діяльність ум. Дніпро підпільного цеху з виробництва підакцизного товару пального, яке фактично являється фальсифікатом, використовуючи обладнання, що забезпечує його масове виробництво, без дозвільних документів на виробництво продуктів нафтоперероблення, яке в подальшому збувають через мережу автозаправних станцій.

Матеріалами підтверджено, що з вимогою про скасування арешту звернувся власник цього майна ТОВ «Принц».

В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що договір оренди між TOB «Принц» та TOB «Лeoc Ойл» було розірвано.

При цьому матеріалами підтверджено, що дане кримінальне провадження було розпочато за фактом протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Леос Ойл», які за твердженням органу досудового розслідування незаконно виробляли нафтопродукти.

Слідчий у своєму клопотанні до суду вказав, що зразки нафтопродуктів знаходяться на дослідженні і по цьому факту триває досудове розслідування.

Разом з цим слідчим суддею встановлено, що посадових осіб TOB «Принц» не визнано у встановленому законом порядку особою, щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, нікому з співробітників TOB «Принц» не вручалося повідомлення про підозру.

Таким чином встановлені обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що арешт в частині його накладення на автозаправне обладнання підлягає скасуванню, оскільки незаконне виготовлення нафтопродуктів інкримінується службовим особам ТОВ «Леос Ойл», з цим підприємством договір оренди розірвано, у кримінальному провадженні не указувалось, що автозаправні станції використовувалися для виготовлення цих нафтопродуктів, оскільки це здійснювалось за іншою адресою за доводами органу досудового розслідування, зразки нафтопродуктів відібрані, а тому з метою не порушення права власності заявника на його майно та не перешкоджання здійснення ним господарської діяльності арешт на майно слід скасувати.

При цьому даних які б поставили такий висновок під сумнів в ході судового провадження встановлено не було.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою , а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом указано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

Ураховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість накладеного арешту на майно, яке належить TOB «Принц», а відтак арешт підлягає в цій частині скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц» про скасування арештів, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року у кримінальному провадженні № 32017040650000007 задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року у справі № 201/5860/17 на автозаправну станцію із вивіскою «Леос Ойл» за адресою: вул. Леніна (Центральна), 1-А, с. Балівка, Дніпропетровська область, яка складається із двох автозаправних колонок під номерами № 1, № 2, № 3 та № 4, друга з яких (під № 3 та № 4) містить написи «95 Євро», «ДП», «92 Євро», «ДП Євро»; чотирьох закритих резервуарів для зберігання пального; із забороною особам, у власності (володінні) яких перебуває таке майно, відчужувати його, а також розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його до скасування арешту майна у встановленому порядку, скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1