Рішення

від 24.07.2017 по справі 910/10218/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017Справа №910/10218/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укр мет-захід

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Спєктр плюс

Про стягнення 11754,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Мільчаков О.Л. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укр мет-захід до товариства з обмеженою відповідальністю Спєктр плюс про стягнення 11754,00 грн., з яких: 9000,00 грн. боргу, 1760,00 грн. пені, 810,00 грн. інфляційних, 184,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги.

Суд своєю ухвалою від 23.06.2017 порушив провадження у справі № 910/10218/17, розгляд останньої призначив на 24.07.2017.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.05.2016 товариство з обмеженою відповідальністю Укр мет-захід (зберігач) та товариство з обмеженою відповідальністю Спєктр плюс (поклажодавець) уклали договір № 040516/02 про відповідальне зберігання майна (далі - Договір), відповідно до умов якого зберігач зобов'язується взяти на зберігання майно, передано поклажодавцем згідно з актом, а також здійснити його транспортування, завантаження/розвантаження, та повернути це майно у схоронності поклажодавцю.

Зберігач зобов'язаний видати майно, яке перебуває на зберіганні у зберігача, поклажодавцю для подальшого перевезення та інших процедур, які будуть замовлені зберігачем. Видача мана чи його частини повинна бути здійснена на підставі відповідного акту, підписаного обома сторонами.

Згідно з п. 3.2.7 Договору поклажодавець оплачує фактичний строк зберігання згідно з встановленими розцінками.

Позивач надав послуг на загальну суму 49638,80 грн. (докази - в матеріалах справи).

Відповідач сплатив за послуги частково, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 9000,00 грн..

24.01.2017 позивач надіслав відповідачеві вимогу № 2301/1 про сплату суми боргу (отримана відповідачем 24.01.2017).

Відповідач залишив вимогу без задоволення.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач 9000,00 грн. боргу не сплатив.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 1760,00 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком. У свою чергу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Законом передбачена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань (ч. 1 ст. 547 ЦК України), наслідком недодержання якої є нікчемність правочину (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Оскільки сторонами не додержані вимоги закону щодо письмової форми пені, підстави для її стягнення відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 810,00 грн. інфляційних та 184,00 грн. 3% річних за період з липня 2016 року по лютий 2017 року.

Оскільки строк сплати за послуги не встановлений, виходячи з приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання відповідача є простроченим з 01.02.2017.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 90 грн. інфляційних та 21,45 грн. 3% річних. У стягненні 720 грн. інфляційних та 162,55 грн. 3% річних суд відмовляє.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 9000,00 грн. боргу, 90 грн. інфляційних, 21,45 грн. 3% річних, а загалом 9111,45 грн.. У стягненні 1760,00 грн. пені, 720 грн. інфляційних та 162,55 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Спєктр плюс (вул. Червоноармійська, 13/1, м. Київ, 01004, код 39780594) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укр мет-захід (вул. Гавань Шмідта, 4-А, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код 37546448) 9000,00 грн. боргу, 90 грн. інфляційних, 21,45 грн. 3% річних, 1240,29 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 04.08.2017.

Суддя С. А. Ковтун