ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2017 р.Справа № 922/2210/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Будпрокат", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн", м. Чернігів , 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 100482,32 грн. за участю представників:
позивача - Мельник О.В., довіреність № б/н від 01.06.2017 р.
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Будпрокат" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" (відповідач 1) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач 2) згідно якого просить суд:
- солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 року у розмірі 85082,40 грн.;
- солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача за прострочення виконання зобов'язання з поставки програмного забезпечення за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 року пеню у розмірі 9444,15 грн. та штраф у розмірі 5955,77 грн.
Ухвалою суду по справі від 10.07.2017 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2017 р. о 10:00.
Відповідачі про судове засідання були повідомлені належним чином, відзиви на позовну заяву до суду не надали, в судове засідання їх представники не з'явилися.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 31.07.2017 р. за вх. № 24342, надав документи згідно заяви, які судом прийнято та долучено до матеріалів справи.
За допомогою електронної пошти від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 1525 від 31.07.2017 р.), яке судом прийнято та долучено до матеріалів справи. Згідно нього відповідач 1 просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю явки свого представника у призначене судове засідання.
Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, вважає за необхідне в його задоволенні відмовити, як в необґрунтованому, оскільки відповідачем 1 в обґрунтування клопотання не були надані до суду докази неможливості явки свого представника у призначене судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
03 березня 2017 р. між ТОВ "Вебпродакшн" (виконавець) та ПП "Будпрокат" (замовник) був укладений договір №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення (надалі - договір №2012548987).
Відповідно до умов договору №2012548987 замовник оплачує, а виконавець надає: право на використання ОпеВох СRМ+ЕRР на умовах невиключної ліцензії та послуги, обсяг яких та порядок надання визначений цим договором та додатками до нього.
Розділом 4 договору №2012548987 передбачений порядок оплати за договором, відповідно до якого замовник здійснює оплату невиключних ліцензій у кількості 12 шт, загальна вартість яких складає 85082,40 грн., протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору.
Пунктом 4.5 договору №2012548987 передбачено, що невиключна ліцензія вважається переданою замовнику з моменту отримання виконавцем грошових коштів у обсягу та підставах передбачених цією статтею.
Відповідно до п.5.1. договору №2012548987, вартість послуг, які надає виконавець замовнику визначається в додатках до цього договору. Термін надання послуг, відповідно до п.6.1. договору, визначається у додатках до цього договору.
Відповідно до п.2.1. додатку №1 від 03.03.2017 р. до договору №2012548987 замовник отримує право на безоплатне налаштування ПЗ під умови замовника, які він вказує в "Анкеті налаштувань".
Після завершення надання послуг згідно з даним договором та додатками до нього, виконавець надає замовнику акт надання послуг у двох екземплярах, який замовник зобов'язувати підписати протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту його одержання, та повернути виконавцю один підписаний екземпляр (п.6.2. договору №2012548987).
У разі не виконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених цим договором та додатками до нього, сторони несуть відповідальність згідно умов договору, додатків до нього та чинного законодавства України (п.9.1. договору №2012548987).
Свої обов'язки передбачені розділом 4 договору №2012548987, щодо оплати вартості невиключної ліцензії у кількості 12 шт., позивачем були виконані у повному обсязі - 06.03.2017 р. та 09.03.2017 р. перераховано на поточний рахунок відповідача 1 грошові кошти у розмір 50000,00 грн. та 35082,40 грн., що підтверджується банківськими виписками № 182 від 06.03.2017 р. та № 188 від 09.03.2017 р. відповідно.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
26.05.2017 р. позивач направив на адресу відповідача 1 лист з вимогою виконати умови укладеного договору.
12.06.2017 р. позивач направив на адресу відповідача 1 вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 85082,40 грн., яка була отримана відповідачем 1 17.06.2017р., та яка не була виконана у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем 1 грошових коштів у розмірі 85082,40 грн. позивачу.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем 1 грошових коштів у розмірі 85082,40 грн. позивачу та надання відповідачем 1 позивачу послуг з налаштування та підключення програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР за договором господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 85082,40 грн.
Разом з цим, суд зазначає, що 03.03.2017 р. між ПП "Будпрокат" (кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки.
Відповідно до умов договору поруки ФОП ОСОБА_1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань боржника (ТОВ "Вебпродакшн", код ЄДРПОУ 39559768), що виникли з договору №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03 березня 2017 року .
Згідно п. 1.2. договору поруки сторони домовились, що ФОП ОСОБА_1 не несе відповідальності перед позивачем за збитки, що можуть бути спричинені порушенням ТОВ "Вебпродакшн" своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1.3. договору поруки сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, що виникли з договору №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03 березня 2017 року забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 2000,00 грн.
Згідно п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03 березня 2017 року, поручитель зобов'язується нести відповідальність солідарно з боржником.
Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З огляду на вищевикладене господарський суд вважає, що сума заборгованості у розмірі 2000,00 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача, а сума заборгованості у розмірі 83082,40 грн. підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 9.2. договору №2012548987 було передбачено, що за порушення умов цього договору, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 1% від вартості послуг, не виконаних у встановлений строк та/або неналежним чином, за кожний день прострочення, але не більше 25% від загальної вартості послуг.
Таким чином, враховуючи положення п. 9.2. договору №2012548987 та договору поруки, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача 1 належить стягнути на користь позивача заявлену ним суму штрафу у розмірі 5955,77 грн. за період з 25.06.2017 р. по 05.07.2017 р.
Щодо стягнення пені у розмірі 9444,15 грн. суд зазначає, що вона не підлягає стягненню, оскільки умовами договору №2012548987 не було передбачено нарахування замовником виконавцю пені за прострочення останнім своїх зобов'язань за договором.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового у розмірі 1417,76 грн. та з відповідача 2 на користь позивача судові витрати зі сплати судового у розмірі 31,84 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 543, 549, 553, 554, 610, 611, 612, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" (14005, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 53-А, офіс 306, ідентифікаційний код 39559768) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства "Будпрокат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, оф.7-Б, ідентифікаційний код 38943534) заборгованість за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 року у розмірі 2000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебпродакшн" (14005, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 53-А, офіс 306, ідентифікаційний код 39559768) на користь Приватного підприємства "Будпрокат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, оф.7-Б, ідентифікаційний код 38943534) заборгованість за договором №2012548987 про надання невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення ОпеВох СRМ+ЕRР та надання послуг з гарантійного обслуговування, підключення, налаштування та технічної підтримки програмного забезпечення від 03.03.2017 року у розмірі 83082,40 грн.; штраф у розмірі 5955,77 грн. та судові витрати зі сплати судового у розмірі 1417,76 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства "Будпрокат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, оф.7-Б, ідентифікаційний код 38943534) судові витрати зі сплати судового у розмірі 31,84 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині заявленого позову - відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 07.08.2017 р.
Суддя Л.В. Шарко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2017 |
Оприлюднено | 08.08.2017 |
Номер документу | 68135846 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шарко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні