Постанова

від 01.08.2017 по справі 524/9286/16-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 р. Справа № 524/9286/16-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2017р. по справі № 524/9286/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в якому просить визнати неправомірними дії управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, що полягають у відмові надати містобудівні умови і обмеження забудови, належної мені, ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та зобов'язати управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради видати мені, ОСОБА_1, містобудівні умови і обмеження забудови, належної мені, ОСОБА_1 земельної ділянки на будівництво індивідуального гаражу в АДРЕСА_1.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.04.2017р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись з постановою суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає , що судом не в повному обсязі з'ясовано всі обставин справи, висновки суд не відповідають фактичним обставинам справи та порушено норми матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2017 р. та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України та ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши постанову суду , матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_1. є власником земельної ділянки площею 0,0040 га., кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва індивідуального гаража., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10.08.2016р. укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.08.2016р. №65813678.

ОСОБА_1 звернулась до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою про надання їй містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Листом від 07.11.2016р. за вих.28-06/1993/33 Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради повідомило позивача про неможливість надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, через те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить до зони багатоквартирної житлової забудови 9-12 поверхів. В даній зоні визначені переважні та супутні види використання території та індивідуальні гаражі не входять в дані види використання зони багатоквартирної житлової забудови 9-12 поверхів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради діяло в межах наданих йому повноважень та у відповідності до п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад і зміст, а відмова у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Проте , колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визнана принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання територій населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівне діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

В силу ч. 1, 2, 8 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Згідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 24, 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Матеріали справи свідчать , що план зонування території м. Кременчука Полтавської області, затверджений відповідним рішенням 30.09.2014 р. , на який посилається відповідач при відмові у наданні містобудівних умов, є похідною частиною генерального плану міста, який був затверджений рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.12.2007 року, зі змінами від 29.04.2014 року.

Колегією суддів встановлено , що цільове призначення ділянки 0,0040 га., кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власницею якої є позивачка - для будівництва індивідуальних гаражів , яка є наявна в матеріалах справи.

Вказана земельна ділянка належала попередньому власнику (ОСОБА_2) на підставі державного акту на право власності на землю, виданого Автозаводською районною радою м. Кременчука 28.05.2009 р. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 30.10.2008 р. і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010954800389, з таким же самим цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів .

Тобто , до створення Плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого міською радою 30.09.2014 р. вказана земельна ділянка мала цільове призначення - для будівництва індивідуальних гаражів .

Про відсутність будь-яких обмежень у використанні придбаної ОСОБА_1 земельної ділянки, які встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 на момент укладення договору купівлі-продажу від 10.08.2016 р. зазначено в п. 5 Договору купівлі продажу земельної ділянки

Відповідно до п. 2 ст.17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Відповідно до Постанови КМУ від 25.05.2011 року № 555 Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні , проводяться громадські слухачі щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Матеріали справи не свідчать, що виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в супереч вимогам Постанови КМУ від 25.05.2011 року № 555 Про затвердження поряд проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні не було оголошено проведення розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо внесення змін до генерального та міста Кременчука, тобто при розробці змін генерального плану міста Кременчука затверджених 29.04.2014 року та у відповідності до cm. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і відповідно, розробленого Плану зонування території Кременчука Полтавської області, затвердженого міською радою 30.09.2014 у., не було враховано ні громадський, ні приватний інтерес, що в свою чергу зумовило порушення особистих майнових прав і попереднього власника земельної ділянки та теперішнього власника - ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження свої майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в поряд встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції Про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини оцінює вимоги, закріплені у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, спираючись на принцип справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, і інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання, рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 р. в справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції .

Принцип справедливої рівноваги (балансу) не варто розуміти як необхідні обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі. Зазначений принцип передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) з метою, що передбачається для досягнення, та засобами, що використовуються. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами ще захисту основоположних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо осі несе індивідуальний і надмірний тягар , рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 р. в справі Брумареску проти Румунії , від 2 листопада 2004 р. в справі Трегубенко проти України .

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів дійшла висновку , що що при затвердженні змін до генерального плану міста Кременчука 29.04.2014 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області не було дотримано вимоги чинного законодавства та справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та приватними інтересами, що призвело до порушення майнових прав ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням.

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позову .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2017р. по справі № 524/9286/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, що полягають у відмові надати містобудівні умови і обмеження забудови, належної ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Зобов'язати управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження забудови, належної їй, ОСОБА_1 земельної ділянки на будівництво індивідуального гаражу в АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 07.08.2017 р.