Ухвала

від 03.08.2017 по справі 757/38550/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38550/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника особи, яка подала клопотання адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12013040650001281 від 06 березня 2013 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2017 року було задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013040650001281 та накладено арешт на незавершене та завершене самовільне будівництво, окрім житлових приміщень, які належать фізичним особам на праві приватної власності, що здійснюється на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 1210100000:03:328:0220, яка обліковується за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у рівних частинах 1/2, із забороною розпорядження, користування, укладання попередніх договорів купівлі-продажу та проведення будь-яких будівельних робіт направлених на створення завершеного об`єкту будівництва.

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки клопотання про накладення арешту не відповідає вимогам ст. 171 та ст. 172 КПК України та було розглянуто у відсутність власників майна. Вказує, що існування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження порушує права та законні інтереси власників майна його та ОСОБА_6 , оскільки вони набули право власності на нього вже після внесення відомостей до ЄРДР, а тому не мають ніякого відношення до вказаного кримінального провадження. Також наголошує на тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебувають у статусі підозрюваного, обвинуваченого чи будь-якого іншого учасника кримінального провадження. Звертає увагу, що слідчий у своєму клопотанні не надав належних та допустимих доказів того, що майно, яке знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_5 , набуте в результаті вчинення злочину і є предметом кримінального правопорушення. Разом з тим, слідчий суддя при вирішення питання про накладення арешту на майно не врахував наслідки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Вважає, з огляду на ст. 170 КПК України, що вжитий захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає реалізації права власності особи, а зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

В судовому засіданні представник особи, яка подала клопотання - адвокат ОСОБА_3 , клопотання підтримала з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши, що Апеляційним судом м Києва скасовано арешт накладений вказаною ухвалою на земельну ділянку.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що арешт слідчим суддею накладено обґрунтовано, на даний час підстави для арешту майна не відпали, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2017 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.07.2017 року відмовлено в скасуванні арешту на вказане у клопотанні майно.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12013040650001281 від 06.03.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ст. 356, ч.ч. 1, 3, 4 ст.190, ч. 1 ст.194, ч.ч. 1, 3 ст. 185, ч. 5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2017 року задоволено клопотання старшого слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 та накладено арешт на незавершене та завершене самовільне будівництво, окрім житлових приміщень, які належать фізичним особам на праві приватної власності, що здійснюється на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 1210100000:03:328:0220, яка обліковується за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у рівних частинах 1/2, із забороною розпорядження, користування, укладання попередніх договорів купівлі-продажу та проведення будь-яких будівельних робіт направлених на створення завершеного об`єкту будівництва.

При судовому розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен перевірити відповідність змісту клопотання вимогам закону, з`ясувати питання наявності правових підстав для накладення арешту та доцільності його накладення в межах даного кримінального провадження (ст. 171, 173 КПК України).

Як вбачається з вказаної ухвали про накладення арешту, слідчий суддя, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, виходив з того, що на час розгляду клопотання, вказане нерухоме майно, відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Також, слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_5 та його представника на відсутність підстав для накладення арешту у зв`язку із тим, що він та ОСОБА_6 не має ніякого відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому, не є належним суб`єктом застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження, а це, в свою чергу, не суперечить абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України. Майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, ОСОБА_5 не надано та слідчим суддею не встановлено.

Крім того, з матеріалів, наданих слідчим та представником власника майна під час розгляду клопотання, вбачається, що предметом досудового розслідування є незавершене та завершене самовільне будівництво, окрім житлових приміщень, які належать фізичним особам на праві приватної власності, що здійснюється на земельній ділянці за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 1210100000:03:328:0220, яка обліковується за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у рівних частинах ?.

Отже, предметом досудового розслідування вказаного кримінального провадження, є нерухоме майно, на котре накладено арешт.

Між тим, слід зазначити, що за своїм змістом клопотання ОСОБА_5 фактично є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2017 року, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває,а також те, що вказане питання було предметом розгляду судом апеляційної інстанції та слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, якими відмовлено в скасуванні арешту вказаного майна, слідчий суддя, приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту не містить належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 15.05.2017 року, та надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано, оскільки обставини на які посилається власник майна в обґрунтування клопотання підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування, а відтак слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання.

За таких обставин, керуючись ст. 167, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1