Рішення

від 04.08.2017 по справі 313/985/17

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.08.2017

Справа №313/985/17

Провадження 2-о/313/32/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Калабухової О.А., при секретарі судового засідання - Лазуренко О.А., за участю заявника- Зінов'єва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, суд -

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Веселівського районного суду Запорізької області із заявою про встановлення факту смерті його рідного батька. Відповідно до поданої заяви:

07 лютого 2017 року в м. Симферопіль, Автономна Республіка Крим, помер його батько - ОСОБА_2, про що відділом реєстрації смерті м. Симферопіль Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції ОСОБА_3 Крим видано свідоцтво про смерть від 07.02.2017 року серії І-АЯ № 588601.

Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України (далі-Реєстр). Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлого, можливість встановлення опіки над його дітьми, що залишились без батьківського піклування та інші правові наслідки.

Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі Правила), підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть).

Вказані документи (лікарське свідоцтво про смерть та фельдшерська довідка про смерть) у випадку, якщо смерть настала на території України, подаються за формою, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України. Проте на території Автономної ОСОБА_3 Крим та м. Севастополь здійснює ефективний контроль Російська Федерація. На цій території фактично діє юрисдікція та застосовується законодавство Російської Федерації. Тому документи про смерть видаються за формою, встановленою Міністерством охорони здоров'я Російської Федерації, яка не є прийнятною для українських органів реєстрації актів цивільного стану. До того ж, згідно Правил, державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені пунктом 2 цієї глави, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Місцем проживання та настання смерті померлого в даному випадку є ОСОБА_3 Крим (м. Симферопіль). Тому родичі померлого не мають підстав для звернення до органів РАЦС на території України для реєстрації смерті.

03.08.2017 року заявник звернувся до Веселівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про реєстрацію смерті його батька на території України, проте листом від 03.08.2017 року № 330/02-04-06-123 заявнику було відмовлено у державній реєстрації смерті з тих підстав, що пред'явлено документи, оформлені закладами, розташованими на території, непідконтрольній законній українській владі.

Встановлення факту смерті заявнику необхідно для оформлення права на спадщину, яка відкрилася після смерті його рідного батька. До спадкової маси входить земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,0700 га, яка розташована на території Гоголівської сільської ради Запорізької області, кадастровий номер 2321284600:01:005:0001 (державний акт на право приватної власності на землю від 24.09.2004 року серії ЗП № 094071).

Заявник у судовому засіданні пояснив, що він звернувся до Веселівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про реєстрацію смерті його батька на території України, проте листом від 03.08.2017 року № 330/02-04-06-123 заявнику було відмовлено у державній реєстрації смерті з тих підстав, що пред'явлено документи, оформлені закладами, розташованими на території, непідконтрольній законній українській владі.

Заінтересована особа - Веселівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що просить суд розглянути справу без його участі та проти заявлених вимог не заперечує.

Суд вислухавши думку заявника, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, тому можливо розглянути справу по суті.

Згідно ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі - Закон про окуповані території), будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Внаслідок цих обставин отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Факт смерті підтверджується наступними документами:

1.Свідоцтво про смерть від 07.02.2017 року серії І-АЯ № 588601;

2.Довідка від 03.08.2017 року № 235;

3.Медичне свідоцтво про смерть від 07.02.2017 року серії 35 № 026708.

Згідно ст. 257-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Територія Автономної ОСОБА_3 та м. Севастополя є тимчасово окупованими внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Це встановлено ч. 2 ст. 1 Закону про окуповані території.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону про окуповані території, окупованою визнається між іншим, сухопутна територія Автономної ОСОБА_3 Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. Датою окупації, згідно ч. 2 ст. 1 Закону визначено 20 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 року суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають відповідні органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту ст.3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України , суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 р. заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п.7 ст.273 ЦПК України ) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п.4 ст.273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК .

Згідно ст.17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті … проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до п.1 Розділу 5 "Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні", затвердженихнаказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 р ., підставою для державної реєстрації смерті є:

- лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

- фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);

- лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

- рішення суду про оголошення особи померлою;

- рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

- повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

- повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Ступінь родинних відносин заявника із померлим ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження(виданим повторно) серії І-ЖС № 341292 від 03.08.2017 року, де в батьками ОСОБА_1 зазначені: мати - ОСОБА_4 та батько - ОСОБА_2.

07.02.2017 року на території АРК Крим помер батько заявника,факт смерті підтверджується наступними документами:

Свідоцтво про смерть від 07.02.2017 року серії І-АЯ № 588601;

Довідка від 03.08.2017 року № 235;

Медичне свідоцтво про смерть від 07.02.2017 року серії 35 № 026708.

03.08.2017 року заявник звернувся до Веселівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про реєстрацію смерті його батька на території України, проте листом від 03.08.2017 року № 330/02-04-06-123 заявнику було відмовлено у державній реєстрації смерті з тих підстав, що пред'явлено документи, оформлені закладами, розташованими на території, непідконтрольній законній українській владі.

Внаслідок цих обставин отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ст.ст. 1 , 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ОСОБА_3 Крим є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 17 ч.1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

За таких обставин заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, так як заявник є громадянином України, а його батько ОСОБА_1, перебував на тимчасово окупованій території України - в м.Симферопіль, Автономної Республіки Крим, де помер 07.02.2017 р., про що було видане органом державної влади Російської Федерації свідоцтво про смерть, яке згідно ч.3 ст.9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є недійсними , що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_1 має для його сина ОСОБА_1 юридичне значення, так як дозволяє останньому реалізувати право на спадщин.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при подачі заяви до суду, залишити за ОСОБА_1

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , керуючись ст.ст. 208-218, 234 , 235 , 256-259,367 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 07 лютого 2017 року в м. Симферопіль, Автономна Республіка Крим.

Допустити негайне виконання рішення суду відповідно до п.8 ч.1 ст.367 ЦПК України.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при подачі заяви до суду, залишити за ОСОБА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5