ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" серпня 2017 р.Справа № 916/1535/17
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ"
про стягнення 304 660,27 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" 304 660,27 грн., де 300 000,00 грн. - основний борг, 4 660,27 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. позовну заяву (вх.№1635/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1535/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
13.07.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2-3772/17), відповідно до якої просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" заборгованість в сумі 177 576,00 грн. та пеня в сумі 4 660,27 грн.
З врахуванням того, що зазначена заява не суперечить вимогам ст..22 ГПК України, її прийнято судом до розгляду.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засіданні не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позову суду не надав, своїм правом на захист не скористався.
Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
04 травня 2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" (Продавець) було укладено договір поставки №ДГ-0000038, згідно умов п.1.1. якого, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця металопродукцію (далі Товар), а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору.
Відповідно до п.3.6. Договору, оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті України на поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі або у рахунках-фактурах на умовах передплати протягом 2-х календарних днів від дати рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній специфікації. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.
Пунктом 6.4. Договору встановлено, що за прострочення передачі товару згідно пункту 4.1. Договору Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення вартості не переданого товару, у випадку, якщо цей товар оплачений.
У відповідності до п.9.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
На виконання умов вищенаведеного Договору, відповідачем позивача було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000244 від 06.06.2017р. на суму 521 914,60 грн. з ПДВ.
Позивач в свою чергу на виконання договірних зобов'язань за договором поставки №ДГ-0000038 сплатив 380 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1125 від 07.06.2017р. на суму 380 000,00 грн.
Проте, всупереч своїм договірним зобов'язанням, поставки товару позивачу не здійснив.
З врахуванням наведеного, 16.06.2017р., відповідач звернувся до позивача з листом №16/02, яким повідомив про технічні неполадки на підприємстві та зобов'язався поставити товар до 20.06.2017р.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто позивачу 80 000,00 грн. та під час розгляду даної справи, було частково поставлено позивачу товар на суму 92 535,00 грн. та додатково повернуто грошові кошти в сумі 30 000,00 грн.
Неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині поставки металопродукції і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.
У відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За приписами ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зі змісту ст.656 Цивільного кодексу України вбачається, що рредметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Як встановлено ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім договірні зобов'язання щодо поставки товару не виконані в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за непоставлений товар з врахуванням часткового повернення коштів в сумі 177 576,00 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за непоставлений, але оплачений товар в сумі 177 576,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 660,27 грн. - пені.
Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню наступним чином:
Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки 300 000,00 13.06.2017 - 26.06.2017 14 12.5000 % 0.068 %* 2 876,71 Таким чином, за самостійним розрахунком суду розмір пені складає 2 876,71 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня, встановлена судом в розмірі 2 876,71 грн.
В іншій частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 783,56 грн. суд відмовляє.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС", у зв'язку з чим, стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 177 576,00 грн. та пеня в сумі 2 876,71 грн.
Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 2 706,75 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" (65031, м. Одеса, Шосе Ленінградське, буд. №1/3, код ЄДРЮОФОПГФ 38351387) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ САЙЛОС" (54030, м. Миколаїв, вул.. Пушкінська, буд. №8, код ЄДРЮОФОПГФ 40155738) заборгованість у сумі 177 576 (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп., пеню - 2 876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 75 коп., витрати на оплату судового збору в сумі 2 706 (дві тисячі сімсот шість) грн. 75 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України
Повний текст рішення складено 09 серпня 2017 р.
Суддя О.В. Цісельський
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2017 |
Оприлюднено | 10.08.2017 |
Номер документу | 68189493 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні