Рішення

від 07.08.2017 по справі 904/7059/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2017 Справа № 904/7059/17

За позовом Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 6948,79 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: методист ОСОБА_1, довіреність № 13/5-148 від 17.07.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області (відповідач) про стягнення боргу з відшкодування витрат на оплату спожитих електроенергії, води, теплової енергії, податку на землю.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь представника у судовому засіданні не скористався; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень ухвал суду з відмітками про їх отримання уповноваженим представником відповідача 11.07.2017 та 25.07.2017.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (далі - орендодавець) та Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5671-ОД (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення з ґанком (реєстровий номер 21908347.1.КНЮКШМ004) (далі - майно) площею 120,0 кв.м, розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 12 на першому поверсі(ах) дев'ятиповерхового (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі Криворізького міського методичного центру профтехосвіти (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно акту оцінки і становить 41052,86 грн.

Згідно з п 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи.

За умовами пункту 5.12 договору оренди орендар зобов'язується: здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю або самостійно укласти договори на постачання комунальних послуг.

Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 25 листопада 2014р. по 24 листопада 2015р. (п. 10.1 договору оренди).

Пунктом 10.5 договору оренди передбачено, що реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2014 орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем було складено та підписано акт приймання-передачі в оренду нежитлового вбудованого приміщення з ґанком площею 120,0 кв.м будівлі, що знаходиться на балансі Криворізького міського методичного центру профтехосвіти за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 12, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв вказаний об'єкт оренди балансовою вартістю 41052,86 грн (а.с. 25).

В подальшому, 05.01.2015 між балансоутримувачем, як виконавцем, та орендарем (відповідачем), як споживачем, було укладено договір на відшкодування комунальних послуг, за умовами якого виконавець забезпечує споживача теплопостачанням, водопостачанням та водовідведенням, електропостачанням (далі - комунальні послуги) згідно з прикладеним розрахунком, а споживач зобов'язується відшкодовувати комунальні послуги відповідно до умов договору (п. 1.1 договору на відшкодування комунальних послуг від 05.01.2015).

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 договору на відшкодування комунальних послуг від 05.01.2015 споживача зобов'язано своєчасно відшкодовувати обсяг спожитих комунальних послуг на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт.

Пунктом 5.1 цього договору передбачено, що відшкодування спожитих комунальних послуг здійснюється споживачем на підставі рахунків та актів виконаних робіт, виставлених виконавцем, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У пункті 6.1 договору на відшкодування комунальних послуг від 05.01.2015 сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України даний договір набирає чинності з 01.01.2015р. та діє до 31.12.2015р.

На підставі наказу Міністерства освіти і науки України №914 від 07.09.2015 "Про закріплення майна на праві оперативного управління", у зв'язку з ліквідацією Криворізького методичного центру профтехосвіти (наказ Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної держаної адміністрації від 25.03.2015 №204/0/212-15), майно, яке розташоване на земельній ділянці (21908347.1.КНЮКШМ009) площею 0,5182 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 12 (у тому числі будівлі для конторських та адміністративних цілей (21908347.1.КНЮКШМ004) площею 5682,4 кв.м) закріплено на праві оперативного управління за Навчально-методичним центром професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області (далі - позивач).

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір витрат позивача по утриманню об'єкта оренди за 2015 рік, які належать до відшкодування відповідачем, становить 6948,79 грн і складається з 6878,64 грн вартості використаних відповідачем комунальних послуг у 2015 році та 70,15 грн компенсації земельного податку за січень 2015 року. У підтвердження вищезазначених сум нарахувань позивачем надано наступні документи:

- копії рахунків-фактур на відшкодування відповідачем витрат позивача №44 від 09.10.2015 на суму 139,43 грн, №61 від 09.10.2015 на суму 2278,91 грн, №91 від 26.10.2015 на суму 70,15 грн, №88 від 03.11.2015 на суму 376,33 грн, №108 від 07.12.2015 на суму 4083,97 грн (а.с. 35-37);

- розрахунки оплати за водопостачання за червень-листопад 2015;

- копії актів приймання-передачі за водопостачання та водовідведення за червень 2015 від 24.12.2015, за липень та серпень 2015 від 18.09.2015, за вересень 2015 від 25.09.2015, за жовтень 2015 від 31.10.2015, за листопад 2015 від 30.11.2015;

- копії платіжних доручень №№128-131, 194-197 від 22.09.2015, №№139, 140, 198 від 25.09.2015, №№210, 211 від 02.11.2015, №№271, 272 від 01.12.2015, №№359-360 від 25.12.2015 про оплату позивачем вартості витрат на водопостачання та водовідведення;

- розрахунки активної та реактивної електроенергії за червень-листопад 2015;

- копії актів прийняття-передавання товарної продукції (активної та реактивної електроенергії) №121/300123/8 від 31.08.2015, №121/300123/8/1 від 31.08.2015, №121/300123/8/2 від 31.08.2015, №121/300123/9/1 від 25.09.2015, №121/300123/9/2 від 25.09.2015, №121/300123/10/1 від 31.10.2015, №121/300123/10/2 від 31.10.2015, №121/300123/11/1 від 30.11.2015, №121/300123/11/2 від 30.11.2015;

- копії платіжних доручень №№112, 113, 181 від 09.09.2015, №№192, 125 від 18.09.2015, №№141, 142 від 25.09.2015, №№204, 205, 243 від 02.11.2015, №№263-265 від 30.11.2015 про оплату позивачем вартості витрат на активну та реактивну електричну енергію;

- розрахунок оплати за теплопостачання за листопад 2015;

- копія акту прийняття робіт (надання послуг) з теплової енергії для бюджету за листопад 2015 №5705 від 30.11.2015;

- копії платіжних доручень №№267, 281 від 08.12.2015 про оплату позивачем вартості витрат на теплову енергію за листопад 2015;

- перелік рахунків та актів на оплату оренди та податку на землю орендарями.

З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню витрат на утримання об'єкта оренди, позивач неодноразово звертався до Управління автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області з вимогами про погашення заборгованості, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії листів №13/5-92 від 01.04.2016, №13/5-162 від 20.09.2016 та №13/5-99 від 03.05.2017 (а.с. 38-44).

Відповідач, у відповідь на звернення позивача №13/5-92 від 01.04.2016, листом №1954 від 03.06.2016 (а.с. 45) повідомив останнього, що у зв'язку з проведенням ліквідаційної процедури УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області згідно наказу МВС України від 30.11.2015 №1532 та створенням Патрульної Поліції м. Кривий Ріг, потреби в оренді приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 12 немає, а заборгованість, яка склалася станом на 01.01.2016, буде погашено після отримання кошторисних призначень та фінансування.

Враховуючи самовільне звільнення орендарем орендованого приміщення без попередження про це балансоутримувача та неможливість забезпечити присутність представників орендаря, з 30.04.2016 призупинено користування об'єктом оренди згідно договору оренди нерухомого майна від 25.11.2014 №12/02-5671-ОД, про що комісією Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області складено акт комісійного повернення орендованого нерухомого майна від 29.04.2016 (а.с. 46).

Наявна заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат за надані комунальні послуги та із земельного податку в сумі 6948,79 грн, вирішити питання щодо оплати якої відповідач самостійно не має можливості у зв'язку зі знаходженням в стадії ліквідації, і стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт отримання відповідачем послуг по утриманню об'єкта оренди, в т.ч. і комунальних послуг, останнім не спростований, сума наявної заборгованості підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача боргу по земельному податку та витратам на утримання нежитлового приміщення (комунальним та іншим послугам) в загальній сумі 6948,79 грн.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку щодо відшкодування витрат за надані комунальні та інші послуги по утриманню об'єкта оренди, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 6948,79 грн боргу по земельному податку та витратам на утримання нежитлового приміщення.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В'ячеслава Липинського, 9; ідентифікаційний код 08683263) на користь Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 36; ідентифікаційний код 19097120) - 6948,79 грн заборгованості за утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних та інших послуг; 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.08.2017.

Суддя В.Д. Воронько