Постанова

від 08.08.2017 по справі 921/1289/13-г/7

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Справа № 921/1289/13-г/7

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ,

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017

за заявою приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ,

про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 за нововиявленими обставинами

у справі № 921/1289/13-г/7

за позовом приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" (далі - ПП "Д" Торговий дім Тернопіль"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧИНА Ласунка" (далі - ТОВ "ГАЛИЧИНА Ласунка"), м. Тернопіль,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЗАХИСТ ДОНБАС" (далі - ТОВ "АГРОЗАХИСТ ДОНБАС"), с. Прогрес Донецької області,

про стягнення коштів.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Звєрєва Л.С. предст. (дов. від 07.08.2017)

відповідача - Рабінович М.П. предст. (дов. від 01.03.2017)

третьої особи - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "ГАЛИЧИНА Ласунка" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заборгованості з орендної плати (303 988,67 грн. основного боргу, 97360,55 грн. штрафу, 19859,14 грн. 3% річних, 1557,13 грн. інфляційних втрат) за договорами суборенди нежитлових приміщень від 23.09.2010, від 20.12.2010 та від 25.01.2011. Також позивач просив стягнути з відповідача у складі судових витрат 50 000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.03.2014 (суддя Стадник М.С.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 287 100,00 грн. боргу з орендної плати, 18 422,12 грн. річних, 1310,35 грн. інфляційних втрат, 618,40 грн. пені, 6149,02 грн. судового збору, 10 000,00 грн. вартості послуг адвоката. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 (судді Марко Р.І.- головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, тим, що договори суборенди нежитлових приміщень від 23.09.2010, від 20.12.2010 та від 25.01.2011 є неукладеними та їх не можна вважати підписаними від імені позивача, а відповідно, зазначені договори не можуть бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2014 відхилено клопотання ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 зі справи № 921/1289/13-г/7; касаційну скаргу повернуто ПП "Д" Торговий дім Тернопіль".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 зі справи № 921/1289/13-г/7 прийнято відмову ТОВ "АГРОЗАХИСТ ДОНБАС" від касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 зі справи.

ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із заявою (вих. від 03.01.2017 № 03/01/17) про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 зі справи № 921/1289/13-г/7 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину заявник посилався на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 12.08.2016 зі справи № 757/18063/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" про стягнення коштів (яке набрало законної сили з 06.12.2016), яким встановлено, що згідно з довіреністю від 05.08.2010 директор ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_8 від імені ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" підписувати, подавати і одержувати усі необхідні первинні документи підприємства, договори, довідки, заяви у відповідні установи і організації, розписуватися і виконувати всі інші дії, передбачені чинним законодавством України, пов'язані з виконанням повноважень, передбачених довіреністю. Довіреність була видана строком на один рік із дня її підписання. Як зазначив заявник, договори суборенди нежитлових приміщень від 23.09.2010, від 20.12.2010 та від 25.01.2011 укладені в період дії зазначеної довіреності та підписані безпосередньо ОСОБА_8 Тобто, спірні договори суборенди укладені і підписані від імені ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" уповноваженою особою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (судді Костів Т.С. - головуючий, Орищин Г.В., Желік М.Б.) у задоволенні заяви ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 зі справи № 921/1289/13-г/7 за нововиявленими обставинами відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду внаслідок прийняття її з порушенням норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення про задоволення заяви ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" про перегляд постанови апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами, за наслідками чого постанову суду апеляційної інстанції від 03.07.2014 скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 13.03.2014 залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ГАЛИЧИНА Ласунка" просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, ухвалу апеляційного господарського суду - залишити без змін.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" та ТОВ "ГАЛИЧИНА Ласунка", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі , яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Як зазначено у пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17 (із змінами і доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до пункту 5 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

У розгляді заяви ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами апеляційним господарським судом встановлено, що під час судового розгляду справи № 921/1289/13-г/7 такий доказ як довіреність від 05.08.2010 позивачем не подавався. Про довіреність, видану від імені юридичної особи, повинно було бути відомо позивачу, оскільки право- і дієздатність юридичної особи не пов'язана з особою конкретного керівника. Саме по собі існування довіреності, виданої від імені Підприємства на вчинення неконкретизованих дій, яка була чинною на дату, якою датовані договори суборенди, за відсутності волевиявлення юридичної особи на їх укладення, на висновки суду не впливає.

З урахуванням того, що, у даному випадку, йдеться не про нововиявлену обставину у розумінні приписів статті 112 ГПК України, а про подання доказу, який не було своєчасно подано (довіреність від 05.08.2010), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ПП "Д" Торговий дім Тернопіль".

Визначені законом підстави для зміни або скасування судового акта попередньої судової інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 зі справи № 921/1289/13-г/7 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець