Постанова

від 31.07.2017 по справі 904/3600/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017 Справа № 904/3600/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №5219-К-О від 10.03.2017, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № 904/3600/17 (суддя Новікова Р.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Дніпро

до Приватного підприємства Укртранслогістік , м. Дніпро

про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по даній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до Приватного підприємства Укртранслогістік про зобов'язання Приватного підприємства Укртранслогістік в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк у загальному розмірі 494525,03 дол. США та 8610643,90 грн., що складається з заборгованості: 1. За договором № dn/502 від 28.03.2007 в розмірі 269954,21 дол. США та 4294729,16 грн., що складається з: 99047,29 дол. США, що еквівалентно 2672987,14 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 170906,92 дол. США, що еквівалентно 4612261,46 грн. - заборгованості зі сплати процентів; 4294729,16 грн. - заборгованості зі сплати пені; 2. За договором № dn/553 від 11.07.2007 в розмірі 107182,57 дол. США та 1379397,60 грн., що складається з: 36727,51 дол. США, що еквівалентно 991164,54 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 70455,06 дол. США, що еквівалентно 1901369,22 грн. - заборгованості зі сплати процентів; 1379397,60 грн. - заборгованості зі сплати пені; 3. За договором № dn/559 від 05.09.2007 в розмірі 117388,25 дол. США та 2936517,17 грн., що складається з: 52935,05 дол. США, що еквівалентно 1428557,08 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 64453,20 дол. США, що еквівалентно 1739532,09 грн. - заборгованості зі сплати процентів; 2936517,14 грн. - заборгованості зі сплати пені; та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства Укртранслогістік - задоволено частково.

Зобов'язано Приватне підприємство Укртранслогістік (ідентифікаційний код: 33338314; місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Мініна, буд. 15, кв. 26) в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) у загальному розмірі 494525,03 дол. США, що складається з заборгованості: 1. За договором № dn/502 від 28.03.2007 в розмірі 269954,21 дол. США, що складається з: 99047,29 дол. США, що еквівалентно 2672987,14 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 170906,92 дол. США, що еквівалентно 4612261,46 грн. - заборгованості зі сплати процентів; 2. За договором № dn/553 від 11.07.2007 в розмірі 107182,57 дол. США, що складається з: 36727,51 дол. США, що еквівалентно 991164,54 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 70455,06 дол. США, що еквівалентно 1901369,22 грн. - заборгованості зі сплати процентів; 3. За договором № dn/559 від 05.09.2007 в розмірі 117388,25 дол. США, що складається з: 52935,05 дол. США, що еквівалентно 1428557,08 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 64453,20 дол. США, що еквівалентно 1739532,09 грн. - заборгованості зі сплати процентів; та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства "Укртранслогістік".

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства Укртранслогістік (ідентифікаційний код: 33338314; місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Мініна, буд. 15, кв. 26) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк м. Дніпро (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 972,48 грн. за подання позову.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами: № dn/502 від 28.03.2007, № dn/553 від 11.07.2007 та № dn/569 від 05.09.2007, а тому, на думку місцевого господарського суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП Укртранслогістік грошові вимоги ПАТ КБ ПриватБанк за вказаними кредитними договорами.

При цьому, місцевим господарським судом, з посиланням на ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 ЦК України, ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ПП Укртранслогістік в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП Укртранслогістік заборгованість зі сплати пені за кредитними договорами: № dn/502 від 28.03.2007, № dn/553 від 11.07.2007 з тих підстав, що позивачем розрахунки суми пені здійснено виходячи з розміру заборгованості відповідача за означеними кредитними договорами, вираженої у доларах США.

Непогоджуючись з рішенням господарського суду позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю прийнятого місцевим господарським судом рішення в частині відмови в позові про зобов'язання визнання та включення кредиторських вимог з заборгованості по пені до проміжного ліквідаційного балансу через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також невідповідністю обставинам справи викладених у рішенні висновків.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що позивач, відповідно до уточнених позовних вимог, просив суд зобов'язати ПП Укртранслогістік в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги ПАТ КБ ПриватБанк , що складаються з заборгованості по пені за кредитними договорами: № dn/502 від 28.03.2007, № dn/553 від 11.07.2007, № dn/569 від 05.09.2007 та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ПП Укртранслогістік , але судом в цій частині позову було відмовлено, що на думку позивача свідчить про неправомірність рішення місцевого господарського суду, є підставою для його скасування та винесення у вказаній частині нового рішення.

При цьому позивач посилається на те, що суми нарахованої за кредитними договорами пені виражено ним у національній валюті за офіційним курсом у доларах США на день платежу, у відповідності до порядку визначеному умовами п. 6.1. договорів та ч. 2 ст. 553 ЦК України, відповідно до детального розрахунку, який долучено до матеріалів справи (а. с. 107-289 том 1).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.07.2017.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 04.07.2017 № 1034/17 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2017 визначено склад колегії суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є., Білецької Л.М.

05.07.2017 розгляд справи відкладався на 31.07.2017.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 31.07.2017 № 1302/17 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017 визначено склад колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

31.07.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача (апелянта), перевіривши повноту встановлених господарським судом обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом:

28.03.2007 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк (далі - банк) та Приватним підприємством Укртранслогістік (далі - позичальник) підписано кредитний договір № dn/502 разом з додатком № 1 (Графік погашення кредиту та відсотків), який є невід`ємною частиною договору, (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору в рамках програми мікрокредитування, за наявності вільних грошових коштів, банк зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 125000,00 дол. США на строк і на умовах, передбачених в цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки у встановлені цим договором строки, а також виконати інші зобов'язання згідно з цим договором в повному обсязі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк погашення кредиту 26 березня 2012 року.

Згідно з п. 4.1 договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.2., 2.2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1., 4.11. цього договору, а також графіка погашення кредиту та відсотків (додаток №1 до договору), позичальник сплачує відсотки у розмірі 16 % річних.

Як зазначено у п. 4.2. договору, сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1. цього договору, проводиться в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), згідно з графіком погашення кредиту та відсотків (додаток № 1 до договору). При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п. п. 2.2.2., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п. п. 1.2., 2.2.3., 2.3.3. цього договору, винагороди, передбаченої п. п. 4.5., 4.6. договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У разі, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування .

Відповідно до п. 6.4. договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, яка передбачена п. п. 6.1., 6.2., 6.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.

Згідно з п. 6.7. договору строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Як зазначено у п. 7.1., договір в часті п. 4.5. набирає чинності з моменту підписання, в інших випадках - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (а. с. 11-14 том 1).

На виконання умов кредитного договору № dn/502 від 28.03.2007 банк перерахував на рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 125000,00 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку Приватного підприємства Укртранслогістік (а. с. 16 том 1).

Відповідач свого зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за договором № dn/502 від 28.03.2007 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 269954,21 дол. США, що складається з: 99047,29 дол. США, що еквівалентно 2672987,14 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 170906,92 дол. США, що еквівалентно 4612261,46 грн. - заборгованості зі сплати процентів.

Докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № dn/502 від 28.03.2007 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про зобов'язання відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги у розмірі 99047,29 дол. США, що еквівалентно 2672987,14 грн. - заборгованості зі сплати кредиту та 170906,92 дол. США, що еквівалентно 4612261,46 грн. - заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № dn/502 від 28.03.2007, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

11.07.2007 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк (далі - банк) та Приватним підприємством Укртранслогістік (далі - позичальник) підписано кредитний договір № dn/553 разом з додатком № 1 (Графік погашення кредиту та відсотків), який є невід`ємною частиною договору, (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору в рамках програми мікрокредитування, за наявності вільних грошових коштів, банк зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 96700,00 дол. США на строк і на умовах, передбачених в цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки у встановлені цим договором строки, а також виконати інші зобов'язання згідно з цим договором в повному обсязі.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що строк погашення кредиту 11 липня 2012 року.

Згідно з п. 4.1. договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.2., 2.2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1., 4.11. цього договору, а також графіка погашення кредиту та відсотків (додаток № 1 до договору), позичальник сплачує відсотки в розмірі 16 % річних.

Як зазначено у п. 4.2. договору, сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1. цього договору, проводиться в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), згідно з графіком погашення кредиту та відсотків (додаток № 1 до договору). При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення (додаток № 1 до договору), а також п. .п. 2.2.2., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених графіком погашення (додаток № 1 до договору), а також п. п. 1.2., 2.2.3., 2.3.3. цього договору, винагороди, передбаченої п. п. 4.5., 4.6. договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У разі, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.

Відповідно до п. 6.4. договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, яка передбачена п. п. 6.1., 6.2., 6.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.

Згідно з п. 6.7. договору строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Як зазначено у п. 7.1 договору, договір в часті п. 4.5 набирає чинності з моменту підписання, в інших випадках - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (а. с. 20-27 том 1).

На виконання умов кредитного договору № dn/553 від 11.07.2007 банк перерахував на рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 96700,00 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку Приватного підприємства Укртранслогістік (а. с. 28 том 1).

Відповідач свого зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за договором № dn/553 від 11.07.2007 належним чином не виконав, внаслідок чого за у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 107182,57 дол. США, що складається з: 36727,51 дол. США, що еквівалентно 991164,54 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 70455,06 дол. США, що еквівалентно 1901369,22 грн. - заборгованості зі сплати процентів.

Докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № dn/553 від 11.07.2007 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про зобов'язання відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги у розмірі 36727,51 дол. США, що еквівалентно 991164,54 грн. - заборгованості зі сплати кредиту та 70455,06 дол. США, що еквівалентно 1901369,22 грн. - заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № dn/553 від 11.07.2007, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

05.09.2007 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) та фізичною особою ОСОБА_2 (далі - позичальник) підписано кредитний договір № dn/569 разом з додатком № 1 (Графік погашення кредиту та відсотків), який є невід`ємною частиною договору, (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору в рамках програми мікрокредитування, за наявності вільних грошових коштів, банк зобов'язується надати позичальнику кредит в межах суми, обумовленої п. 1.2 цього договору, на строк і на умовах, передбачених в цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит та сплатити відсотки у встановлені цим договором строки, а також виконати інші зобов'язання згідно з цим договором в повному обсязі.

Відповідно п. 1.2 договору сума кредиту становить 63000,00 дол. США.

Пунктом 1.3 договору (з урахуванням додатку № 1 до договору) передбачено, що строк погашення кредиту 05 вересня 2012 року.

Згідно з п. 4.1 договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.3, 2.2.3, 2.4.1, 4.13 цього договору, а також графіка погашення кредиту та відсотків (додаток № 1 до договору), позичальник сплачує відсотки в розмірі 16 % річних.

Як зазначено у п. 4.2 договору, сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1 цього договору, проводиться в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), згідно з графіком погашення кредиту та відсотків (додаток № 1 до договору). При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п. п. 2.2.2, 2.3.1, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених графіком погашення (додаток № 1 до договору), а також п. п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3 цього договору, винагороди, передбаченої п. п. 4.5, 4.6, 4.7 договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У разі, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.

Відповідно до п. 6.4 договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, яка передбачена п. п. 6.1, 6.2, 6.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.

Згідно з п. 6.7 договору строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Як зазначено у п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання цього договору обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (а. с. 31-37 том 1).

На виконання умов кредитного договору № dn/569 від 05.09.2007 банк перерахував на рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 63000,00 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку фізичної особи ОСОБА_2 (а. с. 39 том 1).

Позичальник свого зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за договором № dn/569 від 05.09.2007 належним чином не виконав, внаслідок чого за у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 117388,25 дол. США, що складається з: 52935,05 дол. США, що еквівалентно 1428557,08 грн. - заборгованості зі сплати кредиту; 64453,20 дол. США, що еквівалентно 1739532,09 грн. - заборгованості зі сплати процентів.

Докази належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № dn/569 від 05.09.2007 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування наявності заборгованості позичальника у розмірі 52935,05 дол. США, що еквівалентно 1428557,08 грн. - заборгованості зі сплати кредиту та 64453,20 дол. США, що еквівалентно 1739532,09 грн. - заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № dn/569 від 05.09.2007, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Разом з цим, факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № dn/569 від 05.09.2007 підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2011 по справі № 2-1263/2011р., наданого позивачем до матеріалів справи.

В подальшому між Приватним підприємством Укртранслогістік (далі - поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк (далі - кредитор) підписано договір поруки № DN/569-3 від 05.09.2007, згідно якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_2 (далі - боржник) своїх обов'язків за кредитним договором № dn/569 від 05.09.2007 (а. с. 38 том 1).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

За пунктом 11 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 11 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років.

Заявою № б/н від 07.02.2017 позивач звертався до відповідача з вимогою про визнання заборгованості за кредитним договором № dn/569 від 05.09.2007 та включення її до проміжного ліквідаційного балансу, зазначена заява залишена без відповіді (а. с. 48-51 том 1).

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, місцевим господарським судом встановлено факт наявності заборгованості Приватного підприємства Укртранслогістік за кредитним договором № dn/569 від 05.09.2007 у сумі 52935,05 дол. США, що еквівалентно 1428557,08 грн. - заборгованості зі сплати кредиту та 64453,20 дол. США, що еквівалентно 1739532,09 грн. - заборгованості зі сплати процентів, а тому, з огляду на положення договору поруки, вказані суми підлягають стягненню з відповідачів солідарно. Вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити.

На виконання умов кредитних договорів позивач нарахував та просить зобов'язати Приватне підприємство Укртранслогістік в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість зі сплати пені за договором № dn/502 від 28.03.2007 в розмірі 4294729,16 грн., за договором № dn/553 від 11.07.2007 в розмірі 1379397,60 грн., за договором № dn/569 від 05.09.2007 грн. в розмірі 2936517,14 грн.

З посиланням на ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 ЦК України, ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у задоволенні позовних вимог в цій частині місцевим господарським судом відмовлено, оскільки позивачем додано до позовної заяви розрахунки, з яких вбачається, що позивач розраховував суми пені, виходячи з розміру заборгованості відповідача за кредитними договорами, вираженої у доларах США.

Між тим колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказану обставину, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Статтею 549 цього кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Як зазначалося вище на підставі кредитних договорів: № dn/502 від 28.03.2007, № dn/553 від 11.07.2007 № dn/569 від 05.09.2007 (відповідно до договору поруки № DN/569-3 від 05.09.2007) Приватне підприємство "Укртранслогістік" отримало кредит в іноземній валюті - доларах США.

Згідно з п. 6.1. зазначених кредитних договорів встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п. п. 2.2.2., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених графіком погашення (додаток №1 до договору), а також п. п. 1.2., 2.2.3., 2.3.3. цього договору, винагороди, передбаченої п. п. 4.5., 4.6. договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У разі, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування .

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, умовами договору про надання кредиту в іноземній валюті передбачено сплату пені в установленому розмірі від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й пеню в іноземній валюті .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2017 по справі № 752/13877/15-ц.

Позивачем до матеріалів справи долучено детальні розрахунки заборгованості за кожним кредитним договором, у тому числі за відсотками, комісією та пенею, в іноземній валюті з переведенням її в національну валюту за кожен день прострочення, за курсом, установленим НБУ на час розрахунку, що на думку колегії суддів узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України та ст. 5 Декрету та умовами договору.

Отже, колегія суддів вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк у повному обсязі, у тому числі й щодо суми нарахованої позивачем до стягнення з відповідача пені визначеної за офіційним курсом долара США на день платежу та вираженої у національній валюті - гривнях.

Зобов'язати Приватне підприємство Укртранслогістік в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк з заборгованості по пені у загальному розмірі 8610643,90 грн., а саме:

- за договором № dn/502 від 28.03.2007 в розмірі 4294729,16 грн.;

- за договором № dn/553 від 11.07.2007 в розмірі 1379397,60 грн.;

- за договором № dn/569 від 05.09.2007 в розмірі 2936517,14 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства Укртранслогістік .

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ПАТ КБ ПриватБанк слід задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № 904/3600/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання визнання та включення кредиторських вимог з заборгованості по пені слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № 904/3600/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання визнання та включення кредиторських вимог з заборгованості по пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватне підприємство Укртранслогістік (49101, м. Дніпро, вул. Мініна, буд. 15, кв. 26, ідентифікаційний код: 33338314) в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код: 14360570) з заборгованості по пені у загальному розмірі 8610643,90 грн., а саме:

- за договором № dn/502 від 28.03.2007 в розмірі 4294729,16 грн.;

- за договором № dn/553 від 11.07.2007 в розмірі 1379397,60 грн.;

- за договором № dn/569 від 05.09.2007 в розмірі 2936517,14 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства Укртранслогістік .

Стягнути з Приватного підприємства Укртранслогістік (49101, м. Дніпро, вул. Мініна, буд. 15, кв. 26, ідентифікаційний код: 33338314) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) 1600,00 грн. судового збору сплаченого останнім за подачу позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства Укртранслогістік (49101, м. Дніпро, вул. Мініна, буд. 15, кв. 26, ідентифікаційний код: 33338314) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) 1760,00 грн. судового збору сплаченого останнім за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.08.2017.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд