Рішення

від 04.08.2017 по справі 904/6655/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2017 Справа № 904/6655/17

За позовом ОСОБА_1, с. Романівка, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про встановлення факту та зобов'язання провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" про встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та зобов'язання товариства провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства, у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після направлення позивачем заяви про вихід зі складу учасників товариства, відповідачем не було повідомлено позивача про результати розгляду цієї заяви та не було проведено дій з державної реєстрації змін в установчих документах товариства, у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2017, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.07.2017

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 04.07.2017 на 03.08.2017.

03.08.2017 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.06.2017, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" є:

- ОСОБА_1 - розмір внеску 867 500,00 грн.;

- ОСОБА_2 - розмір внеску 867 500,00 грн.

Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" сформований 15.11.2006 та становить 1 735 000, 00грн.

28.07.2015 ОСОБА_1 направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" заяву від 16.07.2015 про вихід і складу учасників (засновників) ТОВ "РД-ГРУП" (а.с. 13). Вказана заява була складена на нотаріальному бланку НАН 789177 та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Л.М. за № 1168.

29.07.2016, 30.11.2016, 13.12.2016, 10.02.2017 вищевказана заява про вихід зі складу учасників товариства була направлена на адресу відповідача повторно, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові описи вкладення (а.с.12, 25-32).

З поштового повідомлення №5003601843819 вбачається, що лист із завою позивача було отримано відповідачем 20.12.2016 (а.с.30).

Відповідь на заяву позивача про вихід зі складу учасників товариства, відповідач не надав, відповідні дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства не провів.

Докази протилежного відповідачем до суду не подано.

Позивач, звертаючись до суду зазначає, що порушуються її корпоративні права позивача, що є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Викладені обставини і є причиною виникнення цього спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Корпоративними правами, згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Товариством з обмеженою відповідальністю - є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України). Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень. (ст. 143 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства, крім іншого, мають право вийти у встановленому порядку з товариства.

Згідно з ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Отже, право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства з обмеженою відповідальністю незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства з обмеженою відповідальністю.

У п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.20.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Судом встановлено, що 28.07.2015, 29.07.2016, 30.11.2016, 13.12.2016, 10.02.2017 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства, що підтверджується описами вкладення у цінний лист, копії яких наявні в матеріалах справи(а.с.12, 25-32).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" № 270 від 5 березня 2009 р., реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку.

Таким чином, позивачем вжито всі, передбачені законодавством, дії для подання заяви про вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ "РД-ГРУП" відповідачу.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи господарського товариства повинні містити відомості, зокрема, про склад учасників товариства.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 143 Цивільного кодексу України також містить вимоги щодо змісту статуту товариства з обмеженою відповідальністю. За наведеною нормою, статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника.

Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 29 зазначеного Закону передбачає перелік документів, які юридична особа повинна подати для проведення державної реєстрації змін до її установчих документів. Так, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку з виходом фізичної особи, подається нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).

Частина 5 статті 89 Цивільного кодексу України передбачає, що зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Статус відомостей Єдиного державного реєстру визначає ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до частини 3 якої, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Вихід учасника з товариства є формою припинення корпоративних і пов'язаних з ними майнових відносин, за змістом є власним волевиявленням.

Отже, відповідно до наведених вище правових норм вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю має наслідком внесення змін до статуту товариства та їх державну реєстрацію.

Не вчинення товариством з обмеженою відповідальністю дій, пов'язаних з внесенням змін до статуту товариства у зв'язку з виходом його учасника, не забезпечення державної реєстрації цих змін у встановленому порядку порушує права учасника товариства, який заявив про свій вихід з товариства.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення реєстрації змін до установчих документів, що відбулися в зв'язку з виходом одного з учасників та дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.06.2017, містять відомості про те, що позивач є учасником ТОВ "РД-ГРУП", суд приходить до висновку про порушення з боку відповідача прав позивача, оскільки позивач не є учасником ТОВ "РД-ГРУП" з 20.12.2016 .

У п. 4.17 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4 роз'яснено, що якщо товариство не вчиняє дій у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, дійшов висновку, що позивачем, у відповідності до вимог законодавства, реалізовано право на вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "РД-ГРУП" шляхом повідомлення товариства про свій вихід.

Таким чином, позовні вимоги позивача, в частині зобов'язання відповідача провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства, у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вимога позивача про встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлює ст. 16 Цивільного кодексу України, способи захисту прав суб'єктів господарювання визначає ст. 20 Господарського кодексу України.

Наведені правові норми, норми інших законів не передбачають способу захисту цивільного права та захисту права суб'єкта господарювання шляхом встановлення факту виходу зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до п. 10 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством.

Відтак, вимоги про встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства є такими, що не відповідають способам захисту прав учасника товариства, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Карла Маркса, буд. 49, кв. 2, код 34062012) провести дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства, у зв'язку з виходом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Карла Маркса, буд. 49, кв. 2, код 34062012), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Карла Маркса, буд. 49, кв. 2, код 34062012) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1600 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.2017

Суддя Я.С. Золотарьова