Рішення

від 01.08.2017 по справі 925/868/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа № 925/868/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 в особі ЧФ ТОВ Інтернаціональна група вин України №1 , поштова адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 181

до товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвестпрайм , м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 189, офіс 4

про стягнення 102 279,73 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Товариство Інтернаціональна група вин України №1 в особі ЧФ ТОВ Інтернаціональна група вин України №1 звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвестпрайм , в якому просить стягнути 102 279,73 грн. заборгованості за договором позики, з них:

- 56800 грн. боргу;

- 28400 грн. штрафних санкцій;

- 12667,17 грн. пені;

- 863,67 грн. - 3% річних;

- 3548,89 грн. - інфляційних.

В судовому зсіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Подано суду для огляду оригінали витребуваних документів.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу суду від 17.07.2017р. про порушення провадження у справі вручено уповноваженому представнику відповідача 19.07.2017р., що підтверджується розпискою повноважної особи у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Неподання відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду доказів про сплату боргу, мотивованих заперечень на позов чи доказів про об'єктивну неможливість заперечити вимоги позивача.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

31.05.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 (Позикодавець - Позивач по справі), в особі директора Черкаської філії ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про філію та довіреності від 05.05.2015р., та товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвестпрайм (Позичальник - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє підставі Статуту, було укладено договір №1105 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір, а.с. 10-11), за умовами якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до умов договору та заяв ТОВ Агроінвестпрайм на рахунок відповідача в період з 31.05.2016р. по 05.10.2016р. були перераховані кошти в сумі 3656800 грн.:

31.05.2016р. за платіжним дорученням №1778 - перераховано 100000 грн.;

31.05.2016р. за платіжним дорученням №1779 - перераховано 100000 грн.;

31.05.2016р. за платіжним дорученням №1780 - перераховано 100000 грн.;

31.05.2016р. за платіжним дорученням №1782 - перераховано 90000 грн.;

02.06.2016р. за платіжним дорученням №1777 - перераховано 50000 грн.;

02.06.2016р. за платіжним дорученням №1778 - перераховано 50000 грн.;

02.06.2016р. за платіжним дорученням №1787 - перераховано 50000 грн.;

02.06.2016р. за платіжним дорученням №1788 - перераховано 55000 грн.;

02.06.2016р. за платіжним дорученням №1789 - перераховано 6800 грн.;

03.06.2016р. за платіжним дорученням №1796 - перераховано 100000 грн.;

06.06.2016р. за платіжним дорученням №1798 - перераховано 130000 грн.;

06.06.2016р. за платіжним дорученням №1799 - перераховано 150000 грн.;

07.06.2016р. за платіжним дорученням №1802 - перераховано 75000 грн.;

07.06.2016р. за платіжним дорученням №1803 - перераховано 75000 грн.;

08.06.2016р. за платіжним дорученням №1818 - перераховано 130000 грн.;

08.06.2016р. за платіжним дорученням №1819 - перераховано 50000 грн.;

08.06.2016р. за платіжним дорученням №1821 - перераховано 60000 грн.;

10.06.2016р. за платіжним дорученням №1832 - перераховано 150000 грн.;

10.06.2016р. за платіжним дорученням №1833 - перераховано 100000 грн.;

14.06.2016р. за платіжним дорученням №1840 - перераховано 60000 грн.;

15.06.2016р. за платіжним дорученням №1848 - перераховано 75000 грн.;

15.06.2016р. за платіжним дорученням №1849 - перераховано 75000 грн.;

16.06.2016р. за платіжним дорученням №1854 - перераховано 90000 грн.;

21.06.2016р. за платіжним дорученням №1865 - перераховано 50000 грн.;

21.06.2016р. за платіжним дорученням №1868 - перераховано 100000 грн.;

21.06.2016р. за платіжним дорученням №1869 - перераховано 100000 грн.;

29.06.2016р. за платіжним дорученням №1880 - перераховано 100000 грн.;

29.06.2016р. за платіжним дорученням №1882 - перераховано 100000 грн.;

04.07.2016р. за платіжним дорученням №1906 - перераховано 100000 грн.;

04.07.2016р. за платіжним дорученням №1907 - перераховано 100000 грн.;

04.07.2016р. за платіжним дорученням №1911 - перераховано 100000 грн.;

04.07.2016р. за платіжним дорученням №1912 - перераховано 100000 грн.;

05.07.2016р. за платіжним дорученням №1913 - перераховано 50000 грн.;

06.07.2016р. за платіжним дорученням №1921 - перераховано 50000 грн.;

06.07.2016р. за платіжним дорученням №1926 - перераховано 100000 грн.;

08.07.2016р. за платіжним дорученням №1939 - перераховано 80000 грн.;

11.07.2016р. за платіжним дорученням №1929 - перераховано 45000 грн.;

19.08.2016р. за платіжним дорученням №2106 - перераховано 160000 грн.;

06.09.2016р. за платіжним дорученням №2165 - перераховано 100000 грн.;

04.10.2016р. за платіжним дорученням №2192 - перераховано 200000 грн.;

05.10.2016р. за платіжним дорученням №2192 - перераховано 100000 грн.

Згідно пункту 2.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

В період з 21.12.2016р. по 12.01.2017р. відповідачем було повернуто 3600000 грн., що на 56 800 грн. менше наданої поворотної фінансової допомоги, що підтверджується витягом з банківського реєстру про рух коштів по рахунку №26000010350491 за період з 01.05.2016р. до 05.07.2017р.:

21.12.2016р. за платіжним дорученням №292 - повернуто 600000 грн.;

21.12.2016р. за платіжним дорученням №295 - повернуто 200000 грн.;

11.01.2017р. за платіжним дорученням №141 - повернуто 500000 грн.;

12.01.2017р. за платіжним дорученням №183 - повернуто 230000 грн.;

Позивачем на адресу відповідача були направлені листи: від 02.09.2016р. за вих.№1/9, 29.11.2016р. за вих. №1/11 та 02.12.2016р. за вих. №1/12 - з вимогою повернення коштів в повному обсязі, спираючись на пункт 3.1. вище вказаного договору, але відповідач на ці звернення відреагував частково і повністю заборгованість не погасив.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч.І ст. 193 ГК України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У зв'язку з простроченням сплати боргу позивач вимагає стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 102 279,73 грн., з яких сума боргу складає 56800 грн., штрафні санкції 28 400 грн., 12667,17 грн. пені, 863,67 грн. - 3% річних з простроченої суми, 3548,89 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вимоги не заперечив, відзиву не подав, пропозицій по врегулюванню спору не надіслав.

На запитання головуючого в судовому засіданні представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг в Україні.

Місцезнаходження юридичних осіб відповідає місцю їх державної реєстрації - приписи ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини позики грошових коштів на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору позики - від 31.05.2016р. №1105 (а.с. 10-11). Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строк повернення фінансової допомоги визначений п. 3.1. договору (а.с. 10) до 31.12.2016р. Тобто, строк виконання зобов'язання вже настав і виконання прострочено боржником.

За приписами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позивач первинними доказами доводить наявність простроченої заборгованості 56800 грн. по позиці. Вимоги по стягненню заборгованості не спростовані відповідачем в належний спосіб. В цій частині позов підлягає до задоволення. Належить стягнути 56800 грн. заборгованості по позиці на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також, як передбачено ч.І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.І ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Також, як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2. за прострочення зобов'язань щодо грошових коштів винна сторона відшкодовує іншій стороні всю суму прострочених зобов'язань, штрафні санкції у розмірі 50% від суми прострочених зобов'язань, всі прямі і не прямі збитки, заподіяні у наслідок невиконання або невчасного виконання цього Договору, у тому числі упущену вигоду, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язань за даною угодою. Оскільки заборгованість складає 56800 грн., то розмір штрафу становить 28400 грн. та підлягає стягненню з боржника на користь позивача.

Враховуючи, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, позивач наполягає на стягненні з відповідача 12667,17 грн. пені за 185 днів прострочення (право вимоги настало для позивача з 01.01.2017р.)

Забезпечення виконання зобов'язання у виді пені та штрафу оформлено письмовим договором - п. 4.2, та передбачено приписами ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Сторони не заявляли про застосування ст. 267 ЦК України про строки позовної давності до вимог про стягнення санкцій.

Розмір нарахованої пені перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга:Закон . Розрахунок позивачем виконано невірно. Стягненню підлягає лише 7626,76 грн. пені від суми боргу 56800 грн. за 185 днів прострочення з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ. В решті вимоги належить відмовити за необґрунтованістю.

За твердженнями позивача, за приписами ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплати борг з урахуванням 3% річних у сумі 863,67 гри., а також з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 3548,89 грн.

Розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга:Закон . Розрахунок позивачем виконано невірно в частині стягнення 3% річних. Стягненню підлягає лише 849,67 грн. 3% річних від суми боргу 56800 грн. за 185 днів прострочення (розрахунок позивача). В решті вимоги належить відмовити за необґрунтованістю.

Стягненню підлягає також 3548,89 грн. інфляційних втрат від суми боргу 56800 грн. за повні 6 місяців прострочення (що не перевищує можливого нарахування - за розрахунком позивача).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу та санкцій відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про сплату санкцій - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів погашення вимоги. Позивач використав належний спосіб захисту права, тому позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1600 грн. судового збору за мінімальною ставкою.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвестпрайм , м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 189, офіс 4, код ЄДРПОУ 40357875, номер рахунку в банку невідомий

на користь ТОВ Інтернаціональна група вин України №1 в особі ЧФ ТОВ Інтернаціональна група вин України №1 , поштова адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 181, код ЄДРПОУ 39769853

56 800 грн. боргу, 28 400 грн. штрафу, 7626,76 грн. пені, 849,67 грн. - 3% річних, 3548,89 грн. інфляційних втрат, 1600 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04.08.2017р.

Суддя Г.М. Скиба