Рішення

від 22.05.2007 по справі 20-6/039

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-6/039

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" травня 2007 р. справа № 20-6/039

За позовом Приватного підприємства „Внешпромагросервис” (99029, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 6 „а”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СПТ „Корабел” (99001, м.Севастополь, вул. Брестская, 1)

третя особа на стороні відповідача –Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод” (99001, м.Севастополь, вул.Героїв Севастополя, 13)

про стягнення заборгованості у сумі 11576,30 грн.

Суддя Лазарев С.Г.

позивача –   Булгакова В.Ю., довіреність б/н від 19.03.2007,

         Фісак Ю.Ю., довіреність б/н від 16.04.2007,

відповідач –Черьомухіна Т.Б., довіреність б/н від 02.01.2007,

                    Піманов А.А., довіреність б/н від 01.01.2006,

третя особа –Піманов А.А., довіреність б/н від 01.01.2006,

С у т ь   с п о р а:

Приватне підприємство „Внешпромагросервис” звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „СПТ „Корабел”, третя особа на стороні відповідача –Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод” про стягнення заборгованості у сумі 11576,30 грн., з яких: 9841,51 грн. –основна заборгованість, 1362,70 грн. –збитки від інфляції, 372,09 грн. -3% річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих зобов'язань по оплаті отриманого товару.

В ході судового розгляду позивач звернувся з клопотанням (вх. № 15677 від 08.05.2007) про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованості у сумі 11655,15 грн., з яких: 9847,51 грн. –основна заборгованість, 1385,95 грн. – збитки від інфляції, 421,69 грн. -3% річних.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має  право до винесення  рішення  по  справі   уточнити   позовні  вимоги.

Оскільки уточнення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права і що охороняються законом інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 14853 від 03.05.2007) та у відзиві на збільшення позовних вимог (вх. № 17213 від 22.05.2007) позовні вимоги визнав частково, заперечуючи проти розрахунку суми індексу інфляції та трьох процентів річних. В частині існування суми основного боргу відповідач не заперечує.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що розрахунок суми індексу інфляції та трьох процентів річних повинен здійснюватися з 18.12.2006, оскільки документом, який підтверджує отримання відповідачем вимоги про виконання зобов'язання є акт звірки взаємних розрахунків від 11.12.2006.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

12.12.2005, відповідно до положень статей 638, 639 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди про передачу позивачем на адресу відповідача обладнання та запасних частін.

На виконання умов досягнутої згоди позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 9847,51 грн., що підтверджується накладними № РН-0000513 та № РН-0000514 від 12.12.2005 та довіреністю серії ЯКЮ № 628043 від 13.12.2005.

Але зобов'язання по сплаті отриманого товару відповідач не виконав.

В ході судового розгляду факт існування основної заборгованості перед позивачем у сумі 9847,51 грн. відповідачем не спростується.

Невиконання відповідачем договірних зобов'язань порушує майнові права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги Приватне підприємство „Внешпромагросервис” підлягаючими частковому  задоволенню виходячи з наступного.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами і доповненнями, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суму основного боргу в розмірі 9847,51 грн. позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції у сумі 1385,95 грн. та 3% річних у сумі 421,69 грн.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку заборгованості за період з 15.12.2005 по 20.05.2007, сума 3% річних складає  7,87 грн., сума збитків від  інфляції –30,67 грн., вважаючи, що зобов'язання по сплаті отриманого товару виникли у відповідача з дня виставлення рахунків № СФ-0000626 та № СФ-0000597 від 12.12.2005 з урахуванням строку дії рахунку до сплаті –15.12.2005.

Відповідач вважає, що розрахунок збитків від інфляції та 3% річних складається за період з 18.12.2006 по 20.05.2007, оскільки день виникнення заборгованості 11.12.2006, день підписання акту звірки взаємних розрахунків.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на частину другу статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до умов якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд відхиляє зазначений довід, оскільки акт звірки взаємних розрахунків є лише документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операції.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До матеріалів справи долучена пісьмова претензія Приватного підприємства „Внешпромагросервис”, яка була надіслана на адресу відповідача за вих. № 803/61 від 19.12.2006, якою встановлений  строк погашення заборгованості –до 18.01.2007 (а.с. 10).

Отже, суд вважає, що розрахунок трьох відсотків річних та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції повинен розраховуватися з 18.01.2007.

Сума трьох відсотків річних за період з 18.01.2007 по 20.05.2007 складає:  

9847,51 х 3% : 365 х 123 дня = 99,55 грн.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції складає:

9847,51 х100,5% х 100,6% х 100,2% х 100% = 9976,04 грн.

9976,04 –9847,51 = 128,53 грн. (збитки від інфляції).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 10075,59 грн., у тому числі 9847,51 грн. –основна заборгованість, 128,53 грн. - збитки від інфляції, 99,55 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 100,75 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 102,00 грн., пропорційно  розміру задоволених вимог.

На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СПТ „Корабел” (99001, м.Севастополь, вул. Брестская, 1, р/р 26006851 в СФ АППБ „Аваль” м.Севастополь МФО 324504, код ЕДРПОУ 24877050) на користь Приватного підприємства „Внешпромагросервис” (99029, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 6 „а”, р/р 2600418 в СФ АППБ „Аваль” м.Севастополь, МФО 324504, код ЕДРПОУ 01190103) заборгованість у сумі 10075,59 грн., у тому числі 9847,51 грн. –основна заборгованість, 128,53 грн. - збитки від інфляції, 99,55 грн. - 3% річних, а також державне мито 100,75 грн. та витрати на інформаційно–технічне  забезпечення судового процесу у сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя  господарського  суду

міста Севастополя                                                                                              С.Г.Лазарев

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України  та підписано  25.05.2007