Рішення

від 25.07.2017 по справі 185/6162/16-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/6162/16-ц

Провадження № 2/185/212/17

25 липня 2017 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабій С.О., за участю секретаря судового засідання Шмик К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда Павлоградської міської ради про стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ :

20.07.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку, яким, відповідно до уточненої позовної заяви від 30.09.2016 р., поданою до суду 05.10.2016 року, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 43 721,06 грн. за вирахуванням податків та зборів. В обґрунтування позову посилається на те, що з 17 січня 1989 року позивач працював на посаді медсестри фізіотерапевтичного кабінету МСЧ-1, яка була перейменована в спеціалізовану медсанчастину №7 Мінздраву України, яка з 02.11.2012 року була перейменована на Державний заклад Спеціалізована медико-санітарна частина №7 Міністерства охорони здоров'я України . 17 квітня 2015 року позивача було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності і штату.

В день звільнення з роботи відповідачем не було проведено остаточний розрахунок з позивачем. Заробітна плата позивача згідно із штатним розкладом ( витяг з тарифікаційного списку працівників ДЗ Спеціалізована медико-санітарна частина №7 Міністерства охорони здоров'я України на 01.01.2015 рої включала посадовий оклад,підвищення посадового окладу 15% за шкідливі і важкі умови праці, доплата у розмірі 10 відсотків посадового окладу використання у роботі дезінфікувальних засобів, надбавка за вислугу років у розмірі 30% до посадового окладу, надбавка до посадового окладу 25% (утримання державних закладів спеціалізованих медико-санітарних частин, яким являється відповідач). Надбавка до посадового окладу 25% за робочі місяці січень-квітень року були нараховані позивачу у жовтні 2015 року, а саме сума 1407,60грн. які отримані позивачем у листопаді 2015 року.

У зв'язку з тим, що позивачеві не була проведена у повному обсязі виплата заробітної плати за відпрацьований місяць лютий 2015 рік 27 травня 2016 року Державним закладом Спеціалізована медико-санітарна частина №7 Міністерства охорони здоров'я України було нараховано недовиплачену заробітну плату за 5 робочих днів лютого місяця 2015 року у розмірі 798,90 грн.

Також Державним закладом Спеціалізована медико-санітарна частина №7 Міністерства охорони здоров'я України було донараховано в травні 2016 року вихідну допомогу у розмірі 522.96 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 172.52 грн. ( пов'язано з тим, що лютий місяць 2015 року був базовим місяцем для розрахунку середнього заробітку).

Також позивач в позовній заяві зазначає, що їй всього було донараховано в травні 2016 року грошові кошти у сумі 1494 грн.47 коп., які вона отримала на свою платіжну картку ПАТ Приватбанк 27 травня 2016 року, а у листопаді 2015 р. отримано 1407, 67 грн.

Отже позивачем вказано, що станом на 17.04.2015 з нею не було проведено остаточного рахунку та не виплачено їй всіх сум, що їй належали.

Діяльність юридичної особи Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №7 Міністерства охорони здоров'я України , де працювала позивач, припинено, про що свідчить запис в ЄДРПОУ 05.09.2016 року за № 12321120010000454. Згідно із даними державного реєстру правонаступником прав та обов'язків відповідача являється юридична особа: Комунальний заклад "Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Павлограда "Павлоградської міської ради", яка є належним відповідачем у даній цивільній справі.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить суд про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До суду було надано заперечення проти позову згідно з якими відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у його запереченнях, й просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Окрім того в запереченнях відповідачем заявлено про застосування судом строку позовної давності, передбаченого ст. 233 КЗпП України, оскільки позивач дізналась про порушення свого права із відповідей відповідача, наданих на її звернення 01.10.2015року, 11.11.2015року, 25.11.2015року, проте звернулась до суду з позовом лише 20.07.2016року, що перевищує тримісячний строк.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17 січня 1989 року позивача було прийнято на посаду медсестри фізіотерапевтичного кабінету МСЧ-1 Центральної медсанчастини - 56.

17.04.2013 року позивача було звільнено в зв'язку з скороченням чисельності і штату працівників, п.1 ст.40 КЗпУкраїни.

Згідно вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.07.2016 р. у цивільній справі № 185/1240/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу " Спеціалізована медико-санітарна частина № 7 Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення заборгованості по заробітній платі, у задоволені позову було відмовлено. Судом було встановлено, що згідно наказу по ДЗ СМСЧ № 7 від 23.05.2016року № 61-0 Про виплату доплати виявлено технічну помилку в підрахунку відпрацьованого часу ОСОБА_1 в лютому місяці 2015року та проведена виплата у травні 2016 року в сумі 1494,47грн. за невраховані 38,5 год., що складає 5 робочих днів, які проставлені, як відпустка без збереження заробітної плати, а фактично ОСОБА_1 ці дні відпрацювала. Сума 1494,47грн. складається з 798,99грн. доплати за відпрацьований час з урахуванням доплати 25%,522,96грн. доплати вихідної допомоги та 172,52грн. за невикористану відпустку.

Тобто, із урахуванням дати звільнення позивача, та виплати належних позивачу коштів лише 27 травня 2016 року, період затримки виплати позивачу сума у розмірі 1494,47грн. дорівнює 278 робочих дні, як вірно розраховано позивачем у позові. Інша частина коштів, а саме 1407,67 грн., була (за вирахуванням податків) перерахована позивачу 27.10.2015 р. що випливає із змісту листа виконкому Павлоградської міськради від 24.12.2015 р. № 3529/0/2-15.

Строки розрахунку при звільненні позивача визначені ст. 116 КЗпП України. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100. Відповідно до п.2 вищезазначеного порядку у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна(годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Розмір заробітної плати позивача за лютий 2015р. складає 3195.98 грн., за березень 2015р. - 2780.13 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів 38 р.дн. ( лютий 2015 - 20 р.днів, березень 2015 року - 18 р.днів ).

Середньоденна заробітна плата позивача складає 157.27 грн.:

(3195.98грн+ 2780.13 грн.) : 38р.дн.( 20р.дн+ 18 р.дн) = 157.27 грн.

Період затримки виплати остаточного розрахунку - з 18 квітня 2015 року по 27 травня 2016 року та складає у робочих днях 278 днів а саме: квітні 2015 року - 9р.днів, в травні 2015 року - 18р.днів, в червні 2015 року-20 р.днів, в липні 2015 року-23 р.дні,в серпні 2015 року- 20р.днів, в вересні 2015 року- 22 р.дня, в жовтні 2015 року-22 р.дня, в листопаді 2015 року -21р.день, в грудні 2015 року-23 р.дня, в січні 2016 року- 29.р.днів, в лютому 2016 року-21р.день, в березні 2016 року-22 р.дня, в квітні 2016 року - 21 р.день, в травні 2016 року 17 р.днів (лист Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014. №10196\0\14-14\13, лист Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015. №10846\0\14-15\13,).

Розмір середнього заробітку за цей період складає:

157.27 грн. х 278 роб.днів = 43 721,06 грн.

З огляду на предмет та підстави позову ОСОБА_1 до Державного закладу " Спеціалізована медико-санітарна частина № 7 Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення заборгованості по заробітній платі, які були предметом розгляду у цивільній справі № 185/1240/16-ц, вбачається наявність спору про розміри належних звільненому працівникові сум.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Тобто застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

Відтак, зважаючи на співвідношення між середньою заробітною платою позивача (за останні два місяці роботи), яка дорівнювала 2988,06 грн. (3 195, 98+2 780, 13):2) та розміром несвоєчасно виплачених коштів - 1494,47грн. (що складається з 798,99грн. доплати за відпрацьований час з урахуванням доплати 25%,522,96грн. доплати вихідної допомоги та 172,52грн. за невикористану відпустку) та 1407, 67 грн. надбавок до посадових окладів, що разом дорівнює 2902,14 грн. , і при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд враховує істотність частки заборгованості відповідача перед позивачем порівняно із розміром середнього заробітку позивача.

З огляду на викладене, та оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку такими, що підлягають повному задоволенню.

Згідно ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Ч.3. цієї статті встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. 3, 4, 47, 235 КЗпП України, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ 37735597 користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 43 721, 06 грн. за вирахуванням податків та зборів.

Стягнути з Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда Павлоградської міської радина користь держави судовий збір 551, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Бабій