Постанова

від 18.07.2017 по справі 812/6713/13-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., за участю:

секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

прокурора Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) - Баклан Н.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства Ірбіс (далі - Підприємство) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (правонаступник - Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області; далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Підприємство звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати прийняті ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2012 року №№ 0000022201, 0000012201 та від 22 березня 2013 року

№ 00000172201.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, позов задовольнив.

ОДПІ оскаржила ці рішення до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14 січня 2014 року відкрив касаційне провадження і витребував справу з суду першої інстанції.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, зважаючи на втрату судового провадження в адміністративній справі № 812/6713/13-а за позовом Підприємства до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Луганський окружний адміністративний суд з власної ініціативи ухвалою від 14 травня 2015 року відкрив провадження з відновлення цього провадження та ухвалою від

5 червня 2015 року відновив його в частині.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2015 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо подальшого касаційного розгляду справи. Із посиланням на недостатність зібраних матеріалів, що унеможливлює розгляд касаційної скарги ОДПІ, Вищий адміністративний суд України ухвалою від

25 січня 2016 року на підставі статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) закрив касаційне провадження за цією скаргою.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ГПУ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статті 279 КАС у подібних правовідносинах.

Як на приклад неоднакового застосування названої норми права послалася на ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року (справи

№№ К/9991/14003/11, К/9991/11700/11, К/800/55336/13, К/9991/61142/11), в яких касаційний розгляд відбувався за відновленими втраченими провадженнями в адміністративних справах.

Послалася також на невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України від 23 лютого та 4 жовтня 2016 року (справи №№ 21-6159а15, 21-1790а16 відповідно) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права.

У судовому засіданні прокурор підтримав наведені у заяві доводи й навів міркування, аналогічні зазначеним у заяві про перегляд.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення, або в якій провадження закрито.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставини справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою з посиланням на положення статей 9,

218 КАС.

Однак на стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження з наведеної підстави.

Так, за частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення касаційного провадження.

Можливість суду вирішувати справи виходячи з аналогії закону чи права передбачена частиною сьомою статті 9 КАС. Але ця норма вказує на законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи, тобто мова йде про матеріально-правову аналогію, а не процесуальну.

Відповідно до підпункту а пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого касаційного розгляду поданої касаційної скарги.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від

2 червня 2016 року № 1402-VIIІ Про судоустрій і статус суддів та статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року скасувати, а справу за позовом приватного підприємства Ірбіс до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко