Рішення

від 03.08.2017 по справі 920/595/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2017 Справа № 920/595/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК Трейдінг , м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАДРЕВЕКСПО ГРУПП , м. Кролевець, Сумська область;

про стягнення 25 394 грн. 36 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25 394 грн. 36 коп., з яких: 20 000 грн. 00 коп. неповернутих грошових коштів за непоставлений товар, 407 грн. 11 коп. пені за користування чужими грошовими коштами, 180 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 92 грн. 05 коп. - 3% річних, 4 715 грн. 23 коп. неустойки за прострочення поставки товару, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №45 від 20.03.2017, а також стягнути судовий збір.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Від позивача надійшло клопотання від 27.07.2017, в якому він просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В клопотанні від 25.07.2017 просить суд відкласти розгляд справи, зобов'язати позивача надіслати на його адресу копію позову у зв'язку з тим, що копію позову не отримував.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази надсилання копії позову та доданих до нього документів на адресу відповідача. Крім того, згідно ч.2 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте жодного разу відповідач своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, передбаченим ст. 22 ГПК України, не скористався. Більш того, чергове відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу та порушення процесуальних строків, встановлених ст. 69 ГПК України, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

20 березня 2017 року між ТОВ ДДК Трейдінг і ТОВ Лукадревекспо групп було укладено договір поставки № 45 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався поставляти позивачу товар у встановлені строки, а позивач зобов'язувався приймати та оплачувати цей товар на умовах даного Договору. Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях та/або інших документах згідно умов Договору, підписаних відповідачем та позивачем (п. 1.2.).

Згідно п. 2.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (правила Інкотермс 2010) - склад відповідача згідно заявок позивача.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі попередньої письмової заявки позивача. Відповідач поставляє товар окремими партіями у відповідності із заявками позивача у строки, визначені в заявці та специфікації (п. 4.3. Договору).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору сторони погодили наступні умови поставки: 20 000 грн. 00 коп. - передплата на 2 контейнера, решта на момент завантаження товару у транспорт та надання документів на товар. Термін поставки: 1й контейнер - 7 днів з моменту передплати; 2й контейнер - 7 днів з дати розрахунку та відвантаження першого контейнеру.

Судом встановлено, що специфікація підписана належним чином представниками сторін та скріплена їх печатками.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він належним чином виконав умови Договору та 21.03.2017 перерахував відповідачу 20 000 грн. 00 коп. передплати згідно платіжного доручення №371 /а.с.16/, проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив поставку протягом 7 днів, як це було обумовлено у специфікації №1 до Договору (до 28.03.2017), і до цього часу товар не поставлено, грошові кошти позивачу не повернуто, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000 грн. 00 коп. передплати.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.1 ст 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 10.05.2017 про відмову від договору та повернення грошових коштів в розмірі 20 000 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповідного реагування. Доказами належного надсилання вимоги відповідачу є опис вкладення у цінний лист на ім'я відповідача та копія фіскального чека /а.с.20/. Крім того, з реєстру пересилання поштових відправлень вбачається, що відповідач отримав вказану претензію 19.05.2017.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем не подано доказів виконання обов'язків по Договору, повернення боргу або обґрунтованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 20 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 407 грн. 10 коп. пені (процентів за користування чужими грошовими коштами), нарахованої за період з 29.03.2017 по 24.05.2017 на виконання вимог ст. 536 ЦК України, якою передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими кошами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Зі змісту ст. ст. 1046, 1048 ЦК України вбачається, що одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 407 грн.11 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 4 715 грн. 23 коп. неустойки за прострочення поставки товару за період з 29.03.2017 по 19.05.2017, виходячи з того, що згідно Специфікації №1 до Договору сторони погодили умову щодо визначення ціни товару в іноземній валюті - 9 360 доларів США за 80 м.куб. товару, що є еквівалентом 253 843 грн. 20 коп. згідно з курсом НБУ станом на дату настання обов'язку щодо поставки товару - 29.03.2017.

В той же час, відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи те, що сторони не обумовили в Договорі застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення негрошового зобов'язання - несвоєчасної поставки товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 715 грн. 23 коп. неустойки за прострочення поставки товару необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 180 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 92 грн. 05 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 29.03.2017 по 24.05.2017.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Так, судом встановлено, що вимога про повернення грошових коштів була отримана відповідачем 19.05.2017, а отже права позивача були порушені саме з 27.05.2017 р., беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, а отже суд дійшов до висновку про те, що позивачем невірно визначено сам період нарахування штрафних санкцій, зазначений ним у розрахунку позовних вимог.

В той же час, позивачем визначено період нарахування штрафних санкцій з 29.03.2017 по 24.05.2017.

Згідно п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи те, що відповідне клопотання позивача в матеріалах справи відсутнє, суд не може вийти за межі позовних вимог, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 180 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 92 грн. 05 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 29.03.2017 по 24.05.2017 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАДРЕВЕКСПО ГРУПП (41300, Сумська область, м. Кролевець, пр. Миру, 13, корп. А, кв. 13, код 38791317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК Трейдінг (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 24, код 40410708) 20 000 грн. 00 коп. боргу, 407 грн. 11 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 285 грн. 76 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 07.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_1