Рішення

від 09.08.2017 по справі 237/2487/17

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/2487/17

Номер провадження 2/237/1513/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.17 м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медведського М.Д.

при секретарі Шавкун Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору недійсниим та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору позики та договору поруки недійсним. В обґрунтування позову зазначив наступне. 02.10.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів без номеру, в якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Договором позики між ОСОБА_1 (Надалі-Позивач або Поручитель) та Кредитором було укладено договір поруки без номеру від 02.10.2016 року (надалі - Договір поруки), за яким Позивач відповідає за виконання зобов'язань Позичальником за Договором позики на умовах передбачених Договором поруки. На теперішній позивач вважає договіри позики та поруки недійсними у зв'язку із тим, що суми позики визначена в іноземній валюті - а саме, долларах США. В позовній заяві Позивач просить визнати Договір позики укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 02.10.2016 року недійсним та визнати Договір поруки без номеру від 02.10.2016 року, укладений між між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 недійсним.

ОСОБА_3 була подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в обгрунтування позову позивач за зустрічним позовом зазначив наступне. 02.10.2016 року між сторонами укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2 630 400грн. Датою повернення коштів відповідно до договору позики зазначено 30.05.2017 року. Згідно договору поруки від 02.10.2016 ОСОБА_1виступив поручителем перед ОСОБА_3 щодо виконання договору позики. У визначений строк ОСОБА_2 кошти ОСОБА_3 не було повернуто. Також в рахунок забезпечення грошових зобов'язань передано нерухоме майно, належне ОСОБА_2, а саме: Земельні ділянки розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни. Позивач за зустрічним позовом просить стягнути в солідарному порядку, як з поручителя, з ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100 000 дол.США. на користь ОСОБА_3П, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 2 6304000 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни та є власністю ОСОБА_2 на праві приватної власності шляхом надання ОСОБА_3 права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, за цінами визначеними за результатами оцінки, надати ОСОБА_3 право на подання та отримання в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, комунальних підприємствах та нотаріусів, будь-яких документів, заяв та інформацію (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідки, інформаційні довідки, довідки форми № 3, тощо) необхідних для продажу предмета іпотеки.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги первісного позову не визнає, позовні вимоги зустрічного позову підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

02.10.2016 року між сторонами укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2 630 400грн. Датою повернення коштів відповідно до договору позики зазначено 30.05.2017 року. Згідно договору поруки без номеру від 02.10.2016 ОСОБА_1 виступив поручителем перед ОСОБА_3 щодо виконання договору позики ОСОБА_2. У визначений строк ОСОБА_2 кошти ОСОБА_3 не повернув.

Згідно Договору іпотеки від 25.05.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рахунок забезпечення грошових зобов'язань передано нерухоме майно, належне боржнику, а саме земельні ділянки розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни:

-земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0024;

-земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0023;

-земельна ділянка площею 0,2074 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0022;

-земельна ділянка площею 0,194 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0025.

Згідно п. 1 Договору позики від 02.10.2016 року позичальник позичив у позикодавця гроші у сумі 2 630 400 (два мільйони шістсот тридцять тисяч чотириста) гривень, що в еквіваленті складає 100 000 доларів США.

Згідно п. 3 Договору позики від 02.10.2016 року позичальник зобов'язаний повернути грошові кошти у сумі 2 630 400 (два мільйони шістсот тридцять тисяч чотириста) гривень, що в еквіваленті складає 100 000 доларів США в строк до 30.05.2016 року.

У вказаний строк грошові кошти не були повернуті.

Згідно п. 1 Договору поруки від 02.10.2016 року предметом Договору позики є грошові кошти у сумі 100 000 дол. США.

Відповідно до вимог ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із вимогами ст. 203 ЦК України, для чинності правочину, його зміст не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною або сторонами вимог встановлених частинами третьою, п'ятою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до п.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України).

В п.1 ст.533 ЦК України зазначено ,що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

В той же час грошове зобов'язання в п. 1 Договору поруки від 02.10.2016 року визначено у доларах США, в той час як в п. 1 Договору позики від 02.10.2016 року грошове зобов'язання визначено в гривні із зазначенням еквіваленту доларів США

За таких обставин позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору позики та поруки недійсним підлягає частковому задоволенню в частині визнання недійсним договору поруки, а позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості задоволенню не підлягають.

В частині вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 суд встановив наступне.

Згідно п. 6.1 Договору іпотеки від 25.05.2017 року у разі невиконання Позичальником забов"язань за договором позики Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 6.3 Договору іпотеки від 25.05.2017 року Іпотекодержатель має право застосувати наступні способи звернення стягнення:

- за рішенням суду у встановленому законодавством порядку;

- У безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- Згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержавтеля викладеним в п.п. 6.4, 6.5 цього Договору;

- Інші способи, передбачені законодавством України на момент здійснення стягнення.

Згідно п. 6.5 Договору іпотеки від 25.05.2017 року звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватись у позасудовому порядку шляхом продажу Іпотекодаржателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Такий продаж проводиться з урахуванням особливостей, встановлених статтею 38 Закону України Про іпотеку

Статтею 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання зобов'язання.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Також, відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дій договору.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат. понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник. який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 12. Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків. встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 ЗУ Про іпотеку У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

В свою чергу ст. 38 ЗУ Про іпотеку встановлює право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі, при цьому у відповідності до ч. 5 даної статті дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені.

Як роз'яснено у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку , так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

За таких обставин суд вважає позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 3, 7, 82, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору недійсниим - задовольнити частково.

Визнати Договір поруки без номеру від 02.10.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 недійсним.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ОСОБА_3 в сумі 2 630 400 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки:

- земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0024, місце розташування якої: Київська область, Броварський район, с. Рожни, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та є власністю ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1225720832212;

- земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0023, місце розташування якої: Київська область, Броварський район, с. Рожни, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та є власністю ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1225688632212;

- земельну ділянку площею 0,2074 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0022, місце розташування якої: Київська область, Броварський район, с. Рожни, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та є власністю ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1225662832212;

- земельну ділянку площею 0,194 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0025, місце розташування якої: Київська область, Броварський район, с. Рожни, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та є власністю ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1225738732212

шляхом надання ОСОБА_3 права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, за ціною реалізації у відповідності до експертних висновків, а саме:

-земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0024 - 118018 (сто вісімнадцять тисяч вісімнадцять) грн.;

-земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0023 - 118018 (сто вісімнадцять тисяч вісімнадцять) грн.;

-земельна ділянка площею 0,2074 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0022 - 122385 (сто двадцять дві тисячі триста вісімдесят п'ять) грн.

-земельна ділянка площею 0,194 га, кадастровий номер якої 3221287200:02:001:0025 - 114477 (сто чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн.

Надати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 право на подання та отримання в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, комунальних підприємствах та нотаріусів, будь-яких документів, заяв та інформацію (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідки, інформаційні довідки, довідки форми № 3, тощо) необхідних для продажу предмета іпотеки, а саме - вище зазначених земельних ділянок.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.07.2017 року

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 09.08.2017