Постанова

від 01.08.2017 по справі 816/729/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/729/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурнаховської Ю.Р.,

представника позивача та третьої особи - Моложавої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління", третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2017 року Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" /надалі - відповідач/, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 729-3/9 від 30.05.2017 /а.с. 46-47/, про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 23741 грн. 09 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" рахується податковий борг з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов'язань по податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" (код ЄДРПОУ 37829344) зареєстроване як юридична особа 20.07.2011 /а.с. 10-12/.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року від 18.10.2016, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 117983 грн. /а.с. 15/;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року від 16.12.2016, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 12760 грн. /а.с. 14/;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 13.01.2017, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 15008 грн. /а.с. 13/.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України /у редакції, що діяла до 01.01.2017/ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України /у редакції, що діяла з 01.01.2017/ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Із пояснень представника позивача у заяві про зменшення позовних вимог встановлено та підтверджено відомостями інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" з податку на додану вартість, витяги з якої наявні у матеріалах справи /а.с. 30-44, 70-74/, що податковий борг за податковою декларацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" з податку на додану вартість за вересень 2016 року від 18.10.2016 станом на день розгляду даної справи погашено у повному обсязі.

Судом встановлено, що 25.04.2017 контролюючим органом у рахунок погашення податкового боргу відповідача за податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2016 року від 16.12.2016 зараховано кошти в сумі 4026 грн. 91 коп. за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що підтверджується витягом з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" з податку на додану вартість /а.с. 34-35/.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов'язань по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2016 року та за грудень 2016 року у загальному розмірі 23741 грн. 09 коп. (12760 грн. - 4026 грн. 91 коп. + 15008 грн.), що підтверджується витягом з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" з податку на додану вартість /а.с. 78-82/.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на час винесення податкової вимоги/ визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

02.11.2016 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" № 3426-17 на суму 90634 грн. 23 коп., яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім 07.11.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком № 3257 від 04.11.2016, копії яких наявні у матеріалах справи /зворот а.с. 8/.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми "Ю" №3426-17 від 02.11.2016 до суду не надано.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 19 1 .1.45 пункту 19 1 .1 статті 19 1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу: звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" , третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" (ідентифікаційний код 37829344, місцезнаходження: вул. Ливарна, будинок 5, м Полтава, 36034) за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 23741 грн. 09 коп. (двадцять три тисячі сімсот сорок одна гривня дев'ять копійок) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавській області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2017 року.

Суддя С.С. Сич