Ухвала

від 03.08.2017 по справі 912/4274/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.08.2017 Справа № 912/4274/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Науменка І.М. (доповідач)

суддів : Чус О.В., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.

за участю представників:

ліквідатор Бершадський С.М., посвідчення №562 від 01.04.2013 року;

від ОСОБА_2: ОСОБА_3 представник, договір про надання правової допомоги №б/н від 25.11.2016 року;

представник скаржника не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУК ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/4274/16

за заявою кредитора - гр. ОСОБА_2, м. Кропивницький

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Елвіс Контракт"

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017р. (суддя Коваленко Н.М.) у даній справі, зокрема, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Елвіс Контракт" (ідент. код 39914305, адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Євгена Чикаленка, 1А, офіс 314) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвіс Контракт" (ідент. код 39914305, адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Євгена Чикаленка, 1А, офіс 314). Припинено повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Польянова Є.О., призначеного ухвалою суду від 06.12.2016. Призначено ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвіс Контракт" (ідент. код 39914305, адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Євгена Чикаленка, 1А, офіс 314) арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 562 від 01.04.2013, адреса: АДРЕСА_1

Не погодившись з зазначеною вище постановою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУК ДФС у м. Києві, звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. ст. 33,34 ГПК України, просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.17р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження та призначено розгляд скарги на 22.06.17р.

Кредитором ОСОБА_2 та ліквідатором ТОВ "Елвіс Контракт" Бершадським С.М. надано відзиви на апеляційну скаргу податкової, в яких зазначено, що оскільки апеляційну скаргу на постанову господарського суду Кіровоградської області від 30.03.17р. у справі №912/4274/16 подано Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУК ДФС у м. Києві, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство - апеляційне провадження за такою скаргою має бути припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

22.06.17р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та оголошено про відкладення розгляду справи до 03.08.17р.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.17р. проведено попереднє засідання у справі № 912/4274/16 про банкрутство ТОВ Елвіс Контракт , за результатами якого ухвалою:

- визнано грошові вимоги кредитора ОСОБА_2 та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника і встановлено черговість їх задоволення;

- встановлено дату підсумкового засідання суду на 30.03.2017 року.

30.03.17р. проведено підсумкове засідання у справі № 912/4274/16 про банкрутство ТОВ Елвіс Контракт , за результатами якого постановою:

- визнано ТОВ Елвіс Контракт банкрутом;

- відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута ТОВ Елвіс Контракт ;

- припинено повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Польянова Є.О., призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бершадського С.М.;

- вирішено інші питання, пов'язані з відкриттям ліквідаційної процедури.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови місцевого господарського суду, заслухавши пояснення представників, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Між тим, стаття 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм ст.ст. 10, 11 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони ( учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

Отже, у зв'язку з викладеним та враховуючи аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 10, 11, Закону про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що інспекція на момент звернення з апеляційною скаргою не набула статусу кредитора або іншого учасника, відтак, не є стороною у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявления грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

На сайті Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку було оприлюднено:

- 07.12.2016 року під № 38144 оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ Елвіс Контракт ;

- 30.03.2017 року під № 41673 повідомлення про визнання боржника ТОВ Елв'к Контракт банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Однак, на час подання апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не зверталося із заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ Елвіс Контракт , грошові вимоги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ Елвіс Контракт не розглядалися й не визнавалися, отже ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві станом на дату подання апеляційної скарги не було кредитором у справі № 912/4274/16 про банкрутство ТОВ ЕЛВІС КОНТРАКТ , тому не має права на апеляційне оскарження прийнятих по справі судових рішень.

Доказів наявності грошових вимог до боржника ТОВ Елвіс Контракт Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не надала і до апеляційного господарського суду.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суду України, зокрема, у постановах у постановах від 10.07.2013 року у справі № 916/832/13, від 17.10.2013 року у справі № 904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі № 5011-46/12006-2012, від 18.06.2014 року у справі № 904/9496/13, від 18.04.14р. у справі № 904/9496/13, від 16.05.2017 року № 904/11218/16 та іншими судовими рішеннями.

З апеляційної скарги вбачається що, ТОВ "Елвіс Контракт" перебуває в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на податковому обліку як платник податків за неосновним місцем обліку.

Проте, такі доводи скаржника не підтверджені та спростовуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- № 1002675265 від 10.06.2017 року, згідно з яким ТОВ "Елвіс Контракт" станом на 31.12.15 року перебувало на обліку у Кіровоградській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області;

- № 1002675250 від 10.06.2017 року, згідно з яким ТОВ "Елвіс Контракт" станом на 01.01.16року перебувало на обліку у Кіровоградській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області;

- № 1002675270 від 10.06.2017 року, згідно з яким ТОВ "Елвіс Контракт" станом на 31.12.15 року перебувало на обліку Кіровоградській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області;

- № 1002675271 від 10.06.2017 року, згідно з яким ТОВ "Елвіс Контракт" станом на 01.01.16 року перебувало на обліку Кіровоградській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області;

- № 1002675254 від 10.06.2017 року, згідно з яким ТОВ "Елвіс Контракт" станом на 15.05.17 року перебувало на обліку у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Так правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що господарський суд першої інстанції в оскаржуваній постанові не вирішував питання про права та обов'язки ДПІ Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, у зв'язку з чим, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду першої інстанції, у ДПІ Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві відсутнє.

До того ж, скаржник стверджує, що порушення провадження у справі про визнання боржника банкрутом та визнання його банкрутом є підставою для проведення позапланової документальної перевірки податковим органом, причому в обов 'язковому порядку.

Унаслідок ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом:

- змінюється правовий статус юридичної особи та насамперед статус платника податків;

- створюються перешкоди для проведення документальної перевірки та заявления нарахованих грошових зобов'язань до сплати, що унеможливить проведення перевірки, встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, а також притягнення до відповідальності всіх осіб, що задіяні у протиправній схемі по конвертації безготівкових коштів у готівку, що є порушенням прав ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві як органу податкової служби.

З такими доводами скаржника судова колегія погодитись не може оскільки, відповідно ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 ПК України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків, а у разі виявлення порушень норм податкового законодавства та встановленні заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявляти свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами.

Отже, чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

У частині ж доводів, що внаслідок визнання ТОВ "Елвіс Контракт" банкрутом для контролюючого органу створюються перешкоди у проведенні документальної перевірки боржника та у заявлені нарахованих грошових зобов'язань до сплати, судова колегія звертає увагу на наступне.

Як зазначалося вище, боржник ТОВ "Елвіс Контракт" не перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, тому скаржник за будь-яких обставин не мав та не має права його перевіряти.

Постановою КМУ № 236 від 21.05.2014 року Про Державну фіскальну службу України утворено Державну фіскальну службу України (ДФС), як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Постановою КМУ № 311 від 06.08.2014 року Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способом контролю за недопущенням порушень у сфері оподаткування та їх виявлення є здійснення перевірок, порядок проведення та результати яких оформлюються та вчинюються у відповідності до вимог законодавства України.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок)оформлюється у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Також Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 року Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами приписано, що Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб. які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Не пред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Однак, матеріали справи № 912/4274/16 про банкрутство ТОВ "Елвіс Контракт" не містять доказів про намір ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві чи будь-яких інших контролюючих органів провести податкову перевірку боржника ТОВ "Елвіс Контракт", зокрема, справа не містить ні копії акту перевірки, ні виданого у встановленому законодавством порядку наказу про призначення перевірки, ні копій направлень на перевірку, ні копій службових посвідчень направлених на перевірку посадових осіб, ні будь-яких інших документів, наявність яких є обов'язковою для призначення, проведення та оформлення документальної перевірки.

Згідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Державної податкової інспекції Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження за згаданою скаргою.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, 86, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/4274/16 - припинити.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Судді В.О. Кузнецов

О.В. Чус