Постанова

від 03.04.2007 по справі 2458-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2458-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.04.2007Справа №2-17/2458-2007А

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (96100, м. Джанкой, вул. Леніна 8)

До відповідача   Державного підприємства  “Дослідне господарство “Степове” інституту винограду та вина “Магарач” (96118,  Джанкойський район АРК, с. Дмитрівка, вул. Центральна 10)

про  стягнення    6310,88   грн.

                                                                                              Суддя В.І. Гайворонський

                                                                                    при секретарі  Т.Ю. Шенягіной

                                                         ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –    Ніконенко О.С., гол. спец-т, юрист., дов. № 3 від 09.01.2007 року

Від відповідача –  не з'явився

          Сутність спору: Управління ПФУ в  Джанкойському районі АР Крим  просить стягнути   з   відповідача заборгованості в сумі   6310,88 грн., у зв'язку з тим, що відповідач не уплатив указану суму  в добровільному порядку.

          Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи  наперед  повідомлений належним чином -  рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу, про отримання якої є поштові повідомлення.

Згідно  Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2005 року та листопад 2006 року і вимог по сплаті боргу відповідач має заборгованість по сплаті  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Рішень позивача № 352 від 06.08.2006 року та №  708 від 11.09.2006 року “Про застосування  фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхівниками  страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувателями або органом Пенсійного  фонду”, які згідно  поштових повідомлень відповідачем отримані,  до відповідача застосовані фінансові санкції.

          По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

                                                 в с т а н о в и в:

 ДП “Дослідне господарство “Степове” інституту винограду та вина “Магарач”   зареєстрованє в Управлінні Пенсійного фонду України в Джанкойському  районі АР Крим як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що указано самим відповідачем а Розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за   грудень 2005 року та листопад 2006 року.

          Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

          Відповідно до абзацу 1 п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок вирахування й сплати страхувальником і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в Пенсійний фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. під № 64/8663, відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач має заборгованість  по сплаті  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6310,88 грн., що підтверджується   Розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2005 року та листопад 2006 року, Рішеннями позивача № 352 від 06.08.2006 року та №  708 від 11.09.2006 року “Про застосування  фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхівниками  страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувателями або органом Пенсійного  фонду”, вимогами  про сплату боргу № Ю-73С від 06.02.2006 року,  № Ю-88С від 05.01.2007 року.

         Згідно статті 106  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року указані вимоги є достатньою підставою  вважати наявність заборгованості у випадку несплати указаної суми в добровільному порядку.

          У встановленому Законом  порядку вимоги позивача  не визнані нечинними, а виходячи із закріпленого  ст. 129 Конституції України принципу  диспозитивності сторін суд не вправі давати їм оцінку на предмет невідповідності законодавству.

          Сума, указана в звіті (розрахунку суми) є обов'язком, наданим самим відповідачем.

           Згідно статті 202 ЦК України указаний звіт  є правочином.

           Указаний правочин у встановленому Законом порядку  не  визнаний недійсним, а цьому не приймати його до уваги  у суду немає підстав згідно ст. 204  ЦК України.

           Рішення про застосування  фінансових санкцій  до відповідача також не оскаржені, і згідно статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року є достатньою підставою вважати наявність заборгованості.

          Суд також не вправі  при розгляді даної справи давати оцінку указаним рішенням на предмет невідповідності законодавству.

          Доказів погашення  заборгованості  відповідачем  не представлено.

          Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї  постанови, або ж у встановленому Законом порядку оспорить документи, якими обґрунтовується позов, він вправі звернутися в суд з завою про  перегляд  постанови  за нововиявленими обставинами.

          Таким чином, за відповідачем склалася  узгоджена заборгованість  в сумі   6310,88  грн.

          Позивач, згідно ст.  81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17  Кодексу адміністративного судочинства України, яка  є відносно інших норм спеціальною.

         Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори  повинні розглядатися за нормами КАС України.

           Згідно ч.2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

          На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -     

ПОСТАНОВИВ:

     Позов задовольнити повністю.

           Стягнути  з  відповідача  Державного підприємства  “Дослідне господарство “Степове” інституту винограду та вина “Магарач” (96118, Джанкойський район АРК, с. Дмитрівка, вул. Центральна 10; ЄДРПОУ 00334824, р/р 26003054925149 Приватбанк, МФО  324485)  на  користь  Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (96100, АР Крим, вул. Леніна 8, р/р 25601010045001 в КРУ “Державний Ощадний банк України”, м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 20727218)  заборгованість в сумі   6310,88  грн..

              Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

               У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

                Постанова може бути оскаржена  у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ країни у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:   про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

                 Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.