Ухвала

від 09.08.2017 по справі 591/4028/17

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/4028/17

Провадження № 1-кс/591/2481/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням, узгодженим з прокурором, про арешт майна, яке мотивував тим, що слідчим відділом УСБУ в Сумській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №22017200000000027 від 14.04.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2. ст. 364, ч. 2 ст. 205 КК України, за фактом того, що громадянин України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), громадянин України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та невстановлені службові особи органів ДФС України, діючи за попередньою змовою, створили і придбали мережу підприємств з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ "СТРОЙМАЙСТЕР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37283594), зареєстрували (перереєстрували) їх на себе та підставних осіб, і використали для прикриття протиправної діяльності в економічно-фінансовій сфері. Від імені зазначених підприємств, в т.ч. ТОВ "СТРОЙМАЙСТЕР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37283594), вказаними особами виготовлялися підроблені документи про господарську діяльність, оформлялися безтоварні фінансово-господарські операції з купівлі-продажу ТМЦ, вносилися до податкової звітності недостовірні дані, які декларувалися в органах ДФС України. Основною метою таких дій була "конвертація" та відмивання коштів, виведених з реального сектору економіки держави та незаконно отриманих, легалізація товарів невідомого походження (переважно агроподуктів), а також формування удаваного податкового кредиту з ПДВ, який використовувався зацікавленими комерційними структурами для ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування з держбюджету ПДВ. Досудовим розслідуванням встановлено, що через вказані фірми, в т.ч. ТОВ "СТРОЙМАЙСТЕР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37283594), проведено незаконних оборудок на загальну суму близько 10 млн.грн., частина з яких проходила через розрахункові рахунки № НОМЕР_1 (відкритий 08.12.2010), № НОМЕР_2 (відкритий 08.12.2010), які відкриті в Сумській філії ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 337546, (м.Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1), для ТОВ "СТРОЙМАЙСТЕР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37283594)..

Зважаючи на те, грошові кошти, які наявні на вищевказаних рахунках містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та наявність достатніх підстав вважати, що вказані грошові кошти здобути злочинним шляхом, можуть бути зняті з рахунків або переведені на рахунки інших підприємств, слідчий просить накласти арешт.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, та з метою унеможливлення втрати вказаних коштів, з метою запобігання конфіскації майна, розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику особи у володінні якої знаходиться майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому.

На підставі ч.1 ст.107 КПК України, в зв`язку з відсутністю відповідного клопотання учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий суддя, заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши подані докази вважає, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню в зв`язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Сумській області знаходиться кримінальне провадження №22017200000000027 від 14.04.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2. ст. 364, ч. 2 ст. 205 КК України.

Як вбачається з положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, ч.3 ст.170 КПК України, встановлено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи виключно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 («Речові докази») цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст.170 цього Кодексу, а згідно ч.2 цієї статті при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, крім іншого: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази того, що відносно зазначених рахунків існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину, тобто були знаряддям чи предметом вчинення якихось протиправних і кримінально-караних дій, направлених на вчинення дій, передбачених диспозиціями ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205 КК України, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В той же час, матеріали провадження містять витяг з ЄРДР, пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , копію відповіді ГУ ДФС, які ніяким чином не підтверджують зазначені у клопотанні слідчого обставини, та які на думку слідчого судді є явно не достатніми для прийняття рішення про накладення арешту на майно.

Слідчим не конкретизовано, які саме суми та від яких контрагентів знаходяться на рахунках.

Всупереч ч.2 ст.173 КПК України слідчим не було враховано і розумність та співрозмірність обмеження права власності та наслідки арешту майна, що фактично може призвести до повного зупинення діяльності товариства, зробити неможливим виплату заробітної плати та проведення розрахунків з конртрагентами, що у свою чергу може суттєво негативно пвплинути на права даного товариства та інших фізиних чи юридичних осіб.

Слідчим не доведено, як це передбачено п.2 ч.3 ст. 132 КПК України, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Тому правові підстави для накладення арешту відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-171,173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області ОСОБА_3 відмовити за необгрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом 5 днів з дня її вручення.

Слідчий суддя ОСОБА_1