Рішення

від 03.08.2017 по справі 909/523/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 р. Справа № 909/523/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л.М. , секретар судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", вул. Велика Васильківська, 10, м. Київ, 01601; поштова адреса: вул. Воздвиженська, 58, м. Київ, 04071; вул. Героїв Майдану, 160, м. Чернівці, 58029;

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес", АДРЕСА_1, 76018;

про стягнення 18439 грн. 07 коп., з яких 9783 грн. 32 коп. основний борг, 6331 грн. 26 коп. борг по відсотках за користування кредитом, 1521 грн. 47 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 803 грн. 02 коп. пеня, за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом;

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність (№ 69 від 05.09.16);

Від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: публічне акціонерне товариство "Фідобанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес" про стягнення 18439 грн. 07 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1030Ю про надання овердрафту від 28.11.2013 р. щодо повернення овердрафту (кредитних коштів), процентів за користування овердрафтом.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно договору про надання овердрафту №1030Ю від 28.11.2013 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Латерес" (позичальник/відповідач) надано овердрафт за поточним рахунком позичальника відкритого в Публічному акціонерному товариству "Фідобанк", (позивач) в межах ліміту овердрафту в розмірі 10 000 грн. з терміном погашення до 27.11.2014 р. зі сплатою 23 процентів річних за користування овердрафтом.

Згідно п.4.1.1 договору овердрафту позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту.

Пунктом 8.2. договору овердрафту встановлено обов'язок позичальника своєчасно відповідно до умов договору, виконувати свої зобов'язання за цим договором, в тому числі погашати заборгованість за овердрафтом, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії та здійснювати будь-як інші платежі, обумовлені цим договором, усім належним йому майном, коштами, всіма активами, на які може бути звернуто стягнення згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 9.4. договору овердрафту при невиконанні позичальником будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню. Сплата позичальником пені не звільняє позичальника від виконання ним вищевказаних зобов'язань.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами по справі на підставі договору №1030Ю від 28.11.2013 р. виникли зобов'язальні відносини.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивачем надано відповідачу кредитні кошти (овердрафт) в сумі 10 000 грн.

Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач не повернув кредитні кошти, не сплатив проценти за користування ними, у строки передбачені договором, що призвело до утворення заборгованості: сума основного боргу станом на 18.07.2014 р. становила 9783 грн. 32 коп., сума боргу по відсотках за користування кредитом станом на 02.04.2017 р. становила 6331 грн. 26 коп.

Відповідачем не надано жодних доказів належного виконання договірних зобов'язань.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору про надання овердрафту, позовні вимоги в частині стягнення 9783 грн. 32 коп. основного боргу, 6331 грн. 26 коп. боргу по відсотках за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 9.4. договору овердрафту при невиконанні позичальником будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню. Сплата позичальником пені не звільняє позичальника від виконання ним вищевказаних зобов'язань.

На підставі наведеної договірної умови, позивачем нараховано відповідачу 1521 грн. 47 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 16.09.2016 р. по 03.04.2017 р., 803 грн. 02 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 06.10.2016 р. по 03.04.2017 р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, при розрахунку пені позивачем не враховані вимоги ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, та здійснено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 16.09.2016 р. по 03.04.2017 р., тобто поза межами шестимісячного строку.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту за періоди з 16.09.2016 р. по 16.03.2017 р. Згідно розрахунку пені проведеного судом, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, що підлягає стягненню становить 1386 грн. 17 коп. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом здійснено у відповідності до вимог законодавства, отже, позовні вимоги в частині стягнення 803 грн. 02 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували вимоги позивача.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 9783 грн. 32 коп. основного боргу, 6331 грн. 26 коп. боргу по відсотках за користування кредитом, 1386 грн. 17 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 803 грн. 02 коп. пені, за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. В решті позовних вимог слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес" про стягнення 18439 грн. 07 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес", АДРЕСА_2, 76018 (ідентифікаційний код 38555029) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", вул. Велика Васильківська, 10, м.Київ, 01601 (ідентифікаційний код 14351016) 9783 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 32 коп. основного боргу, 6331 (шість тисяч триста тридцять одну) грн. 26 коп. боргу по відсотках за користування кредитом, 1386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 17 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 803 (вісімсот три) грн. 02 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.17

Суддя Неверовська Л.М.