Постанова

від 23.03.2007 по справі 1085-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1085-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.2007Справа №2-22/1085-2007А

За позовом - ДП “Хлібоприймальний пункт “Єліта” (смт. Красногвардійське, вул.Тельмана,2)

До відповідача  -  ДПІ в Красногвардійському районі   ( смт.Красногвардійське, вул.Комсомольська, 4).

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

                                                                                                    Суддя   Яковлєв С.В.

                                                                                                За участю  секретаря  ДулімовоїВ.І.

                     Представники:

Від позивача – Акуленков Ю.А. – керівник паспорт ЕЕ № 444103.

Від відповідача –  Нечитайло А.В. – пред-к, дов. від 06.05.2006 р.

Сутність спору: ДП “Хлібоприймальний пункт “Єліта”   ( далі позивач)  звернулось до суду   з позовом   про  визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення № 0000412301/2 від 29.09.2006 р. , яке винесене Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі ( далі відповідач) .  Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно  застосовані положення Закону України  “Про податок  на додану вартість”.

             Позивач, керуючись ст. 49,51 КАСУ, надіслав до суду заяву про уточнення позовних вимог ( вих. № 15/03/01 від 15.03.2007 р.), в якої  присив прийняти відмову від позовних вимог у частині донарахування ПДВ у сумі 41004 грн. та штрафних (фінансових) санкції у сумі 20502 грн. ,  просив визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0000412301/2 від 29.09.2006 р. у частині  донарахування податку на додану вартість у сумі 57935 грн. та штрафних санкцій  у розмірі 28967 грн.

              Суд, керуючись п.2 ч.1 ст. 157 КАСУ , ухвалою від 23.03.2007 р. закрив провадження по справі у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000412301/2 від 29.09.2006 р.  в частині донарахування ПДВ у сумі 41004 грн. та штрафних (фінансових) санкції у сумі 20502 грн..

   Представник відповідача  під час судового засідання, яке відбулось 26.01.2007 р., надав відзив на позовну заяву ( вих. № 175/10  від 26.01.2007 р.) , в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що у позивача згідно з законом України “Про податок  на додану вартість” не було підстав для включення сум з податку на додану вартість  до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що фактично вказана позивачем сума не була сплачена до  державного бюджету.

               Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

встановив :

              Позивач  зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності   Красногвардійською районною державною адміністрацією 16.01.2003 р.

               Відповідач  провів планову комплексну документальну  перевірку дотримання позивачем вимог  податкового валютного та іншого законодавства за період часу  з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.  За результатами вказаної перевірки  11.05.2006 р. складений акт № 481/23-1/32192288, в якому, зокрема, зроблений висновок про порушення позивачем  п.п.7.4.2.п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п. 7.4., ст.7 , п.9.8. ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”,  в результаті чого занижено  податок на додану  вартість на суму 104 773 грн.

              На підставі вказаного акту перевірки  відповідач 17.05.2006 р. виніс податкове повідомлення-рішення № 000412301/0 , відповідно до якого за порушення позивачем п.п.7.4.2.п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п. 7.4., ст.7 , п.9.8. ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу нараховане податкове зобов'язання  по податку на додану вартість у сумі 157159,5 грн., з яких 104773 грн. – за основним платежем, 52386,50 грн. – штрафних санкції.

     Позивач відповідно до пункту 5.2 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  звернувся  до відповідача зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення  № 000412301/0  від 17.05.2006 р.  (вих. № 280 від 26.05.2006р.).

 Відповідач  21.07.2006 р. прийняв рішення  № 582/25-0 за результатами розгляду вказаної скарги позивача про залишення без змін податкового повідомлення-рішення № 000412301/0  від 17.05.2006 р.  та відмову  у задоволенні вказаної  скарги.

          Відповідач 25.07.2006 р. прийняв  податкове повідомлення- рішення № 000412301/1 , відповідно до якого за порушення позивачем п.п.7.4.2.п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п. 7.4., ст.7 , п.9.8. ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу нараховане податкове зобов'язання  по податку на додану вартість у сумі 157159,5 грн., з яких 104773 грн. – за основним платежем, 52386,50 грн. – штрафних санкції.

  Позивач  27.07.2006 р. подав скаргу до ДПА в АР Крим.

  ДПА в АРК прийняла 26.09.2006 р. рішення № 2140/10/25-007  за результатами розгляду скарги поизивача, в якому була скасовано  податкове повідомлення-рішення  відповідача від 17.05.2006 р. № 000412301/0  (№ 000412301/1 від 25.07.2006 р) в частині 8751 грн. , у тому числі  5834,00 грн. – податку на додану вартість, 2917,00 грн. – штрафних санкції. .

            Відповідач 29.09.2006 р. прийняв  податкове повідомлення- рішення № 000412301/2 , відповідно до якого за порушення позивачем п.п.7.4.2.п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п. 7.4., ст.7 , п.9.8. ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу нараховане податкове зобов'язання  по податку на додану вартість у сумі 148408,50 грн., з яких 98939 грн. – за основним платежем, 49469,50 грн. – штрафних санкції.

   Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

    Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, що підлягає  поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною  сплатою податку  у випадках, визначених у законі.

     Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання  це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому)  періоді , визначена згідно з Законом, а податковий креит – це сума, на яку платник податку  має право зменшити податкове зобов'язання  звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

  Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону. Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, яка підлягає  сплаті ( перерахуванню) до бюджету  або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця  між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою  податкового кредиту  такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні  суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується  у зменшення  суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні  податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.  

 Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

     Відповідачем надані  копії рішень  Голосеевського районного суду м.Київа від 11.11.2005 р. по справі № 2-5853/11 та Солом'янського районного суду м.Київа від 04.03.2005 р. по справі № 2-1670, згідно з якими визнані недійсними  статут ТОВ “Барт-Сервіс” та свідотство  про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37081491 ТОВ “Барт-сервіс”, а також визнано недійсним Свідоцтво № 19738 про державну реєстрацію ТОВ “Велмар” та Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Велмар” № 36082441 від 01.08.2003 р.

      Матеріали справи свідчать про те, що за період  що перевірявся , ТОВ “Велмар” згідно накладної від 11.01.2005 р. № 17 на загальну суму  22466,40 грн. (ПДВ-3744,40 грн.), накладної від 27.01.2005 р. № 42 на загальну суму 205548,0 грн. (ПДВ –34258,0 грн.), накладної від 04.04.2005 р. № 143  на загальну суму 7308,0 грн. (ПДВ 1218, 0 грн.) накладної від 18.04.2005 р. №161 на  загальну суму 14969,5 грн. (ПДВ –2494,92 грн.) відвантажений товар на адресу позивача.  На суму відвантаженого товару ТОВ “Велмар” виписало наступні податкові накладні: № 17 від 11.01.2005 р. на суму 22466,40 грн. (ПДВ –3744,40 грн.), №42 від 27.01.2005 р. на суму 205548,00 грн. (ПДВ 34258,00 грн.), № 143 від 04.04.2005 р. на суму 7308,00 грн. (ПДВ – 1218,00 грн.), № 161 від 18.04.2005 р. на суму 14969,50 грн. (ПДВ-2494,92 грн.) , яки відображені у книзі обліку придбання товарів  позивача.  Позивач розрахувався за придбаний товар  готівкою та простими векселями, сплативши також суму нарахованого ПДВ.

      За період, що перевірявся,  ТОВ “Барт-Сервіс” згідно накладної від 14.03.2005 р. № РН-0000189 на загальну суму 13232 грн.(ПДВ – 22053,67 грн.) відвантажений  на адресу позивача товар, на суму якого виписана  податкова накладна  № 189  від 14.03.2005 р. на суму 132322,0 грн. ( ПДВ22053,67 грн.) Позивач розрахувався у повному обсязі з ТОВ “Барт-Сервіс”.

       З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним  під час здійснення розрахунків з ТОВ “Велмар”  та ТОВ “Барт-Сервіс”  ПДВ до складу податкового кредиту  відповідних звітних періодів.

       Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач знав про рішення   Голосеевського районного суду м.Київа від 11.11.2005 р. по справі № 2-5853/11 та Солом'янського районного суду м.Київа від 04.03.2005 р. по справі № 2-1670.

            За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача  сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування  по ПДВ, які були не менш  сум його зобов'язань по ПДВ у вказані звітні періоди,  суд вважає, що позивач правомірно включив 63767,99 грн.  до сум бюджетного відшкодування у період , що перевірявся.

          Суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв'язку з визнанням Голосеевським районним  судом  м.Київа  та  Солом'янським районним  судом  м.Київа недійсними статуту  ТОВ “Барт-Сервіс” та Свідоцтво № 19738 про державну реєстрацію ТОВ “Велмар”  на момент перевірки  позивача суми ПДВ у вказаних вище розмірах , попередньо  включені останнім до податкового кредиту , залишились не підтвердженими  зазначеними у п. 7.4. Закону України “Про податок на додану вартість” документами. При цьому суд бере до уваги те, що матеріали справи свідчать про оформлення  податкових накладних  ТОВ “Барт-Сервіс”  та ТОВ “Велмар”    до вступу в силу зазначених рішень судів,  а матеріалами справи не підтверджується те, що позивач , здійснюючи з останніми правочинів, взагалі знав про ухвалення ціх рішень Крім того, судом під час розгляду справи встановлено, що  свідоцтва про реєстрацію платників  податку на додану вартість  ТОВ “Барт-Сервіс” та  ТОВ “Велмар”  були анульовані органами державної податкової служби після придбання позивачем товарів та проведення відповідачем  перевірки дотримання ним податкового законодавства.   

        Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                           Ст.17 Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок  нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

                           Як зазначено вище , суд не встановив порушень законодавства в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ  у розмірі 63767,99 грн., сплаченої  під час розрахунків  за отриманий від ТОВ “Барт-Сервіс”  та ТОВ “Велмар”    товар. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування  штрафних санкцій.

.                Таким чином, суд приходить до висновку , що відповідач в акті  № 481/23-1/32192288 від 11.05.2006 р.  зробив невірні висновки, які не відповідають діючому законодавству, що призвело до необгрунтованного нарахування ним штрафних санкції та  винесення їм незаконного податкового повідомлення-рішення.

                            За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги  засновані на положеннях  Закону України „Про податок на додану вартість” і підлягають задоволенню у частині визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0000412301/2 від 29.09.2006 р.  щодо  нарахування податку на додану вартість у сумі 57935 грн. та штрафних санкцій  у розмірі 28967 грн.

               Під час судового засідання, яке відбулось 23.03.2007 р.  були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 28.03.2007р.

               Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 157,  160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково .

           2. Визнати нечинним податкове  повідомлення-рішення ДПІ в Красногвардійському районі   ( смт.Красногвардійське, вул.Комсомольська, 4) № 0000412301/2 від 29.09.2006 р. у частині  нарахування податку на додану вартість у сумі 57935 грн. та штрафних санкцій  у розмірі 28967 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП “Хлібоприймальний пункт “Єліта”  (смт. Красногвардійське, вул.Тельмана,2, п/р 260026136 в КРД АППБ “Аваль” м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 00951959) 1,70 грн.- судового збору.

5. В іншій частини позовних вимог провадження по справі закрити.

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.