Рішення

від 02.08.2017 по справі 911/1808/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2017 р.                                          Справа № 911/1808/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-2”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Національні будівельні стратегії”

про стягнення 46952,15 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 04.05.2017 року)

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-2” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Національні будівельні стратегії” (далі - відповідач) про стягнення 46952,15 грн. з яких 46740,00 грн. основного боргу, 200,15 грн. пені та 12,00 грн. 3 % річних за Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 18/12 від 16.12.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2017 року порушено провадження у справі № 911/1808/17 та призначено справу до розгляду на 10.07.2017 року.

В судове засідання 10.07.2017 року представник відповідача не з’явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 16.06.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 02.08.2017 року.

Окрім того, в судовому засіданні 10.07.2017 року представником позивача подано додаткові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 02.08.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 02.08.2017 року не з‘явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем доказів, 16.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Профіт-2” (далі - Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Національні будівельні стратегії” (далі - Підрядник) був укладений Договір про закупівлю робіт за державні кошти № 18/12 (далі – Договір), за умовами п. 1.1 якого Субпідрядник зобов’язується у 2015 році виконати Підряднику роботи по об’єкту: “Модернізація КНС по вул. Київська, 5а, м. Вишгород”, а Підрядник - прийняти та сплатити їх вартість у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору, терміном виконання робіт є час, протягом якого сторони будуть виконувати свої права та зобов’язання відповідно до договору та чинного законодавства. Початок робіт – 16.12.2015 року. Закінчення робіт – 31.12.2015 року.

У відповідності до п. 3.1 Договору, ціна Договору складає 46740,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору Сторони передбачили необхідність здійснення Підрядником авансування робіт по Договору у розмірі 30% від вартості робіт.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням норм Бюджетного кодексу України, шляхом поетапної оплати підряднику, виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт (форми № КБ-2в, № КБ-3) складених за кошторисними нормативами по мірі надходження коштів з бюджету. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання підрядником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційних рахунок (п. 4.3 Договору).

Як стверджує позивач, він свої зобов’язання відповідно до умов Договору виконав якісно, своєчасно та у повному обсязі, про що свідчить Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 31.12.2015 року за грудень 2015 року на суму 46470,00 грн. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 від 31.12.2015 року за грудень 2015 року на суму 46470,00 грн., підписані уповноваженими представниками Підрядника та Субпідрядника без зауважень і скріплені печатками Сторін (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, відповідач, в порушення п. 4.2 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати робіт не виконав, у зв’язку з чим, за відповідачем станом на день розгляду спору існує заборгованість в сумі 46470,00 грн., що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період 2015 - 2016 рік, в т.ч. і по спірному Договорі № 18/12 від 16.12.2015 року на суму 46470,00 грн. підписаним обома Сторонами та скріпленим їх печатками (копія Акта наявна в матеріалах справи).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

З метою досудового врегулювання спору, 11.05.2017 року позивач звернувся до відповідача з Претензією про сплату заборгованості за Договором на суму 46470,00 грн. на протязі 7 днів з моменту отримання претензії.

Згідно витягу з сайту Укрпошти, наданого позивачем, вказана Претензія вручена відповідачу 17.05.2017 року, однак, залишена відповідачем без відповіді та задоволення (докази надіслання та отримання наявні в матеріалах справи).

Відтак, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаних робіт за Договором в строк передбачений Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 46470,00 грн. боргу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язуєтьс свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язує прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремо реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта (ч. 2. ст.875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року у справі № 15/5027/715/2011.

Тобто, відповідач, як юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що викладено в постанові від 26.10.2016 року у справі № 910/1459/16.

Крім того, як наголошує Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 11.04.2013 року у справі № 5023/5038/12, від 13.12.2012 року у справі 10/5026/1270/20, зазначення в мотивувальній частині рішення в обґрунтування висновків про особливості бюджетного фінансування державних установ та організацій, визнати законним і обґрунтованим не можна.

Таким чином, особливості бюджетного фінансування не звільняють відповідача від виконання прийнятих на себе зобов’язань за Договором з оплати виконаних робіт.

Відтак, за наслідками розгляду спору, судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 46470,00 грн., що відповідачем визнано в Акті звірки взаєморозрахунків.

У зв’язку з простроченням відповідачем строків виконання робіт, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 200,15 грн. пені на підставі п. 7.4 Договору та 12,00 грн. 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 29.05.2017 року (восьмий робочий день після отримання Претензії) по 31.05.2017 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4 Договору, в разі несвоєчасної оплати Субпідряднику за виконанні роботи Підрядник сплачує Субпідряднику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених робіт за кожен день затримки.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем пеня та 3 % річних нараховані за фактичний період прострочення, на фактичну суму заборгованості.

Здійснені позивачем розрахунки пені та 3 % річних відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги у відповідній частині є доведеними та обґрунтованими.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в нарахуванні пені та 3% річних. Судом було здійснено правильний розрахунок пені та 3% річних, за допомогою калькулятора штрафів системи “Ліга-Закон”, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 96,04 грн. пені та 11,52 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 46847,56 грн. з яких 46740,00 грн. основного боргу, 96,04 грн. пені та 11,52 грн. 3 % річних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовних вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Національні будівельні стратегії” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 8а, код ЄДРПОУ 35548443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-2” (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, 4, н/п 319, код ЄДРПОУ 23727733) 46740 (сорок шість тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 96 (дев’яносто шість) грн. 04 коп. пені та 11 (одинадцять) грн. 52 коп. 3 % річних та 1596 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто шість) грн. 44 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.08.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін