Постанова

від 08.02.2010 по справі 40980/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.02.2010 р. справа №2а-40980/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання -Русецький І.В.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Виробничо-комерційної приватної фірми "Апогей" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проскасування податкових повідомлень - рішень , - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Виробничо-комерційна приватна фірма Апогей звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 24.06.2008р. №0000482307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 24.104,89грн (основний платіж - 16.069,93грн.; штраф - 8.034,96грн.), від 24.06.2008р. №0000492307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 25.960,09грн. (основний платіж - 20.087,41грн.; штраф - 5.872,68грн.), від 24.06.2008р. №0032981702/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1.134,18грн. (основний платіж - 378,06грн.; штраф - 756,12грн.), від 16.12.2008р. №0006211501/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 28.478,7грн. (основний платіж - 23.732,25грн.; штраф - 4.746,45грн.).

В обґрунтування заявлених вимог указав, що висновки акту виїзної планової перевірки за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. №3441/23-31062439 від 18.06.2008р. та документальної невиїзної перевірки з питання достовірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1-ше півріччя та 9-ть місяців 2008р. №6479/15-1/31062439 від 02.12.2008р., з посиланням на які були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, є помилковими. Зазначав, що порушень, які відображені в названих актах, позивач не вчиняв, суми податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб позивач обраховував правильно. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Окрім того, в судовому засіданні 08.02.2010р. представником позивача до суду була подана заява про відкликання позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2008р. №0032981702/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1.134,18грн. (основний платіж - 378,06грн.; штраф - 756,12грн.).

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова просив у позові відмовити.

В обґрунтування заперечень проти позову указав, що позивач -ВКПФ Апогей в порушення ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств безпідставно включив до складу валових витрат обігу та виробництва 1 - 4 кварталу 2007р. витрати в сумі 80.349,65грн., в порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість неправомірно відніс на збільшення податкового кредиту з ПДВ 16.069,93грн. податку, включеного до складу вартості отриманих від ТОВ ОСОБА_4 ЛТД і ТОВ Харківагроснаб послуг, в порушення п.1.8 ст.1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб та п.1 ст.14 Декрету КМУ Про прибутковий податок з доходів громадян не нарахував та не утримав податок з доходів фізичних осіб з проведених на користь фізичних осіб виплат, в порушення порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств включив до складу валових витрат обігу та виробництва декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008р. 94.929,00грн. без відповідних документів, які підтверджують ці витрати. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Подане представником позивача клопотання про відкликання позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2008р. №0032981702/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1.134,18грн. (основний платіж - 378,06грн.; штраф - 756,12грн.) представник відповідача -ДПІ підтримав.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Позивач - Виробничо-комерційна приватна фірма Апогей пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, значиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 31062439, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Київському районі міста Харкова. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 14.05.2008р. по 10.06.2008р. працівниками ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена виїзна планова перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), додержання вимог валютного та іншого законодавства ВКПФ Апогей (код ЄДРПОУ - 31062439) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. Результати перевірки оформлені актом від 18.06.2008р. №3441/23-31062439.

24.06.2008р. з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі міста Харкова були прийняті податкові повідомлення -рішення №0000482307/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 24.104,89грн (основний платіж - 16.069,93грн.; штраф - 8.034,96грн.), №0000492307/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 25.960,09грн. (основний платіж - 20.087,41грн.; штраф - 5.872,68грн.), №0032981702/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1.134,18грн. (основний платіж - 378,06грн.; штраф - 756,12грн.).

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 18.06.2008р. №3441/23-31062439 висновки відповідача про порушення ВКПФ Апогей ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а саме: збільшення валових витрат обігу та виробництва за відсутності оригіналів документів, які підтверджують витрати у взаємовідносинах з ТОВ ОСОБА_4 ЛТД та ТОВ Харківагроснаб на загальну суму 80.349,65грн.; про порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , а саме: збільшення податкового кредиту з ПДВ на суму податку в розмірі 16.069,93грн.. який був нарахований на вартість послуг, що не можуть бути віднесені до валових витрат обігу та виробництва; про порушення п.1.8 ст.1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , п.1 ст.14 Декрету КМУ Про прибутковий податок з громадян , а саме: не нарахування та неутримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам -підприємцям за відсутності документів про оплату такими ФОП авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб або платіжного повідомлення чи патенту податкової інспекції.

Окрім того, 02.12.2008р. ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ВКПФ Апогей з питання достовірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2008р. та 9 місяців 2008р. Результати перевірки оформлені актом від 02.12.2008р. №6479/15-1/31062439.

З посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі міста Харкова 16.12.2008р. було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0006211501/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 28.478,7грн. (основний платіж - 23.732,25грн.; штраф - 4.746,46грн.)

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 16.12.2008р. №0006211501/0 слугував відображений в акті від 02.12.2008р. №6479/15-1/31062439 висновок відповідача про порушення ВКПФ Апогей п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а саме: завищення валових витрат обігу та виробництва за 1-ше півріччя 2008р. та 9 місяців 2008р. на 94.929,00грн. за рахунок витрат на заробітну плату в сумі 28.941,00грн., 11.156,00грн. витрат на транспортно-експедиційне обслуговування операцій з імпорту вантажів, 54.832,4грн. витрат за послуги багатотоннажних вантажопідйомних механізмів.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Стосовно податкового повідомлення -рішення від 24.06.2008р. №0000492307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 25.960,09грн. (основний платіж - 20.087,41грн.; штраф - 5.872,68грн.

Правовою підставою для винесення означеного податкового повідомлення -рішення відповідач указав порушення ВКПФ Апогей ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а фактичною підставою визначив -скоєння ВКПФ Апогей діяння по завищенню валових витрат.

Суд відмічає, що правовідносини з приводу формування платником податку на прибуток валових витрат обігу та виробництва врегульовані ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а відтак, посилання відповідача на ст.4 згаданого закону, яка унормовує правовідносини з приводу формування валового доходу, є безпідставним.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

- організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

- придбання лотерей, участь в азартних іграх;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Досліджуючи зібрані по справі докази, суд зауважує, що з наявних у справі документів не вбачається ані понесення позивачем витрат, які згадуються у п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , ані включення позивачем цих витрат до складу валових витрат обігу та виробництва.

Аналізуючи положення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , п.11 ст.11 Закону України Про державну податкову службу в Україні , Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом -Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобов'язань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих правових актах індивідуальної дії.

Проведене судом вивчення змісту акту від 18.06.2008р. №3441/23-31062439 показало, що в ході перевірки відповідач не встановив факту понесення ВКПФ Апогей витрат, які зазначені в п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , не навів перелік таких витрат, не послався на документи, які підтверджують їх існування та включення ВКПФ Апогей до складу валових витрат обігу та виробництва.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2008р. №0000492307/0 було винесено відповідачем з посиланням на неналежні норми матеріального права, що є підставою для скасування цього правового акту індивідуальної дії.

Окремо суд відзначає, що в судовому засіданні судом були оглянуті оригінали документів за взаємовідносинами позивача з ТОВ ОСОБА_4 ЛТД та ТОВ Харківагроснаб , копії яких приєднані до матеріалів справи. Недоліків в оформленні цих документів, які б в силу приписів ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату оглянутими документами юридичного статусу первинного документу, судом не виявлено. Будь-яких фактичних даних про несумісність указаних в цих документах послуг з власною господарською діяльністю ВКПФ Апогей відповідач до суду не подав, достовірності відомостей оглянутих судом документів не спростував. За таких обставин, висновок відповідача про неможливість включення зазначених в оглянутих судом документах послуг до складу валових витрат обігу та виробництва є недоведеним за правилами ч.2 ст.71 КАС України.

При вирішенні спору суд також бере до уваги приписи п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , де указано, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На вимогу суду позивачем були надані докази оплати ВКПФ Апогей вартості послуг у взаємовідносинах з ТОВ ОСОБА_4 ЛТД та ТОВ Харківагроснаб шляхом проведення безготівкових розрахунків. Однак, вказані обставини, всупереч вимогам п.п. б п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не були враховані відповідачем під час винесення спірного рішення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про юридичну та фактичну необґрунтованість мотивів винесення відповідачем податкового повідомлення -рішення від 24.06.2008р. №0000492307/0, у зв'язку з чим названий правовий акт індивідуальної дії підлягає сксуванню.

Стосовно податкового повідомлення -рішення від 24.06.2008р. №0000482307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 24.104,89грн (основний платіж - 16.069,93грн.; штраф - 8.034,96грн.)

Як показав огляд названого податкового повідомлення-рішення, правовою підставою для винесення даного правового акту індивідуальної дії відповідач указав п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість .

Згідно з згаданою нормою закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оглянувши податкові накладні №85 від 31.10.2007р. на суму 32.340,00грн. (в тому числі ПДВ - 5.390,00грн.), №58 від 26.09.2007р. на суму 13.860,00грн. (в тому числі ПДВ - 2.310,00грн.), №1772 від 17.08.2007р. на суму 8.096,16грн. ( в тому числі ПДВ - 00,00грн.), №1771 від17.08.2007р. на суму 5.593,38грн. (в тому числі ПДВ в сумі - 932,23грн.), №1711 від 06.08.2007р. на суму 4.938,90грн. (в тому числі ПДВ - 823,15грн.), №1710 від 06.08.2007р. на суму 5.060,00грн. (в тому числі ПДВ - 00,00грн.), №1646 від 20.07.2007р. на суму 4.803,68грн. (в тому числі ПДВ в сумі - 00,00грн.), №1647 від 20.07.2007р. на суму 4.717,37грн. (в тому числі ПДВ в сумі - 785,73грн.), №1326 від 21.03.2007р. на суму 2.897,70грн. (в тому числі ПДВ в сумі - 482,95грн.), №1325 від 21.03.2007р. на суму 2.141,00грн. (в тому числі ПДВ - 00,00грн.), №1310 від 07.03.2007р. на суму 4.905,55грн. (в тому числі ПДВ - 817,59грн.), №1309 від 07.03.2007р. на суму 7.068,54грн. (в тому числі ПДВ - 00,00грн.), суд відзначає, що перелічені податкові накладні були отримані позивачем у взаємовідносинах з ТОВ ОСОБА_4 ЛТД та ТОВ Харківагроснаб . Наявності у зазначених осіб правового статусу платників ПДВ відповідач ні під час перевірки, ні під час розгляду справи не заперечував.

Суд відмічає, що судження відповідача про порушення ВКПФ Апогей вимог п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України Про ПДВ мотивовано посиланням на висновок про неправомірність включення ВКПФ Апогей до складу валових витрат обігу та виробництва послуг, отриманих від ТОВ ОСОБА_4 ЛТД та ТОВ Харківагроснаб .

Проте, судовим розглядом не підтверджено юридичної та фактичної обгрунтованості такого висновку відповідача.

Оскільки в ході розгляду справи відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів перед судом обґрунтованості висновку про неправомірність включення до складу валових витрат обігу та виробництва вартості отриманих від ТОВ ОСОБА_4 ЛТД та ТОВ Харківагроснаб послуг, реальності операцій з надання цих послуг сумніву не піддав, про невідповідність закону правочинів, в межах яких відбулись ці операції, не стверджував, то суд не знаходить правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про порушення ВКПФ Апогей п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про ПДВ .

За таких обставин, вимога позову щодо скасування повідомлення - рішення від 24.06.2008р. №0000482307/0 визнається судом обґрунтованою, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Стосовно податкового повідомлення -рішення від 24.06.2008р. №0032981702/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1.134,18грн. (основний платіж - 378,06грн.; штраф - 756,12грн.)

В судовому засіданні 08.02.2010р. представник позивача подав до суду письмову заяву про відкликання позовних вимог в цій частині.

Представник відповідача дану заяву підтримав.

Пунктом 5 ч.1 ст.155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Оскільки задоволення заяви про відкликання позову не позбавляє особу права в подальшому повторно подати позов в загальному порядку, то суд, дослідивши матеріали справи, не знаходить перешкод для задоволення означеного клопотання.

За таких обставин, в частині вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 24.06.2008р. №0032981702/0 позов слід залишити без розгляду.

Стосовно податкового повідомлення -рішення від 16.12.2008р. №0006211501/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 28.478,7грн. (основний платіж - 23.732,25грн.; штраф - 4.746,45грн.)

Судовим розглядом з'ясовано, що фактичні підстави для винесення даного правового акту індивідуальної дії викладені відповідачем в акті документальної невиїзної перевірки ВКПФ Апогей з питання достовірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2008р. та 9 місяців 2008р. №6479/15-1/31062439 від 02.12.2008р. і полягають у неправомірному, на думку ДПІ, збільшенні ВКПФ Апогей валових витрат обігу та виробництва на 94.929,00грн. До судження про наявність факту завищення валових витрат обігу та виробництва відповідач дійшов, оскільки до документальної невиїзної перевріки ВКПФ Апогей не надав документів, які б підтверджували понесення витрат в сумі 94.929,00грн.

Оскільки спірні правовідносини склались з приводу формування валових витрат обігу та виробництва, то суд вважає за необхідне при вирішенні спору в цій частині керуватись п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , де указано, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Заповнення позивачем рядка 05.2 декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2008р. в сумі 54.832,00грн. та рядка 05.2 в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008р. в сумі 94.929,00грн. означає виявлення ВКПФ Апогей помилок у визначенні суми валових витрат обігу та виробництва попередніх звітних податкових періодів по відношенню до 1-шого півріччя 2008р. та 9 місяців 2008р.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає, що доводи позивача, згідно з якими сума витрат в розмірі 94.929,00грн. структурно складається з витрат на оплату праці в сумі 28.941,00грн., з витрат на транспортно-експедиторське обслуговування операцій з імпорту вантажів в сумі 11.156,00грн., а також з витрат на послуги багатотонних вантажопідйомних механізмів в сумі 54.832,4грн., знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Обґрунтованість цих доводів відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростована.

Перевіряючи висновки ДПІ про необґрунтованість включення перелічених витрат до складу валових витрат обігу та виробництва, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

На вимогу суду позивачем надані документи звітності з податку на прибуток за 2007р., відповідно до рядка 04.3 якої ВКПФ Апогей було віднесено на валові витрати обігу та виробництва витрати на оплату праці в сумі 356.318,00грн. Водночас з цим, в звітності, яка подавалась позивачем з страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та з страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, сума витрат на оплату праці указана в розмірі 386.362,00грн. Різниця між наведеними величинами склала - 30.044,00грн. (386.362,00грн. - 356.318,00грн.). З огляду на положення Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням , а також Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття суд сприймає звіти, подані позивачем до органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, належними та допустимим в розумінні ст.70 КАС України доказами, які підтверджують розмір витрат позивача на оплату праці. Оскільки розмір витрат на оплату праці, який був включений позивачем до рядка 05.2 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008р., складав 28.941,00грн. і не перевищував різниці у витратах на оплату праці згідно з звітами до згаданих фондів соціального страхування та декларацією з податку на прибуток за 2007р. (30.044,00грн.), то суд визнає помилковим висновок ДПІ про завищення ВКПФ Апогей валових витрат обігу та виробництва за цим епізодом.

Суд визнає також помилковим і висновок відповідача про завищення ВКПФ Апогей валових витрат обігу та виробництва за епізодом віднесення на валові витрати послуг багатотонних вантажопідйомних механізмів в сумі 54.832,4грн. Долученими до матеріалів справи документами, а саме: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2007р. та банківською випискою за 28.01.2008р. підтверджується фактичне понесення позивачем витрат по компенсації вартості отриманих робіт. При вирішенні спору судом не виявлено фактичних даних, які б указували на неможливість віднесення вартості цих робіт до валових витрат обігу та виробництва згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , так як відповідачем не було надано жодних доказів відсутності означених витрат. Перевірку інших обставин спірних правовідносин за цим епізодом суд визнає за неможливе, позаяк ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Окрім того, суд відзначає, що в даному випадку відповідач, обираючи форму податкового контролю за діяльністю платника податків у вигляді проведення документальної невиїзної перевірки, діяв нерозсудливо, що є порушенням п.6 ч.3 ст.2 КАС України, бо не взяв до уваги приписів п.п. б п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , які зобов'язують податковий орган врахувати як заниження, так і завищення податкових зобов'язань, що об'єктивно є неможливим в ході невиїзної документальної перевірки через обмеженість кола первинних документів, які вивчаються при її проведенні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України Про державну податкову службу в Україні та за ознаками ст..3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень в розрізі розглянутих епізодів порушень, то суд доходить висновку, що ці податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Щодо епізоду включення ВКПФ Апогей до складу валових витрат обігу та виробництва витрат на транспортно-експедиторське обслуговування операцій з імпорту вантажів в сумі 11.156,00грн. суд погоджується з висновком ДПІ про завищення валових витрат на зазначену суму, оскільки судом встановлено повторне віднесення позивачем витрат за актом №ОУ-0000075 від 07.03.2007р. на розрахунки з Державою по податку на прибуток, а саме: в 1 кварталі 2007р. та за 9 місяців 2008р., що Законом України Про оподаткування прибутку підприємств не передбачено.

За правилами ст.3, ст.5 і п.10.1 ст.10 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств на даний епізод порушення припадає сума податку на прибуток в розмірі 789,00грн., а сума штрафної (фінансової) санкції, яка припадає на вказане порушення, відповідно до п.п.17.13 п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами складає - 278,9грн.

Частиною 3 ст.94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 2,00грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 155, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Виробничо-комерційної приватної фірми "Апогей" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 24.06.2008р. №0000482307/0, від 24.06.2008р. №0000492307/0 в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 16.12.2008р. №0006211501/0 в частині визначення основного платежу в сумі 20943,25грн. та в частині визначення штрафу в сумі 4467,55грн.

В частині вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 24.06.2008р. №0032981702/0 - позов залишити без розгляду.

В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної приватної фірми "Апогей" (місцезнаходження - 63002, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - 31062439) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 2 (дві) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 12.02.2010р.

Суддя Сліденко А.В.