Рішення

від 02.08.2017 по справі 905/1349/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.2017 Справа № 905/1349/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теленет» , м. Донецьк

про : стягнення 674,62грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 11.01.2017р. №11/9-09;

від відповідача: не з'явився;

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теленет» , м.Донецьк, про: стягнення 674,62грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг №36-11-2 від 01.01.2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: копію договору №36-11-2 від 01.01.2011р.; копії додатків №1 від 01.01.2011р., №1 від 01.01.2012р., №1 від 01.01.2013р., №2 від 01.01.2011р.; копії додаткових угод від 12.12.2011р., від 03.12.2012р., від 31.12.2013р., від 11.04.2013р.; копії актів виконаних робіт за період з січня 2015р. по грудень 2015р.; копії рахунків на сплату №28 від 17.01.2015р., №104 від 11.02.2015р., №179 від 12.03.2015р., №241 від 02.04.2015р., №331 від 13.05.2015р., №359 від 09.06.2015р., №437 від 09.07.2015р., №529 від 03.08.2015р., №559 від 09.09.2015р., №670 від 05.10.2015р., №753 від 10.11.2015р., №826 від 09.12.2015р.; листи позивача про направлення рахунків відповідачу №1130 від 11.11.15р., №1310 від 15.12.2015р., акт звірки взаємних розрахунків.

Представник позивача в судове засідання 02.08.2017р. з'явився, клопотав про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2017р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом публікації на офіційному веб-порталі Судова влада України.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (позивач, виконавець) в особі директора Донецької філії ОСОБА_2, який діяв на підставі положення про Донецьку філію та довіреності від 02.12.2010р. №4905/9-09 та Товариством з обмеженою відповідальністю Теленет (відповідач, замовник) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг №36-11-2 (надалі договір), за умовами п. 1.1 якого, предметом договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензії виконавця на надання в використання міжміських каналів електрозв'язку.

Додатковою угодою від 11.04.2013р. до договору №36-11-2 від 01.01.2011р. внесено зміни до розділу 1 договору та викладено п.1.1 договору в наступній редакції «Предметом даного договору є надання виконавцем замовнику телекомунікаційних послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання, що встановлено на об'єктах виконавця і належить замовнику» .

Відповідно до п.3.1. договору, ціна договору визначається додатком №1 до договору і складається на підставі максимально граничних тарифів.

Сторонами підписані додатки №1 від 01.01.2011р., №1 від 01.01.2012р., №1 від 01.01.2013р., №2 від 01.01.2011р. , відповідно до яких сторони узгодили найменування, ціну послуг.

Відповідно до п.2.4(є) договору, замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими виконавцем.

Згідно п.5.2 договору, виконавець щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає акт прийняття наданих послуг і зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок, акт і зведення замовнику.

Замовник у триденний строк після отримання рахунку, акту і зведення, розглядає іх, і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю (п. 5.3 договору).

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5 договору, за наявності зауважень або заперечень до рахунку, акту або зведення, замовник протягом трьох днів після їх отримання, складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. У разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються відповідно до чинного законодавства. У разі неотримання виконавцем протоколу зауважень або заперечень від замовника в зазначений п. 5.4 строк, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному актом прийняття послуг, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті.

Згідно п.5.7. договору, розрахунки за надання телекомунікаційних послуг здійснюються безпосередньо між виконавцем і замовником за цінами згідно Додатку №1.

За умовами п.5.8. договору, щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час фактичних технічних засобів. До 15 числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30 % орієнтовної вартості послуг у поточному місяці. Не пізніше 15 числа наступного місяця провадиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Відповідно до п. п. 8.3, 8.4 договору, в разі затримки повного розрахунку за надані телекомунікаційні послуги понад 1 (один) місяць, виконавець має право через 10 календарних днів після письмового попередження відмовити замовнику в подальшому наданні телекомунікаційних послуг. Спірні питання, які виникають під час виконання умов даного договору вирішуються сторонами шляхом переговорів. Якщо у ході переговорів сторони не дійшли згоди, спір передається на розгляд господарського суду.

Згідно з п. 9.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно, в частині виникнення фінансових зобов'язань по договору - до їх повного виконання.

Додатковою угодою від 12.12.2011р. термін дії договору №36-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2012р.

Додатковою угодою від 03.12.2012р. термін дії договору №36-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2013р.

Додатковою угодою від 31.12.2013р. термін дії договору №36-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2014р.

Додатковою угодою від 22.12.2014р. термін дії договору №36-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2015р.

На виконання умов зазначеного договору позивач за період листопад 2015р. - грудень 2015р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 674,62грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 31.12.2015р., від 30.11.2015р., та відповідно до умов договору оформлені рахунки на сплату №753 від 10.11.2015р., та №826 від 09.12.2015р.

Беручи до уваги, що надані суду рахунки на сплату №753 від 10.11.2015р., та №826 від 09.12.2015р., та акти виконаних робіт за листопад 2015р. від 30.11.15р. та за грудень 2015р. від 31.12.2015р. не підписані відповідачем, та враховуючі передбачені договором умови і порядок розрахунків (пункти 5.1.-5.9. Договору), суд виходить з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.11.2014р. (зі змінами внесеними згідно з Розпорядженням КМУ від 18.02.15р. №128-р, та зі змінами внесеними згідно з Розпорядженням КМУ від 05.05.2015р. №428-р) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.1 розділу 1 включено м.Донецьк.

На підставі Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» , та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.11.2014р. (зі змінами внесеними згідно з Розпорядженням КМУ від 18.02.15р. №128-р, та зі змінами внесеними згідно з Розпорядженням КМУ від 05.05.2015р. №428-р) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» , з 27.11.2014р. припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Отже, з урахуванням викладеного, позивач не мав можливості з 27.11.2014р. направляти на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт на виконання п.5.2. Договору.

З іншого боку, відповідач, укладаючи додаткову угоду від 22.12.2014р., був обізнаний про викладені обставини, і тому, мав вчиняти дії з дотримання умов договору.

Як було встановлено судом, відповідач про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Теленет» на підконтрольну Україною територію позивача не повідомляв, так само, як і не надавав даних про наявність у відповідача поштової адреси на підконтрольній Україні території, на яку могла бути направлена кореспонденція.

Суд виходить з факту обізнаності відповідача про звернення позивача до суду з позовом, з огляду на розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні", а тому, суд вважає дотриманим з боку позивача п.5.2. Договору щодо направлення рахунків та актів виконаних робіт замовнику, та, що передбачений п.5.8 Договору строк оплати телекомунікаційних послуг є таким, що вже настав, з моменту звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач не скористався передбаченим п.5.3., 5.4. Договору правом надати зауваження і заперечення до рахунків та актів виконаних робіт позивача після звернення позивача до суду, так само, не скористався передбаченими ст.22 ГПК України правом висловити свою позицію щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України, до загальних засад цивільного законодавства відносяться, в т.ч., судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно приписів ст.13 Цивільного кодексу України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідач, як добросовісна сторона за договором №36-11-2, зобов'язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права позивача, та має виконувати умови цього договору, зокрема, в частині здійснення оплати наданих позивачем послуг, в повному обсязі.

За відсутності з боку відповідача зауважень і заперечень до рахунків позивача на сплату від 10.11.2015р. та від 09.12.2015р., та актів виконаних робіт від 31.12.15р., від 30.11.15р., надані позивачем телекомунікаційні послуги вважаються прийнятими замовником (відповідачем) в тому обсязі, який зазначений в актах виконаних робіт, а суми, що зазначена в цих актах, вважаються узгодженими, та підлягають сплаті.

Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором №36-11-2 від 01.01.2011р. відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість наданих послуг у розмірі 674,62грн. станом на час розгляду справи не сплачена.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України «Про телекомунікації» та договором про надання телекомунікаційних послуг №36-11-2 від 01.01.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Поряд із цим, своєчасна оплата отриманих телекомунікаційних послуг п.5 ч.1 ст.33 Закону «Про телекомунікації» віднесено до обов'язків споживачів телекомунікаційних послуг.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір про надання телекомунікаційних послуг №36-11-2 від 01.01.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених умовами такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для ухилення від оплати наданих телекомунікаційних послуг у відповідності до умов укладеного договору за рахунком №753 від 10.11.2015р. на суму 331,78грн. та №826 від 09.12.2015р. на суму 342,84грн. у строк визначений п.5.8 договору.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 674,62грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теленет» , м. Донецьк, про: стягнення 674,62грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теленет» (83003, м. Донецьк, пр.Ілліча, б.81; код ЄДРПОУ 32295736) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кленова балка, 3, код ЄДРПОУ 34926672, р/р №26002000000050 АТ «УКРЕКСІМБАНК» філія у м. Маріуполь МФО 322313) заборгованість у розмірі 674,62грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 07.08.2017р.

Рішення набирає законної сили 18.08.2017р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд, згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна