Постанова

від 02.03.2007 по справі 3433-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3433-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.03.2007Справа №2-30/3433-2007А

02 березня 2007 р.                  Справа № 2-30/3433-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.

Секретаря судового засідання Золотарьової А.

З участю представників сторін:

від позивача – Леонтьєв, за дов. від 28.02.2007 р. у справі.

від  відповідача – Вовк, посвід. № 2 видано 10.2006 р., дов. від 16.10.2006 р. № 13.15 у справі.

розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал - Маркет», м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20).

До відповідача Комітета з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд. 14.

Про визнання недійсним висновку та зобов'язання надати висновок про узгодження відведення земельної ділянки.

Встановив:

Позивач – ТОВ «Капітал-Маркет» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання висновку Комітету з охорони культурної спадщини АР Крим № 319 від 23.01.2007 р. щодо неможливості відведення позивачу земельної ділянки площею 7,0000 га. в місті Алупка в районі вул. Севастопольське шосе – протиправним та нечинним та зобов'язати відповідача надати висновок про узгодження відведення земельної ділянки.  

У судовому засіданні, заявою позивач уточнив свої вимоги, просить визнати нечинним висновок від 23.01.2007 р. № 318 та зазначив, що при оформленні позову була допущена технічна помилка при зазначенні номеру висновку, було помилково зазначено, що висновок під № 319. Дана заява відображена в протоколі судового засідання.

Свої вимоги позивач пояснює наступним. 23.01.2007 р. висновком № 318 позивачу було відмовлено у відводі земельної ділянки з підстав, що ділянка знаходиться в межах охоронюваного ландшафту (№ 12 – а – згідно історико-архітектурного опорного пану і комплексного охоронюваного зонірованія пам'ятників історії, культури і природи адміністративного району Великої Ялти), режим якої не передбачає можливість нового будівництва. При цьому Закон України «Про охорону культурної спадщини» визначає, що охоронювані ландшафти повинні бути топографічно визначеними, однак такі охоронювані зони не визначені, її границі не встановлені, а картографічні матеріали, які б визначали точне місцезнаходження таких зон, не затверджені.   

Таким чином, позивач вважає, що такий висновок відповідача є безпідставним, порушує норми ст. 34, 37 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», ст. ст. 93, 95 ЗК України, а тому просить визнати його нечинним та зобов'язати відповідача надати висновок про узгодження відведення земельної ділянки.

Відповідач у відзиві від 02.03.2007 р. проти позову заперечує з підстав, що пунктом 1 Постанови Уряду АР Крим від 16.11.1995 р. № 330 «Про затвердження історико–архітектурного опорного плану і схеми комплексного охоронного зонірованія пам'ятників історії, культури і природи адміністративного району Великої Ялти» затверджений історійко-архітектурний план та схеми охоронного зонірованія пам'ятників історії, культури та природи адміністративного району Великої Ялта в 12 томах. Доводи позивача, що межи зони охоронюваного ландшафту не винесені в натурі на місцевості безпідставні, оскільки раніше Закон УСРС «Про охорону та використання пам'ятників історії та культури» такі вимоги не містив.

У судовому засіданні 02.03.2007 р. сторони відповідно до ст. 121 КАС України заявили про згоду на початок у цьому ж засіданні судового розгляду.

Розглянув матеріали справи, дослідив представлені докази, заслухав доводи представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

28.12.2006 р. рішенням 11 чергової сесії 5 скликання № 27/1 Алупкінська міська рада дала згоду ТОВ «Капітал - Маркет» виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтованої площі 7,0 га., розташованої за адресою м. Алупка, район вул. Севастопольське шосе для надання в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та експлуатації багатофункціонального житлового комплексу, із земель, які знаходяться в веденні Алупкінської міської ради.

В процесі підготовки проектних матеріалів позивач звернувся до Республіканського комітету з охорони культурної спадщини за узгодженням висновку про відведення земельної ділянки, однак 23.01.2007 р. одержав висновок № 318 (а.с. 9) про неможливість відводу земельної ділянки з підстав, що ділянка знаходиться в межах охоронюваного ландшафту (№ 12 – а – згідно історико-архітектурного опорного пану і комплексного охоронюваного зонірованія пам'ятників історії, культури і природи адміністративного району Великої Ялти), режим якої не передбачає можливість нового будівництва.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за типами об'єктів культурної спадщини, зокрема, виділяються визначні місця – зони або ландшафти, природно-антропологічні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду. За видами з об'єктів культурної спадщини виділяються ландшафти – природні території, які мають історичну цінність.

Статтею 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини” передбачено встановлення з метою захисту традиційного характеру середовища навкруги окремих пам'ятників, комплексів (ансамблів) охоронних зон, зон регульованої забудови, зон охоронюваного ландшафту, зон охорони культурного шару.

Постановою № 330 від 16.11.1995 р. Уряд АР Крим «Про затвердження історико-архітектурного опорного плану і комплексного охоронного зонірованія пам'ятників історії, культури і природи адміністративного району Великої Ялти» затверджений історійко-архітектурний опорний план та схеми комплексного охоронного зонірованія пам'ятників історії, культури та природи адміністративного району Великої Ялти, які розроблені інститутом КиївНІІТАГ (додаток: «Історико – архітектурний план адміністративного району Беликої ялти – 12 томов».

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (в редакції 1990 р.), віднесення земель до відповідної категорії і переведення їх з однієї категорії до іншої повинно було провадитись органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках – органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Крім того, статті 19, 20 Земельного кодексу України (в редакції 2001 р.) передбачають, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії, в тому числі до земель історично-культурного призначення здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного історико-культурного призначення.

Таким чином, суд вважає, що постанова уряду від 16.11.1995р. №330 не може розглядатися як документ, що визначає і затверджує межі і режим використання охоронних зон.

Крім того, пунктом 3 зазначеної постанови доручалось Державному комітету по архітектурі і містобудуванню АР Крим, Державному комітету по охороні і використанню пам'ятників історії і культури АР Крим, Державному комітету по охороні навколишнього середовища і природних ресурсів АР Крим спільно з інститутами КиївНДІТАГ і КиївНДІмістобудування розробити програми проведення наукової інвентаризації, розробки локальних зон охорони пам'ятників.

У цій частині постанова до теперішнього часу не реалізована, а отже нема підстав для ствердження про визначення і встановлення меж охоронюваного ландшафту в м. Алупка.

Згідно з актом вибору та обстеження земельної ділянки ТОВ „Капытал-Маркет” по вул. Севастопольське шосе в м. Алупка для будівництва та експлуатації багатофункціонального житлового комплексу, комісія, в склад якої увійшли начальник Ялтинського міського управління земельних ресурсів,  начальник управління головного архітектора Алупкінського міськвиконкому, головний лікар Алупкінської СЕС, зам. Начальника Управління екологічної інспекції Юно-кримського регіону, інженер – землевпорядник, надали висновок про можливість відводу земельної ділянки площею 7,0000 га. в оренду для будівництва та експлуатації багатофункціонального житлового комплексу, за рахунок земель, які знаходяться у веденні Алупкінської міськради (а.с. 46-47).

Крім того, у висновку № 318 від 23.01.2007 р. відповідач посилається на те, що режим земельної ділянки в районі Севастопольського шосе в м. Алупка, не передбачає можливості нового житлового будівництва.

Однак не можна погодитися з даним твердженням.

Статтею 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що будівельні та інші роботи, що можуть привести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робот.

Таким чином, даною статтею встановлено обмеження виконання будівельних та інших робот, однак як слідує зі змісту висновку відповідача, будь-які дослідження щодо можливого негативного впливу будівництва багатофункціонального житлового комплексу на ландшафт у місті розташування земельної ділянки, не проводилось.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Як вбачається з довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 26.02.2007 р. № 3096 – 2/10 – 25 (а.с. 35, 38), зазначена земельна ділянка під кодом цільового використання визначення згідно Українського класифікатора цільового використання землі: код 1.13.2. значиться як «Жила забудова та комерційне використання». По обліку Державного комітету по земельним ресурсам „Облік землі” врахована як „землі, не передані у власність, не представлені в користування в межах населеного пункту”, а по видам земельних угідь –„сільськогосподарські угіддя”, в тому числі «виноградники», в тому числі «землі, які покриті лісною (древесною та кустарніковою) рослинністю».   

Частиною 2 ст.71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що заперечення відповідача безпідставні, спростовуються матеріалами справи і не приймаються до уваги судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України, частиною 2 ст.20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема це визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про визнання його нечинним, а також про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку про протиправність відмови Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим, у зв'язку з чим, висновок від 20.02.2007 р. № 319 про відмову в наданні узгодження щодо неможливості відведення позивачу земельної ділянки площею 2,9793 га. в місті Алупка в районі вул. Севастопольське шосе визнати протиправним та нечинним та зобов'язати відповідача надати висновок про узгодження відведення земельної ділянки.  

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до наведеної норми позивачу присуджується з Державного бюджету України понесені ним судові витрати по сплаті 3,40 грн. судового збору.

На підставі викладено, керуючись ст. 94, 158-161, п.1, 2 ч.2 ст. 162, 163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати висновок Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим від 23.01.2007 р. № 318 щодо неможливості відведення ТОВ «Капітал - Маркет» (ОКПО 31956018) земельної ділянки площею 7,0000 га в м. Алупка, в районі вул. Севастопольське шосе протиправним та нечинним.

3.          Зобов'язати Комітет з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим (адреса: 95011, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Гоголя,14) видати ТОВ «Капітал - Маркет», м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20 (ОКПО 31956018) висновок щодо узгодження проекту відведення земельної ділянки площею 7,0000 га розташованої в м. Алупка в районі вул. Севастопольське шосе.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Капітал - Маркет», м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20 (ОКПО 31956018) судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3,40 грн

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.