Постанова

від 02.04.2007 по справі 2314-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2314-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2007Справа №2-22/2314-2007А

За позовом ЗАТ “ Комерційний центр -2” ( м.Сімферополь. вул. Жигаліної, 17)

 До відповідача ДПІ у   м. Сімферополя ( м.Сімферополь, вул. М.Залкі, 1/9).

Про визнання недійсними  податкових повідомленнь-рішеннь.

                                                                                                                        Суддя Яковлєв С.В.

                                                                                          За участю секретаря Дулімової В.І.

Представники:

від позивача – Акімов М.М. – керівник, паспорт №547917.

Від відповідача – Шиленко О.В. – пред-к , дов. від 15.12.2006 р.

Сутність спору: ЗАТ “ Комерційний центр -2” ( далі позивач)  звернулось  до господарського суду АРК з позовом , в якому просило  визнати недійсними та скасувати  податкові повідомлення– рішення  ДПІ у м.Сімферополь (далі відповідач)  № 0000151502/0 від 10.01.2007 р., № 0000161502/0 від 10.01.2007 р.  Вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно вважає, що позивач має заборгованість по податку на додану вартість, неправомірно здійснюючи розподіл коштів, яки перераховуються останнім за поточними податковими зобов'язаннями, в наслідок чого у нього виникає  необґрунтований податковий борг, а відповідач застосовує до нього штрафні санкції.

        Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог по визнанню протиправними та  скасуванню податкових повідомлень-рішень відповідача  № 0000151502/0 від 10.01.2007 р. та № 0000161502/0 від 10.01.2007 р.

        Представник відповідач під час судового засідання, яке відбулось 02.04.2007 р. , надав відзив на позов  ( вих № 7949/9/10 від 30.03.2007 р.) , в якому з позовними вимогами не погодився , вказавши, що відсутні правові підстави для задоволення позову.         

       Розглянувши   матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                          в с т а н о в и в:

         Позивач , виконуючи вимоги Закону України  “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , платіжними дорученнями № 184 від 22.06.2001 р. та № 185 від 23.06.2001 р.  перерахував  до бюджету  3824,03 грн. та 183 грн. податку на додану вартість за травень 2001 р. На зазначених платіжних документах  є відмітка обслуговуючого позивача банку про  проведення вказаних платежеві відповідно 22.06.2001 р. та 23.06.2001 р.  

         Відповідач ,  керуючись ст. 17 Закону України  “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, провів перевірку своєчасності розрахунків позивача з бюджетом, за результатами якої склав акт № 6672/15-2.

         У зазначеному акті відповідач  встановив  несвоєчасність сплати податку на додану вартість у сумі  16740,18 грн. , вказав , що за це будуть до відповідача застосовані штрафні санкції  у  розмірі 6365,49 грн.      

         Відповідач 10.01.2007 р. надіслав на адресу позивача повідомлення-рішення  № 0000151502/0, згідно з яким  на підставі  п.п.17.1.7.п.17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку на 65 календарних днів  граничного строку  сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 6682,0 грн. позивач  мав сплатити  штраф у розмірі 20% у сумі 1336,40 грн.

           Відповідач 10.01.2007 р.  надіслав на адресу позивача повідомлення-рішення  № 0000161502/0 , згідно з яким  на підставі  п.п.17.1.7.п.17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку на 998 календарних днів  граничного строку  сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10058,18  грн. позивач  мав сплатити  штраф у розмірі 50% у сумі  5029,09 грн.

              Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

              У п.1.3 Закону України “Про податок на додану вартість”  визначено, що платником податку є особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа , яка імпортує товари на митну територію України.     .

                  Згідно з п.п. 1.6  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання  це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.

                Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

                            Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                         Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань встановлений у ст. 4 вказаного закону.

                           У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму  податкового зобов'язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації  платника податків.

                  Відповідно до п.п. 5.4.1.п.5.4. ст. 5 вказаного закону  узгоджена сума  податкового зобов'язання, яка не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою  податкового боргу платника податків.

                            Згідно з п.7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається  попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

                            Штрафні санкції  за порушення  податкового законодавства накладаються на платника податків  у розмірах, визначених у ст.17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного закону у разі , коли платник податків  не сплачує узгоджену суму  податкового зобов'язання  протягом  граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний сплатити штраф у  розмірі 10% погашеної суми податкового боргу  при затримці  до 30 календарних днів, наступних  за останнім днем граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  у розмірі 20%  погашеної суми податкового боргу – при затримці від 31 до 90 календарних днів,  у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу -  при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

                            Позивачем надана копія декларації за IV квартал 2003 р. , в якої визначена сума ПДВ, яка підлягала сплаті до  бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 4886 грн.

                            У матеріалах справи є копія  платіжної вимоги № 11 від 19.01.2004 р. , згідно з якою позивач перерахував до бюджету  4886 грн.  ПДВ за IV квартал 2003 р. На зазначеному платіжному документі є відмітка  обслуговуючого банку про проведення вказаного платежу.

                              Крім того , позивачем надана копія Постанови Господарського суду АРК по справі № 2-7/9794-2006 А  від 04.07.2006 р. , в якої визначено встановлення судом  виконання позивачем  податкового зобов'язання  по сплаті податку на додану вартість у сумах 3826,03 грн. та 183,00 грн. шліхом перерахування зазначених сум  через АК АПБ “України” платіжними дорученнями № 184 від 22.06.2001 р. та № 185 від 23.06.2001 р.  При цьому суд зобов'язав ДПІ у м.Сімферополь внести зміни в картку особового рахунку  у тому числі і по податку на додану вартість.

                                Вивчивши вказані документи, суд прийшов до висновку , що позивач сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2001 р. та  за IV квартал 2003 р.  В силу викладеного суд, керуючись ст.1 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  вважає, що за вказані періоду часу у позивача відсутня заборгованість по податку на додану вартість на зазначені вище суми.

                              Відповідно до ст.71 КАСУ  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій  чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позиву.

                              Відповідачем наданий розрахунок  суми штрафних санкції нарахованих в автоматизованому  режимі на картки особового рахунку позивача , відповідно до якого за несвоєчасне виконання  узгодженого за період часу з 02.06.2003 р. по 20.11.2003 р.  податкового зобов'язання по податку на додану вартість нараховані штрафні санкції у розмірі 3922,48 грн., а за  несвоєчасне виконання  узгодженого станом на 20.02.2004 р. податкового зобов'язання по податку на додану вартість  - у сумі 2443,01 грн.

                                Позивачем надані копії свідоцтв № 143, №28, № 012800849 про право сплати єдиного податку суб'єктів малого підприємництва –юридичної особи, згідно з якими  у 2004-2007 р.р. позивач сплачує єдиний податок за ставкою 10% та застосовує спрощену  систему оподаткування та звітності.

                                   Вивчивши вказані документи  , керуючись  Законом України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про податок на додану вартість”,   суд приходить до висновку , що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ не надав доказів затримки позивачем  сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість на 65 календарних днів  граничного строку  у розмірі 6682,0 грн. та  на 998 календарних днів  граничного строку  сплати  у розмірі 10058,18  грн.

               В силу викладеного , суд вважає, дії посадових осіб відповідача по винесенню податкових повідомлень-рішень   № 0000151502/0 від 10.01.2007 р., № 0000161502/0 від 10.01.2007 р. не відповідають вимогам Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За таких обставин підлягають задоволенню вимоги щодо визнання їх протиправними та  скасуванню .

                  Під час судового засідання, яке відбулось 02.04.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 04.04.2007р.

              Керуючись ст. 94, 98,  160-163  Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

                 2. Визнати протиправними та  скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у   м.Сімферополя ( м.Сімферополь, вул. М.Залкі, 1/9)  № 0000151502/0 від10.01.2007 р., № 0000161502/0 від 10.01.2007 р.

              3.   Стягнути із Державного бюджету України на користь ЗАТ “ Комерційний центр –

                     2” ( м.Сімферополь. вул. Жигаліної, 17, п/р 26002054901250  КРУ КБ “Приватбанк”, МФО 384436, ЗКПО 22327380 ) 3,40  грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі  відповідно  до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.