Рішення

від 08.08.2017 по справі 904/6957/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2017 Справа № 904/6957/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", м. Київ

до Приватного підприємства "Авітекс", м. Дніпро

про стягнення 178 184 грн. 57 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 11.12.2015р. № б/н;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 178 184 грн. 57 коп., що складає 78 909 грн. 93 коп. - плати за користування кредитними коштами за кредитним договором від 14.05.2013р. №50008857, 14 395 грн. 76 коп. - 3% річних, 78 878 грн. 88 коп. - інфляційних витрат та 6 000 грн. 00 коп. - збитків.

Відповідач витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 96-99).

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р. у справі №904/1472/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", м. Київ до Приватного підприємства "Авітекс", м. Дніпропетровськ про стягнення 833 266 грн. 69 коп. позов задоволено частково; стягнено з Приватного підприємства "Авітекс" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 3, ідентифікаційний код 32688134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1В, офіс «В» , ідентифікаційний код 36422974) 753 896,92 грн., з яких: 621 093,53 грн. - заборгованість за кредитом, 101 918,97 грн. - 9,9 % річних за користування кредитними коштами, 30 884,42 грн. - 3% річних.

В подальшому на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р. у справі №904/1472/16, яке набрало законної сили 16.08.2016р., було видано відповідний наказ господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016р. у справі №904/1472/16.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р. у справі №904/1472/16 встановлено, що:

- 14.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (компанія) та Приватним підприємством "Авітекс" (позичальник) за участю поручителя фізичної особи ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 50008857 (далі - кредитний договір);

- компанія зобов'язується надати позичальнику кредит (далі за текстом - «кредит» ) у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях (далі за текстом - «сума кредиту» ). В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін. Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування (далі за текстом - «додатковий кредит» ) у сумі, визначеній у кредитному договорі. Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі. Якщо сторони не погодили надання додаткового кредиту в кредитному договорі, положення загальних умов кредитування щодо додаткового кредиту до сторін не застосовуються. умови надання додаткового кредиту передбачено розділом 10 та іншими положеннями цих загальних умов кредитування (п. 1.1. кредитного договору);

- сума кредиту - 359 493,79 грн. еквівалент суми кредиту в дол. США: 44 191,00 дол. США Строк кредиту - 60 місяців; Курс для обчислення : курс Філії «КІБ» ПАТ «Креді ОСОБА_3» ; Цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки Audi, модель А6, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 2 773 куб. см. Рік випуску 2013р.; Процентна ставка 9,90% змінна ставка відповідно до статті 2.3 загальних умов кредитування;

- позивач зазначає, що станом на момент підготовки позовної заяви, на 18.02.2016р., залишок суми кредиту в еквіваленті становить 23 261,93 доларів США, що відповідно до обмінного курсу валют - 26,708 грн./дол. США ПАТ «Креді ОСОБА_3» чинного станом на 17.02.2016р. становить - 621 279,62 грн.;

- в кредитному договорі сторони встановили розмір змінної процентної ставки за користування кредитними грошима у розмірі 9,90%;

- позивач визначив, що розмір процентів за користування кредитними коштами становить 103 194,54 грн., виходячи з того, що сума кредиту, яка підлягає поверненню становить 621 279,62 грн., кількість днів прострочення сплати суми кредиту (строк користування кредитом) становить (24.06.2014р.-18.02.2016р.) розмір процентів за користування кредитними коштами розраховується наступним чином: 621 279,62 *9,9%*604/360 = 103 194,54 грн.;

- відсотки підлягають нарахуванню на суму кредиту в доларах США, а саме: 23 261,93 доларів США * 9,9% * 605 / 365 = 3 817,19 доларів США х з подальшим перерахунком у гривню 26,7 грн./дол. (курс ПАТ «Креді ОСОБА_3» станом на 18.02.2016р.) = 101 918,97 грн.;

- позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 621 093,53 грн. та процентів за користування кредитними коштами 101 918,97 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Тому господарський суд Дніпропетровської області визнав позовні вимоги у справі №904/1472/16 правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум, які необхідно сплачувати до повного виконання грошового зобов'язання.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1472/16.

Отже, у зв'язку з неповерненням кредитних коштів відповідач за користування кредитними коштами повинен був додатково сплатити проценти, які згідно розрахунку становлять 78 909 грн. 93 коп. (з 19.02.2016р. по 25.05.2017р.).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 78 878 грн. 88 коп. (з вересня 2016р. по квітень 2017р.), а річні після перерахунку - 14 380 грн. 96 коп. (з 17.08.2016р. по 25.05.2017р.).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 000 грн. 00 коп. - збитків, які позивач відносить до вартості послуг з підготовки позовної заяви, представництва інтересів в суді, то вона є необґрунтованою з огляду на таке.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивач вважає, що відповідачем йому завдано збитки у зв'язку зі зверненням позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридичної фірми Вернер і Партнери» за юридичною допомогою відповідно до Договору від 15.10.2010р. №24/2010 про надання юридичних послуг та сплатою позивачем за юридичні послуги відповідно до платіжного доручення від 30.05.2017р. №1452 суми 6 000 грн. 00 коп.

Проте, такі витрати позивача не є його збитками у розумінні чинного законодавства, оскільки не носять обов'язкового характеру.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Сягнути з Приватного підприємства "Авітекс" (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова, 3; ідентифікаційний код 32688134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1В, оф. В ; ідентифікаційний код 36422974) 78 909 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 93 коп. - плату (проценти) за користування кредитними коштами, 78 878 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань, 14 380 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 96 коп. - річних та 2 582 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 55 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

07.08.2017р.