Постанова

від 02.08.2017 по справі 820/320/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 р. Справа № 820/320/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

представника позивача - Бондаренка А.Д.

представника відповідача - Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. по справі №820/320/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метторг"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метторг", звернувся до суду, в якому із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0001951403 від 21.10.2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 141886,00 грн.;

- №0000371411 від 28.12.2016 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 68740,00 грн., з яких 54992,00 грн. - за основним платежем, 13748,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що оскільки встановлені за наслідками перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, то спірні податкові повідомлення-рішення є законними.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "Метторг" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи, взято на податковий облік.

У період з 12.09.2016 року по 28.09.2016 року співробітниками ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Метторг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., за наслідками якої складено Акт від №616/20-40-14-03-08/38381778 від 07.10.2016 р.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134, пп.153.1.3 п.153.1 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 83724 грн., у тому числі: за 2014 рік на 54992 грн., за 2015 рік на 7486грн., за 2 квартал 2016 року на 21246 грн., та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2016 року на 141886 грн.;

- п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства в сумі 3000 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, 21.10.2016 року ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0001951403, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 141886,00 грн.;

- №0001961403, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 83724 грн.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 21.10.2016 року №0001961403, оскаржив його в адміністративному порядку.

За наслідком розгляду скарги, рішенням Державною фіскальною службою України про результати розгляду скарги від 21.12.2016 року № 27559/6/99-99-11-01-01-25, скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016р. № 0001961403 у частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "АСК Трейдінг" і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

З урахуванням проведеної процедури адміністративного оскарження, ГУ ДФС у Харківській області надіслало позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 року № 0000371411, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 68740,00 грн., з яких 54992,00 грн. - за основним платежем, 13748,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погодившись із правомірністю вищевказаних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені контролюючим органом за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є необґрунтованими, та як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Перевіряючи правомірність встановлених за наслідком проведеної перевірки висновків податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2016 року на суму 141 886 грн. по взаємовідносинам із ТОВ АСК Трейдінг , які були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001951403 від 21.10.2016 року, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для висновків про порушення вимог діючого законодавства, слугувало посилання контролюючого органу на відсутність факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ АСК Трейдінг .

Колегія суддів не погоджується з даним висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результат ' до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "АСК Трейдінг" на підставі договору про виконання робіт № 11/05-1 від 11.05.2016 р., відповідно до умов якого, виконавець (ТОВ "АСК Трейдінг") зобов'язується виконати роботи, а замовник (ТОВ "Метторг") зобов'язується прийняти роботи (мульчування (покриття) зварювальної проволоки флюсом в кількості 8,55 тон.) та оплатити їх на умовах даного договору.

Позивачем, на підтвердження реального характеру господарських операцій, надано до суду копії первинних документів, а саме:

- акт виконаних робіт від 22.06.2016р. про мульчування зварювальної проволоки ОК Autrod 12.22 флюсом ОК Flux 10.81 кількістю 8,55т, на суму без НДС 259920,00 грн. (а.с.174);

- акт прийому-передачі від 11.05.2016р. про передачу продукції, а саме: флюсу OK Flux 10.81 25kg, кількістю 8,50т на суму з НДС 416568,00 грн.; та проволоки OK Autrod 12.22 1,6mm 475 kg, кількістю 8,55т на суму з НДС 430201,00 грн. (а.с.175).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України №996-XIV, ст.44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

Представник позивача під час розгляду справи зазначив, що необхідність укладення договору з ТОВ "АСК "Трейдінг" була зумовлена наявністю виконання господарських зобов'язань перед ТОВ "Зварювальний мир".

Так, між TOB Метторг (Виконавець) та TOB Зварювальний Мир (Замовник) був укладений договір від 30.04.2016 №147 про виконання робіт, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе обов'язок виконати роботи, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи Виконавцем та здійснити оплату на умовах, визначених даним договором. Склад робіт, які мають бути виконані: мульчикування (покриття) дроту флюсом у кількості 8,55 тон. Флюс був переданий між сторонами за актом прийому-передачі від 25.05.2016 до договору від 30.04.2016 №147; дріт був переданий між сторонами за актом від 26.05.2016 до договору від 30.04.2016 №147.

В послідуючому, TOB Метторг уклало з TOB ЛСК Трейдінг договір на мульчикування дроту від 11.05.216 №11/05-01, відповідно до умов якого TOB АСК Трейдінг виконало роботи з мульчикування дроту та у результаті TOB Метторг виконало свої зобов'язання перед TOB Зварювальний Мир .

Таким чином, за операціями з мульчикування дроту товариство мало як дохід, так і витрати (операції з TOB Зварювальний Мир та TOB АСК Трейдінг відповідно).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що під час судового розгляду підтверджено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентом господарських операцій.

Надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання вказаних операцій є помилковими.

Так, статтями 138 - 140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що не містять ділової мети.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Окрім того, виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач скористався своїм правом, та надіслав на адресу контролюючого органу вищого рівня (ДФС України) скаргу щодо незаконності податкового повідомлення-рішення від 21.10.2016 року № 0001961403, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі, внаслідок висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій із ТОВ "АСК Трейдінг" з приводу мульчування зварювальної проволоки. Проте, нарахування грошового зобов'язання в частині взаємовідносин із ТОВ "АСК Трейдінг" було скасовано за наслідком проведеної процедури адміністративного оскарження.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушення вимог законодавства в частині завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2016 року на суму 141 886 грн. по взаємовідносинам із ТОВ АСК Трейдінг , які були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001951403 від 21.10.2016 року, а тому позовні вимоги в частині його скасування є обґрунтованими, а рішення суду в цій частині законним.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000371411 від 28.12.2016 року, виходячи з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на підставі вищевказаного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки податкового органу про заниження підприємством суми доходу, задекларованого у рядку 03 Інші доходи у 2014 році внаслідок не включення суми позитивного значення курсових різниць у розмірі 305 511 грн.

Так, у 2014 році TOB Метторг отримано позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, проведених на виконання умов договору від 04.08.2014 №4/08 з ООО Центр-Маркет (Молдова) у розмірі 3775,55 грн. У бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступним чином: 31.08.2014 - по дебету рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями та кредиту рахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці у сумі 3775,55 грн.

Також, у 2014 році підприємством отримано позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, проведених на виконання умов договору від 15.04.2014 №ДГ15/04-01 з ООО М-СМК (Росія) у розмірі 301735,23 грн. У бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступним чином: 28.07.2014 - по дебету рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями та кредиту рахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці у сумі 35866,72 грн.; 30.09.2014 - по дебету рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями та кредиту рахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці у сумі 214058,68 гри.; 31.12.2014 - по дебету рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями та кредиту рахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці у сумі 51809,83 грн.

На думку перевіряючих, суми заборгованості в іноземній валюті за вищезазначеними договорами є монетарними статтями балансу, які підлягають перерахунку з використанням валютного курсу не тільки на дату здійснення господарської операції, а й на дату балансу. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів/витрат платника податку.

Перевіряючи правомірність встановлених за наслідком проведеної перевірки висновків податкового органу, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому, прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змінвалютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року N 193 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 р. за N 515/4736 (далі - П(С)БО №21).

Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 П(С)БО №21 визначено: валюта звітності - грошова одиниця України; валютний курс - установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни; господарська одиниця за межами України - дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України; іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Згідно п. 7 П(С)БО №21, на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 П(С)БО №21).

Таким чином, суми заборгованості в іноземній валюті за вищезазначеними договорами є монетарними статтями балансу, які підлягають перерахунку з використанням валютного курсу не тільки на дату здійснення господарської операції, а й на дату балансу. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів/витрат платника податку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з встановленими на наслідком проведеної перевірки висновками податкового органу про те, що у 2014 році підприємством в порушення пп. 153.1.3 п.153.1 ст. 153 ПК України занижено суму доходу задекларованого у рядку 03 Інші доходи на загальну суму 305511 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000371411 від 28.12.2016 року є законним, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. по справі №820/320/17 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000371411 від 28.12.2016 року із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. по справі №820/320/17 скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. по справі №820/320/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метторг" до Головного управління ДФС у Харківській області щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000371411 від 28.12.2016 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Метторг" в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. по справі №820/320/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Донець Л.О. Повний текст постанови виготовлений 07.08.2017 р.