Рішення

від 25.07.2017 по справі 908/1144/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/72/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017 Справа № 908/1144/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1144/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич

про стягнення 1370000,00 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 273 від 15.06.2017 року

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія про стягнення:

- заборгованості в сумі 600000,00 грн. по договору про відступлення права вимоги № 1 від 30.12.2015 року;

- заборгованості в сумі 350000,00 грн. по договору про відступлення права вимоги № 2 віл 29.04.2016 року;

- заборгованості в сумі 420000,00 грн. по договору про відступлення права вимоги № 3 від 29.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 року про порушення провадження у справі на підставі приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

19.06.2017 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява, в якій останній підтримує позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС , надає документи на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 року та просить суд розглянути справу без участі представника третьої особи.

Безпосередньо в судовому засіданні 20.06.2017 року представником позивача були надані додаткові докази.

Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 25.07.2017 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання представників сторони та учасника судового процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич , далі Позикодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , далі Позичальник, були укладені наступні договори про надання безвідсоткової позики:

- № 2 від 27.07.2015 року, далі Договір позики № 2,

- № 3 від 06.08.2015 року, далі Договір позики № 3,

- № 4 від 2409.2015 року, далі Договір позики № 4,

а разом Договори позики.

Відповідно до пунктів 1.1 Договорів позики Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, встановлених Договорами, а Позичальник зобов'язується повернути вказані грошові кошти Позикодавцю.

Згідно пунктів 2.1 Договорів позики, загальна сума позики за Договорами складає:

- за Договором позики № 4 - 600000,00грн.;

- за Договором позики № 2 - 350000,00 грн.;

- за Договором позики № 3 - 420000,00 грн.

До Договорів позики № 2, № 3 між сторонами були укладені додаткові угоди, зокрема:

- за Договором позики №2 - Додаткова угода № 1 від 16.11.2015 року;

- за Договором позики №3 - Додаткова угода № 1 від 16.11.2015 року.

Пунктами 2.2 Договорів позики передбачено, що проценти за надання позики та користування позикою не нараховуються та не сплачуються Позичальником.

Умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Договорів позики сторони узгодили, що позика надається Позикодавцем Позичальнику на протязі 5 банківських днів з дати підписання договору. Днем надання позики є день фактичної передачі (перерахування) Позикодавцем грошових коштів Позичальнику. Позика надається в безготівковому вигляді.

Відповідно до п. 4.1 Договорів позики строк користування позикою становить:

- за Договором позики № 4 до 31.12.2015 року;

- за Договором позики № 2 до 01.05.2016 року, згідно змін внесених Додатковою угодою №1 від 16.11.2015 року;

- за Договором позики № 3 до 01.05.2016 року, згідно змін внесених Додатковою угодою №1 від 16.11.2015 року.

Згідно умов пунктів 5.1, 5.2, 5.3 Договорів позики, Позичальник зобов'язаний повернути позику за цим договором не пізніше останнього для строку, встановленого в пунктах 4.1 Договорів. Позика підлягає поверненню в порядку, передбаченому для її надання. Днем повернення позики вважається день фактичної передачі позики Позикодавцю. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.

Згідно пунктів 7.1 Договорів позики договори позики набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

Докази розірвання вказаних договорів позики, визнання їх недійсними тощо в матеріалах справи відсутні, отже їх умови є чинними на момент розгляду справи судом.

Матеріали справи свідчать, що Позикодавець виконав свої зобов'язання за Договорами позики та перерахував Позичальнику грошові кошти, що підтверджується оригінали платіжних доручень, зокрема:

- № 529 від 24.09.2015 року на суму 600000,00 грн. за Договором позики № 4;

- № 1261 від 27.07.2015 року на суму 350000,00 грн. за Договором позики № 2;

- № 1290 від 06.08.2015 року на суму 420000,00 грн. за Договором позики № 3.

Як вбачається із матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич , далі Первісний Кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС , далі Новий Кредитор, укладені договори про відступлення права вимоги, зокрема:

- № 1 від 30.12.2015 року, далі Договір відступлення № 1;

- № 2 від 29.04.2016 року, далі Договір відступлення № 2;

- № 3 від 29.04.2016 року, далі Договір відступлення № 3,

а разом Договори відступлення.

Пунктами 1.1 Договорів відступлення визначено, що Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором:

- відповідно до Договору відступлення № 1 - за Договором про надання безвідсоткової позики № 4 від 24.09.2015 року, укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , далі Основний договір № 1;

- відповідно до Договору відступлення № 2 - за Договором про надання безвідсоткової позики № 2 від 27.07.2015 року, укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , далі Основний договір № 2;

- відповідно до Договору відступлення № 3 - за Договором про надання безвідсоткової позики № 3 від 06.08.2015 року, укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , далі Основний договір № 3.

Відповідно до пунктів 1.2 Договорів відступлення за цими договорами Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія суми позики у розмірі:

- за Договором відступлення № 1 - 600000,00грн. (шістсот тисяч грн. 00 коп.);

- за Договором відступлення № 2 - 350000,00 грн. (триста п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.);

- за Договором відступлення № 3 - 420000,00 грн. (чотириста двадцять тисяч грн. 00 коп.).

Умовами пунктів 2.1 та 2.2 Договорів відступлення передбачено, що Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основними договорами №1, №2, №3. в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання даних договорів. Первісний кредитор зобов'язується сповістити Товариство з обмеженою відповідальністю Будіндустрія про поступку права вимоги за цими Договорами протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання даного договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю Будіндустрія копії цих Договорів або вручення особисто під розписку представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія .

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Договорів відступлення, договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цими Договорами.

Матеріали справи свідчать про те, що повідомленнями про відступлення права вимоги № 105/281/1 від 30.12.2015 року, № 79/1 від 29.04.2016 року, № 82/1 від 29.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Будіндустрія про відступлення права вимоги на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС за Договорами позики. Факт отримання директором Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія вказаних повідомлень підтверджується відмітками на повідомленнях.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич та Товариством з обмеженою відповідальністю Будіндустрія підписані акти звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами відповідно до яких:

- станом на 26.04.2016 року у відповідача за Договором позики № 4 встановлено заборгованість в сумі 600000,00 грн.;

- станом на 31.12.2015 року у відповідача за Договором позики № 2 встановлено заборгованість в сумі 350000,00грн. грн.;

- станом на 26.04.2016 року у відповідача за Договором позики № 3 встановлено заборгованість в розмірі 420000,00 грн.

За актами приймання-передачі документів до договорами відступлення права вимоги від 31.12.2015 року та 29.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич передало, та Товариству з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС прийняло оригінали договорів про надання безвідсоткової позики, додаткових угод до них, платіжних доручень, повідомлень про відступлення права вимог, актів звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Крім того матеріали справи містять докази перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич платіжними дорученням № 316 від 07.02.2017 року, № 249 від 10.02.2017 року, № 365 від 14.02.2017 року, № 737 від 17.02.2017 року грошових коштів в загальній сумі 1370000,00 грн. за Договорами відступлення.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич та Товариством з обмеженою відповідальністю Будіндустрія було укладено договір позики. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, умови надання позики та її повернення, а тому відповідно до вимог ст. ст. 628, 638, 639, 1046, 1047 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно ст. 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні приписи містять ст.ст. 173, 174 ГК України.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич виконало належним чином свої зобов'язання, а саме надано позику відповідачу згідно умов Договорів позики, що підтверджується платіжними дорученням № 529 від 24.09.2015 року, № 1261 від 27.07.2015 року та № 1290 від 06.08.2015 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до Договорів відступлення до позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС перейшли права щодо звернення до відповідача із вимогою про стягнення наданих за Договорами позики грошових коштів.

Приписами ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання договору купівлі продажу недійсним, неукладеним, нікчемним тощо до матеріалів справи не надано.

Відповідач був належним чином повідомлений про відступлення права вимоги, що підтверджується матеріалами справи. Втім, не повернув ані Товариству з обмеженою відповідальністю Торговельна мережа Славутич , ані позивачу у встановлені Договорами позики строки надані грошові кошти.

Претензіями № 14, № 12 та №13 від 10.01.2017 року позивач звертався до відповідача із вимогами щодо перерахування грошових коштів за Договорами позики та Договорів відступлення. Відповідями на претензії № 20, №22, № 24 від 21.01.2017 року відповідач визнав заборгованості на загальну суму 1370000,00 грн., та повідомив позивача про неможливість оплати, у зв'язку із відсутністю коштів.

Безпосередню в судовому засіданні 20.06.2017 року представником позивача було надано оригінал акту звірки взаємних розрахунків № 38, підписаний головними бухгалтерами Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС та Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , із змісту якого вбачається, що станом на 15.06.2017 року заборгованість відповідача складає 1370000,00 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договорами позики щодо не повернення грошових коштів в сумі 1370000,00 грн., що підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи. Відповідач доказів повернення грошових коштів станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія основного боргу в сумі 1370000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 20550,00грн. грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 193, ГК України, ст. ст. 204, 512, 514, 530, 599, 629, 638, 639, 1046 ЦК України, ст. ст. 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 75, ч. 2 ст. 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС до Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будіндустрія , 71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, а/с 105, код ЄДРПОУ 32297251, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат громадського харчування АЕС , 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 25, а/с 606, код ЄДРПОУ 31441039, 1370000 (один мільйон триста сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, а саме за договором про відступлення права вимоги № 1 від 30.12.2015 року суму 600000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп., за договором про відступлення права вимоги № 2 від 29.04.2016 року суму 350000 (триста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп, за договором про відступлення права вимоги № 3 від 29.04.2016 року суму 420000 (чотириста двадцять тисяч) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 20550 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 31.07.2017 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.