Рішення

від 06.09.2010 по справі 9/68/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 9/68/10

Господарський суд Миколаївської області в складі судці Філінюка І.Г., при секретарі

судового засідання ОСОБА_1С, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Дочірнього підприємства Торжок Товариства з обмеженою

відповідальністю КИТ-Кєпітал , 54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Водній

мир , 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9

про стягнення 1048975 гри. 69 коп.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Водній мир , 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9

до відповідача за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства Торжок Товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-Кєпітал , 54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 про визнання недійсною частини договору.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2, дов. б/н від 05.05.10 р.

Віц відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3І, дов. №1, від 10.10.09 р.

Від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_3І, дов. №1, від 10.10.09 рВід відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_2, дов. б/н від 05.05.10 р.

Дочірнє підприємство Торжок Товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-Кєпітал звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Водній мир заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 1048975 грн. 69 коп.

20 липня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Водній мир подало до суду зустрічний позов по справі №9/68/10 до Дочірнього підприємства Торжок Товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-Кєпітал про визнання недійсною частини договору оренди.

Представник відповідача за зустрічним позовом надав суду відзив, в якому він зустрічні позовні вимоги не визнає повністю та клопоче в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні 02.09.10 р. сторонам було оголошено перерву до 06.09.10 р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 06.09.10 р. суд за згодою сторін оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд -

встановив:

19 листопада 2004 року між ДП Торжок ТОВ КИТ-Кєпитал і ТОВ Водній мир був укладений договір оренди №6-ТЦ, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування і володіння нерухоме майно площею 3331,42 кв. м, яке знаходиться у торгово-розважальїюму центрі КИТ , розташованому за адресою: м.Миколаїв, вулиця Мала Морська, 108.

Пунктом 7.1 договору визначено, що первісний строк оренди складає 10 років.

У відповідності з пунктом 7.2 договору відлік первісного строку оренди починається з моменту підписання сторонами акта, згідно пункту 4.2 договору, і закінчується у відповідне число відповідного року.

Відповідно до пункту 4.2 договору початок користування орендарем нерухомим майном фіксується актом, який є додатком №3 до договору, дата підписання якого є датою початку строку оренди.

19.01,2005 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нерухоме майно у стані придатному до його використання.

Відповідно до пункту 13.1 договору орендна плата за перший місяць оренди сплачується на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту, вказаного у пункті 4.1 договору.

Пунктом 12.5 договору встановлено, що орендна плата сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 10-го числа місяця, який передує оплачуваному. Порядок визначення розміру орендної плати встановлений у пункті 12.2 договору.

Позивачем за первісним позовом нарахована орендна плата, розрахована з урахуванням положень пунктів 12.2 - 12.4 договору, за період з січня 2005 року по березень 2010 року включно і складає за його підрахунком - 6 084 928 грн. 92 коп.

За період з січня 2005 року по березень 2010 року включно орендар сплатив орендної плати На загальну суму 5 409 169 грн. 07 коп., що сторони в судовому засіданні не заперечують.

Враховуючи несплату орендної плати в добровільному порядку, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про примусове стягнення боргу з відповідача.

Також, позивач за первісним позовом нарахував та клопоче стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми в розмірі 55041 грн. 46 коп., та інфляційні за весь час прострочення в сумі 42011 грн. 34 грн.

Крім того, позивач з первісним позовом нарахував та клопоче стягнути з відповідача відповідно до п. 30.1 договору та ст.ст. 546-551 ЦК України, ст.ст. 230-231 ГК України пеню в розмірі подвійної облікової ставки ОСОБА_4 банку України за кожний календарний день прострочення в сумі 277594 грн. 86 коп.

Всього позивач за первісним позовом клопоче стягнути з відповідача за первісним позовом 1048975 грн. 69 коп.

Не погоджуючись із зазначеним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Водній мир звернулось із зустрічним позовом до Дочірнього підприємства Торжок Товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-Кєпітал , в якому клопоче визнати недійсними пункти 12.2,12.3, 12.3.1,12.3.2 статті 12 договору оренди №6-ТЦ від 19.11.04 р. : Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує наступним:

ДП Торжок мотивував позовні вимоги тим, що п. 12.2. договору оренди встановлює, що розмір орендної плати за одан місяць визначається як сума у гривнях яка вираховується за наступною формулою: Орендна тата = Індекс К1 х Площу приміщення х Орендну ставку, де індекс К1 - співвідношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату складання рахунку про сплату орендної плати до встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату укладання договору оренди.

Згідно до умов статті 12 договору оренди №6-ТЦ від 19 листопада 2004 року орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування приміщення в розмірах та в термін, вказані цим договором. Пунктом 12.2. розмір орендної плати за один місяць визначається як сума у гривнях яка вираховується за наступною формулою: Орендна плата = Індекс К1 х Площу приміщення X Орендну ставку.

Індекс у договорі визначено як: Індекс К1 - співвідношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату складання рахунку про сплату Орендної плати до встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату укладання

2

Договору оренди. Індекс К 1 може визначатися кожного разу, коли це необхідно у зв'язку з виконанням Договору, на дату складання рахунку.

ТОВ Водній мир вважає, що зміст н.п. 12.2,12.3,12.3.1, 12.3.2 статті 12 договору оренди суперечить вимогам чинного законодавства України та самому договору оренди, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 189 ГК Україні, ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі у гривні. В іноземній валюті можуть визначатися ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) за наявності згоди сторін.

Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Тобто відповідно до ст. 524 ЦК України допускається лише визначення еквіваленту зобов'язання у іноземній валюті, а не сплата нею та посилання на і"ї коливання.

За приписами ст. 35 Закону України Про ОСОБА_4 України гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь -яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведені розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривні. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до Законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Діючим законодавством України встановлено вичерпний перелік випадків, коли зобов'язання між Сторонами може бути виражене в іноземній валюті та підлягає виконанню в валюті, відмінній від гривні України: такими випадками є визначення ціни в іноземній валюті у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та, як наслідок, його виконання в іноземній валюті, а також наявність у конкретного суб'єкта господарювання відносин виключного права на проведення розрахунків в іноземній валюті у разі отримання вимог, прямо передбачених законодавством.

В пункті 12.2 договору оренди містяться такий термін, як Індекс К1.

Індекс К1 - співвідношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару СІЛА на дату складання рахунку про сплату орендної плати до встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату укладання договору оренди. ТОВ Водній мир вважає, що в договорі оренди не міститься чіткого поняття яким чином цей індекс К1 обчислюється.

В пункті 12.4.1. визначається загальна сума орендної плати за місяць та за весь час дії договору. Ця сума є величиною абсолютною, сталою та остаточною. Після укладання договору сторони не змінювали ці суми.

Тому ТОВ Водній мир вважає, що наявність у договорі оренди п.п. 12.2, 12.3, 12.3.1, 12.3.2 статті: 12 суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст.ст. 189,198 ГК України.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив, в якому він зустрічні позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на наступне:

З формули, наведеної у пункті 12.2 договору, вбачається те, що натуральним показником розміру орендної плати за метр квадратний площі орендованого приміщення є гривня. Цей висновок ґрунтується на аналізі складових, вказаних у формулі, наведеної у пункті 12.2 договору.

Пунктом 12.1 договору встановлено обов'язок орендаря виконувати грошове зобов'язання з оплати орендної плати в розмірі і в строки визначені договором.

Пунктом 10.3 договору грошові зобов'язання, встановлені договором, в тому числі зі сплати орендної плати, визначені у гривні.

Місячна та за десять років сума орендної плати, які розраховані станом на дату

закладення договору з урахуванням індексу К1 який дорівнює одиниці, визначені у пункті 12.4.1 договору у гривні. Ціна, обрахована відповідно до ГК України і ЦК України на підставі наведених та інших положень договору, зокрема пунктів 6.1, 7.1, 36.1 і 36.4 договору, також визначається у гривні. Цей висновок грунтується на аналізі натуральних показників складових, які використовуються при обчисленні ціни.

Тому, відповідач за зустрічним позовом вважає, що положення пунктів 12.2 і 12.3 договору відповідають положенням чинного законодавства України, зокрема частині 1 статті 203 ЦКУ. Посилаючись на необґрунтованість позовних вимог відповідач по зустрічному позову клопоче відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з договору чи інших підстав, вказаних у ст. 11 цього Кодексу.

Так, між сторонами по справі виникли права та зобов'язання за договором оренди № 6-ТЦ. Статтею 12 договору оренди №6-ТЦ від 19 листопада 2004 року встановлено зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату за користування приміщення в розмірах та в термін, вказані цим договором. Пунктом 12.2. розмір орендної плати за один місяць визначається як сума у гривнях яка вираховується за наступною формулою: Орендна плата = Індекс К1 xПлощу приміщення х Орендну ставку.

При цьому, при нарахуванні розміру орендної плати у договорі використовується такий термін, як: К1.

Індекс у договорі визначено як: Індекс К1 - співвідношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату складання рахунку про сплату орендної плати до встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату укладання Договору оренди. Індекс К 1 може визначатися кожного разу, коли це необхідно у зв'язку з виконанням Договору, на дату складання рахунку. Індекс К1 на час укладання Договору дорівнює одиниці.

Частинами 1 і 2 статті 189 ГКУ визначено те, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Частиною 2 статті 198 ГКУ визначено те, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання молить бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Статтею 524 ЦКУ визначено те, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України визначено те, що грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 35 Закону України Про ОСОБА_4 банк України №679-ХІУ від 20.05.1999 із змінами визначено те, що гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також: для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. за № 1998 Про удосконалення порядку формування цін встановлено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці, при цьому може бути обґрунтоване врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

4

Таким чином пункти 12.2, 12.3, 12.3.1, 12.3.2 статті 12 договору оренди №6-ТЦ від 19.11.04 р. не можуть вважатися дійсними, так як вони не відповідають вимогам самого договору та чинному на момент її укладення законодавству, а з огляду на це повинна бути визнані недійсними на момент укладення.

За такими обставинами, при здійсненні нарахування розміру орендної плати сторони повинні керуватися п. 12.4.1. договору, тобто з розрахунку 90181,54 грн. в місяць.

Отже, позивачем за первісним позовом не доведено належним чином позовні вимоги, тому в задоволені первісного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними пункти 12.2, 12.3, 12.3.1, 12.3.2 статті 12 договору оренди №6-ТЦ від 19.11.04 р., укладеного між Дочірнім підприємством Торжок Товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-Кєпітал (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, код ЄДРПОУ 32143382) та Товариством з обмеженою відповідальністю Водній мир (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код ЄДРПОУ 30396682).

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Торжок Товариства з обмеженою відповідальністю КИТ-Кєпітал (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, код ЄДРПОУ 32143382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Водній мир (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код ЄДРПОУ 30396682) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якшо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя I.Г.Філінюк