Ухвала

від 08.08.2017 по справі 757/39731/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39731/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулася з клопотанням ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку земельних відносин» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22014101110000187 від 22.10.2014 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2015 року було задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні та, окрім іншого, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0955, розташовану в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського р-ну Київської обл., право власності на яку оформлене на ОСОБА_5 . Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, а існування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження порушує права товариства як законного власника та добросовісного набувача земельної ділянки, оскільки на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.07.2011 року, земельну ділянку площею 0,3855 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Ходосівська сільська рада, кадастровий номер: 3222487000:03:001:0955, Продавець ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) передав у власність Покупця (Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку земельних відносин»), який прийняв її у власність з цільовим призначенням: ведення особистого селянського господарства. Вказує, що підозра службовим особам ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», в даному кримінальному провадженні не пред`явлена, а товариство не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. За таких обставин, вказуючи, що вжитий захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає реалізації права власності особи, а арешт не може бути накладено на майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, просить скасувати арешт на вказану земельну ділянку.

В судовому засіданні представник заявника, директора товариства ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала з викладених в ньому підстав, просила його задовольнити, додатково надавши документи про право власності на земельну ділянку.

Слідчий, за клопотанням якого накладено арешт на майно, в судове засідання не з`явився, повідомлений про день, місце і час розгляду клопотання належним чином, тому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи, яка звернулася з клопотанням, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням особи, визначеною частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2015 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 та, окрім іншого, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0955, розташовану в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського р-ну Київської обл., право власності на яку оформлене на ОСОБА_5 .

При судовому розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен перевірити відповідність змісту клопотання вимогам закону, з`ясувати питання наявності правових підстав для накладення арешту та доцільності його накладення в межах даного кримінального провадження (ст. 171, 173 КПК України).

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 19.02.2015 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх підстав для його застосування. При цьому обов`язок їх доведення та доцільність застосування арешту майна КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Як вбачається з ухвали про накладення арешту на земельну ділянку, слідчий суддя, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, виходив з того, що вказані земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР, та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, з метою забезпечення відшкодування заподіяних державі збитків, припинення злочинної діяльності, а також з метою попередження збитків, що заподіюються державі, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність у накладені арешту на вказані земельні ділянки.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Як було встановлено судовим розглядом та вбачається з документів доданих до клопотання, вказана земельна ділянка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку земельних відносин», в особі Генерального Директора ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2011 року. Продавцем за вказаним договором є ОСОБА_5 . На час укладення договору купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.6. Договору, Продавець гарантує, що він має усі права власника щодо вільного розпорядження майном, яке є предметом цього Договору; майно, що відчужується, набуте Продавцем на законних підставах та відсутні особи, які б мали підстави оспорювати право власності (частково або в повному обсязі) на відчужуване майно; на момент укладення цього Договору згадане майно або будь-яка його частина до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, іншим способом не відчужене та не обтяжене, під заставою (в тому числі під податковою заставою), забороною (арештом) не перебуває, не здане в оренду; відсутні судові спори щодо майна, що відчужується, а також відсутні права третіх осіб (в тому числі за договором найму чи шлюбного контракту), сервітути, як в межах, так і за межами України та відсутні будь-які інші обтяження; майно, що відчужується, як внесок до Статутного капіталу юридичних осіб та як внесок по договору про сумісну діяльність не передане.

Враховуючи викладене ОСОБА_5 на даний час не є власником вказаної земельної ділянки та і не була на час розгляду клопотання про накладення арешту станом на 19.02.2015 року, а ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», в особі Генерального Директора ОСОБА_3 , не знав і не міг знати про зазначені в клопотанні факти можливого порушення законодавства України в ході виділення вищевказаної земельної ділянки, тобто є її добросовісним набувачем.

Частиною 10 статті 170 КПК України встановлено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, слідчий суддя враховує ту обставину, що в матеріалах по розгляду клопотання відсутня постанова органу досудового розслідування про визнання земельної ділянки речовими доказами, як і не зазначено та належним чином не обґрунтовано, які саме сліди вчинення злочину могли на ній залишитись.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя, приймає до уваги те, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», належною йому земельною ділянкою, на підставі вище встановлених обставин, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку земельних відносин» ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на земельну ділянку площею 0,3855 га, кадастровий номер 3222487000:03:001:0955, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2015 року у справі № 757/5662/15-к, яка розташована в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1