Ухвала

від 03.08.2017 по справі 640/12023/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/12023/17

н/п 1-кс/640/6374/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню №22017220000000202 від 25.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області майор юстиції ОСОБА_3 02.08.2017 р. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_2 , у якому просив накласти арешт на зазначені в клопотанні грошові кошти вилучені у громадянина України ОСОБА_4 , зазначені в протоколі огляду місця події від 01.08.2017 року, проведеного в приміщенні відділення № 16 банку «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури 3В, а саме: грошові кошти в сумі 40000 (сорок тисяч) рублів РФ.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22017220000000202 від 25.07.2017 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.110-2 КК України.

В ході досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ТОВ «Контингент 79» (код ЄДРПОУ 36238650) м. Київ, відповідно до раніше укладеного договору субпідряду № 14/06-01 від 14.06.2017 з ТОВ «Генпрофбуд» (код ЄДРПОУ 37588603) здійснює будівництво об`єктів інфраструктури м. Харкова, замовником яких є КП «Міськелектротранссервіс» (код ЄДРПОУ 37761936). Отримані в наслідок виконання вказаних будівельних робіт грошові кошти, директором ТОВ «Контингент 79» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в подальшому обертаються на користь т.зв. «народної міліції ДНР», яка знаходиться на непідконтрольній Україні території т.зв. «ДНР». У зв`язку із чим в діях посадових осіб ТОВ «Контингент 79» (код ЄДРПОУ 36238650), вбачаються ознаки фінансування дій, направлених на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміну межи території або державного кордону України.

В ході досудового слідства були отримані дані щодо перерахування службовими особами ТОВ «Контингент 79» (код ЄДРПОУ 36238650) грошових коштів на розрахунковий рахунок, який обслуговується «Гуманитарными волонтерами Новоросии» на адресу «Фонд помощи Новоросии».

З метою припинення вказаної незаконної діяльності 01.08.2017 в приміщенні відділення № 16 банку «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури 3В, проведено огляд місця події в результаті якого було виявлено громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з метою фінансування представників «ДНР», дії яких у т.ч. направлені на зміну меж території або державного кордону України, намагався здійснити перерахування грошових коштів в розмірі 40000 рублів РФ на розрахунковий рахунок, який обслуговується «Гуманитарными волонтерами Новоросии» на адресу «Фонд помощи Новоросии».

В результаті проведеного огляду місця події, грошові кошти в сумі 40000 рублів РФ у громадянина України ОСОБА_4 вилучені.

Слідчий вказав, що враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що у органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зазначені в описовій чистині грошові кошти, містять відомості, які можуть бути використані, як докази при проведенні досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням. Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, вилучення грошових коштів здійснено у громадянина України ОСОБА_4 та є конкретним фактом, що підтверджує право власності ОСОБА_4 на вказані грошові кошти.

Слідчий зазначив, що з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі на вказані грошові кошти необхідно накласти арешт на час досудового розслідування та судового провадження. Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення та надано заяву ОСОБА_4 від 03.08.2017, у якій останній вказав, що не заперечує щодо розгляду клопотання без його участі.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України щодо терміну розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши надані докази, встановив, що СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за №22017220000000202 від 25.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду місця події 01.08.2017, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 01.08.2017, грошові кошти підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню №22017220000000202 від 25.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в сумі 40000 (сорок тисяч) рублів РФ, вилучені у громадянина України ОСОБА_4 , зазначені в протоколі огляду місця події від 01.08.2017 року, проведеного в приміщенні відділення № 16 банку «ПриватБанк», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури 3В, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого майна визначити Управління Служби безпеки України в Харківській області, в порядку, визначеному Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1