Постанова

від 03.08.2017 по справі 813/2413/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року № 813/2413/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д.,

представника позивача Нестеровича Б.В.,

представника відповідача Вовчука Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Самбірцукор про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Самбірцукор (надалі - ТзОВ Самбірцукор , відповідач), в якій згідно заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

-стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Самбірцукор (ЄДРПОУ 31298872) у банках, обслуговуючих такого платника податків до державного бюджету кошти у сумі 391 561 (триста дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 31 коп.

Ухвалою судді від 06.07.2017 року відкрито провадження, у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

Позовні вимоги ГУ ДФС у Львівській області обґрунтовані тим, що у ТзОВ Самбірцукор виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 15.06.2017 року становить 391 561,31 грн. та складається з орендної плати за землю 391 561,31 грн. - основний платіж - залишок несплаченого податкового зобов'язання, яке виникло відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за 2017 рік. З огляду на вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача кошти до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника податку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву відповідно до якого зазначає, що позивачем не надано належних доказів існування заборгованості з орендної плати за землю, зокрема договору оренди земельної ділянки, в якому передбачено розмір та умови внесення орендної плати, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому зареєстроване право оренди земельної ділянки тощо. Зазначає, що

Товариство з обмеженою відповідальністю Самбірцукор не орендує жодних земельних ділянок та не укладав договорів оренди землі. Отже, у відповідача відсутні податкові зобов'язання з орендної плати за землю. Крім того, в доданій до адміністративного позову копії податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТзОВ Самбірцукор заповнено розділ 1, що визначає розрахунок суми земельного податку, а в розділі 2, що визначає розрахунок суми орендної плати - зазначена річна сума орендної плати - 0. У свою чергу, слід відмітити, що відповідно до ст.270 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Згідно ст.286.1 ПК України. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнеш, права власності або права користування земельною ділянкою. Статтею 79 Земельного кодексу України, визначено термін земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. В статті 79-1 Земельного кодексу України, вказано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Отже, законодавством чітко визначено характерну ознаку земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав - кадастровий номер. Ні в адміністративному позові, ні в декларації з плати за землю не вказано кадастрового номера (кадастрових номерів) земельної ділянки (ділянок), щодо яких, па думку позивача виникло податкове зобов'язання з плати за землю ( у формі земельного податку чи орендної плати). Таким чином, позивачем не надано жодних доказів існування об'єкту оподаткування щодо якого у відповідача виникло податкове зобов'язання.

Представник відповідача у судовому засідання проти позов заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, із наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Самбірцукор перебуває на обліку в Симбірській ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області.

За час здійснення діяльності у ТзОВ Самбірцукор виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 15.06.2017 року становить 391 561,31 грн. та складається з:

1)орендна плата за землю - 391 561,31 грн.:

- 391 561,31 грн. - основний платіж - залишок несплаченого податкового зобов'язання, яке виникло відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за 2017 рік.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу №272-17 від 06.03.2017 року.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.14.1.137 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно .платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст.57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом ЗО календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 нього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.

Податковим боргом згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 20 ПК України, визначено права органів державної податкової служби, до яких зокрема, згідно пп.20.1.34 пункту 20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.4 ст.102 Кодексу, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

На даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).

Відповідно до ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вар гість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не сплачено до бюджету у добровільному порядку наявна заборгованість у розмірі 391 561,31 грн. у встановлені законом строки, і як наслідок, рахується податковий борг ТзОВ Самбірцукор перед бюджетом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України , суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

З огляду на встановлені обставини позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 6-14, 17-20, 50, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Самбірцукор (вул.Промислова, буд.2, м.Самбір, Льввська область, 81400, ЄДРПОУ 31298872) у банках, обслуговуючих такого платника податків до державного бюджету кошти у сумі 391 561 (триста дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 31 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст.186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст.254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та складений 08 серпня 2017 року.