Рішення

від 27.03.2007 по справі 20-2/098

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/098

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" березня 2007 р. справа № 20-2/098

За позовомзакритого акціонерного товариства „Севастопольська продовольча база „Колос” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2)

до відповідачазакритого акціонерного товариства „Паллада”(м. Севастополь, вул. Токарева, 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Севастопольського міського управління юстиції  (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

прозняття арешту та скасування постанови

Суддя  Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Наумович Д.А., довіреність б/н від 27.10.2005;

відповідача – Савуренко О.В., довіреність б/н від 04.07.2006;

третьої особи –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Севастопольська продовольча база „Колос” (далі –ЗАТ “СПБ “Колос”) звернулось до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Паллада”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Севастопольського міського управління юстиції про зняття арешту і скасування постанови про арешт майна  АА № 345001 від 29.06.2004 в частині накладення арешту на майно закритого акціонерного товариства “Паллада” (далі –ЗАТ “Паллада”) цілісний майновий комплекс  по вул. Токарєва, 2 у м. Севастополі.

В обґрунтування позовних вимог ЗАТ “СПБ “Колос” посилається на норми статей 319, 321 Цивільного кодексу України і вважає, що перебування цього майна під арештом порушує його права як власника зазначеного майна.

Відповідач проти позову не заперечує, вважає вимоги позивача обґрунтованими (арк.. с. 13).

          Третя особа явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, вимоги ухвали суду від 02.03.2007, 13.03.2007 не виконала.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.07.2006 у справі № 20-2/161 за позовом ЗАТ “СПБ “Колос” до ЗАТ “Паллада” та БТІіДРОНМ визнано право власності за закритим акціонерним товариством „Севастопольська продовольча база „Колос” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2, код у ЕДРПОУ 24032239, р/р 26009254598001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на нерухоме майно цілісного майнового комплексу по вул. Токарєва, 2 у м. Севастополі, яке складається  з адміністративного будинку –літ. “А” з тамбуром літ. “а”, загальною площею 33,4 кв.м; складської будівлі –літ. “Б” з прибудовою літ. “б” і тамбуром літ. “б1”, загальною площею 230,8 кв.м; складської будівлі літ. “В”. загальною площею 448,5 кв.м; складської будівлі –літ. “Г”, загальною площею 683,5 кв.м; огорожі 1-б; настил 1 (арк.. с. 7-10).

          Цей факт в силу частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення.

          Проте, постановою АА № 345001 від 29.06.2004 Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Севастопольського управління юстиції було накладено арешт на майно ЗАТ “Паллада”, в тому числі і  майновий комплекс по вул. Такорєва, 2 (арк.. с. 35).

          Статтею 59 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що особа, яка  вважає,  що  майно,  на  яке накладено арешт,  належить їй,  а не боржникові, може звернутися до суду з позовом  про  визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.       

          Право власності ЗАТ “СПБ “Колос”  на майно цілісного майнового комплексу по вул. Токарєва, 2 у м. Севастополі визнане рішенням  господарського суду міста Севастополя від 19.07.2006 у справі № 20-2/161, яке набрало законної сили 04.08. 2006.

          Відповідно до статті 4 Закону України “Про власність”, частини 1 статті 319, статті 325 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд  володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

          Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності.

          Всім власникам забезпечуються  рівні умови здійснення своїх прав.  

          Перебування майна під арештом порушує права ЗАТ “СПБ “Колос” на володіння, користування та розпорядження майном цілісного майнового комплексу по вул. Товарєва, 2 у м. Севастополі.

          Беручи до уваги викладене позовні вимоги ЗАТ “СПБ “Колос” в частині зняття арешту з цілісного майнового комплексу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Що стосується вимоги про визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.06.2004  АА№ 345001 в частині накладення арешту на це майно, то підстав для її задоволення не вбачається, оскільки докази того, що при її винесенні органом державної виконавчої служби були допущені порушення встановленого законом порядку, відсутні.

          Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на позивача, так як спір виник не по вині відповідача..

         Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 77, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.         

        2. Зобов'язати  Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Севастопольського міського управління юстиції (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37) зняти арешт з цілісного майнового комплексу по вул. Товарєва, 2, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження  АА № 345001 від 29.06.2004.

          3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано  02.04.2007.