Ухвала

від 31.07.2017 по справі 200/21407/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/743/17 Справа № 200/21407/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року м. Дніпро

31 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю

прокурора ОСОБА_5

представника заявниці ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та накладено арешт шляхом заборони відчуження на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_6 ..

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що дані, які викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою збереження речових доказів накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

В апеляційній скарзі Сіроух просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року, мотивуючи тим, що вона в судове засідання не викликалась, а копію ухвали отримала лише 16.06.2017 року, щодо апеляційних вимог апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчим суддею під час винесення оскаржуваної ухвали не було досліджено того факту, що майно, на яке накладається арешт, належить ОСОБА_6 , яка не має жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, не перевірена вимога п. 6 ст. 170 КПК України про заборону накладення арешту на майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Крім того, апелянт зазначає, що нерухоме майно, на яке накладено арешт не носить жодних ознак речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявниці, який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу та просив ухвалу суду скасувати, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

На думку судової колегії, клопотання заявниці про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, клопотання слідчого розглянуто без участі ОСОБА_6 , а матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо направлення на адресу заявниці копії судового рішення, а також будь-яких даних щодо отримання нею копії оскаржуваної ухвали.

Між тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення, є необґрунтованими, оскільки, на думку судової колегії, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження.

При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Перевіривши зміст клопотання, вивчивши матеріали додані до клопотання, вислухавши пояснення слідчого, проаналізувавши підстави, з яких слідчий ставить питання про накладення арешту на майно, а також з`ясувавши інші обставини, які мають значення для вирішення питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, на думку колегії суддів, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що в матеріалах кримінального провадження наявна справжня потреба в накладенні арешту на домоволодіння, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею були досліджені обставини кримінального провадження та не знайдено у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на технічну документацію, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного. Всі інші обставини підлягають з`ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Також не є слушними і доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 щодо того, що майно добросовісного набувача не може бути арештованим, оскільки арештоване майно визнано речовим доказом, а ч. 10 ст. 170 КПК України містить виключення щодо заборони арешту майна, що перебуває у власності добросовісного набувача, якщо таке майно є речовим доказом.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року, якою накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1 слід залишити без змін.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 376, 404,405 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2016 року, якою накладено арешт шляхом заборони відчуження на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_6 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: