Рішення

від 08.08.2017 по справі 321/815/17

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/815/17

Провадження № 2/321/378/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мосієнко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Михайлівського району Запорізької області, про визнання недійсними та скасування розпорядження і про визнання недійсним і скасування державного акту на землю,

В С Т А Н О В И В:

До Михайлівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Михайлівського району Запорізької області про визнання недійсними та скасування розпорядження і про визнання недійсним і скасування державного акту на землю. Позов мотивований тим, що 3 грудня 2004 року між ним та ОСОБА_2 був укладений Договір міни. За умовами цього Договору ОСОБА_2 передав йому право на земельну частку (пай), площею - 6,72 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, яке було посвідчене Сертифікатом серії ЗП № 0092197, виданим 30 січня 1997 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією на підставі рішення № 439 від 13 серпня 1996 року. Сертифікат було зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 31 січня 1997 року за № 149. Вказаний договір був посвідчений нотаріально. На момент підписання Договору його умови були виконані повністю, тобто кожна зі сторін передала іншій обумовлене майно. З часу укладення Договору міни, та до квітня 2017 року, він вважав, що є власником права на отримання земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак через нестачу часу дій, спрямованих на реалізацію цього права, не вчиняв. У квітні 2017 року, маючи на меті скористатись правом на отримання взамін Сертифікату земельної ділянки, він через представника, звернувся до Управління держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області. З листа відповіді він дізнався, що невдовзі після відчуження на його користь Сертифікату серія ЗП № 0092197, відповідач сам скористався правом на отримання земельної ділянки в натурі (на місцевості) взамін цього самого Сертифікату. На підтвердження цієї події 5 січня 2005 року, тобто приблизно через один місяць після укладення між ними договору міни, ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку ЗП № 157711. З викладеного видно, що про порушення свого права, та про особу, яка його порушила, він дізнався лише в квітні 2017 року. Внаслідок зазначеного, просить суд визнати недійсним і скасувати розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 16 серпня 2004 року № 338 в частині виділення в натурі на місцевості земельної ділянки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Росія , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_2. Визнати недійсним і скасувати Державний акт Серія ЗП № 157711, виданий на ім'я ОСОБА_2 на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: № 919, кадастровий номер: 2323388800:18:006:0022, площею 3,2397 гектара; №111, кадастровий номер: 2323388800:17:006:0031, площею 2,4409 гектара;№ 621, кадастровий номер: 2323388800:08:001:0293, площею 0,2761 гектара які розташовані на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, але надав суду заяву з клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі, а також письмові пояснення, відповідно до яких, ОСОБА_3 районною державною адміністрацією 16 серпня 2004 року дійсно було винесено розпорядження № 338 про виділення в натурі на місцевості земельної ділянки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Росія , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_2, проте на момент винесення розпорядження не було відомо про укладення будь-яких договорів, щодо передачі майнових прав на відповідний пай.

Дослідивши матеріли справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2004 року між - ОСОБА_1, та ОСОБА_2 був укладений Договір міни. За умовами цього Договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею - 6,72 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, яке було посвідчене Сертифікатом Серія ЗП № 0092197, виданим 30 січня 1997 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією на підставі рішення № 439 від 13 серпня 1996 року. Сертифікат було зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 31 січня 1997 року за № 149. Договір, був посвідчений нотаріально, серія бланку ВВТ № 181933, та зареєстрований у реєстрі за № 3327. ( а.с. 5).

Згідно повідомлення відділу у ОСОБА_3 районі Головного Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_2 був членом КСП Росія Михайлівського району Запорізької області та мав право на земельну частку (пай) розміром 6, 72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) у колективній власності на землю вищевказаного господарства. Це про підтверджується сертифікатом на право на земельну частку ( пай) серії ЗП № 0092197 виданим ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Запорізької області 31 січня 1997 року та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на про на земельну частку (пай) за № 140. До сертифікату зміни не вносилися. Державний акт ЗП № 157711 на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано за № 01042730002 05 січня 2005 року на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 3338 від 16 серпня 2004 року.( а.с. 7).

Згідно розпорядження голови державної адміністрації від 16 серпня 2004 року за № 338 Про виділення земельних часток ( паїв) в натурі на місцевості було виділено в натурі( на місцевості) земельні ділянки взамін сертифікатів на про на земельну частку(пай) по колишніх КСП Родіна , Росія для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам України в розмірах та угіддях згідно додатків №№1.2. Дозволено громадянам замовити виготовлення державних актів на право владності на земельні ділянки . Приступити до використання земельних ділянок до встановлення інших меж у натурі, одержання документів, що посвідчують про на них до державної реєстрації забороняється. ( а.с. 9)

Відповідно до списку громадян України, яким виділяється в натурі земельні ділянки взамін сертифікатів на про на земельну частку (пай) колишнього КСП Росія Михайлівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_2 значиться у вказаному списку під номером 104. ( а.с. 10).

Відповідно до державного акту на про власності на земельну ділянку серії ЗП № 157711 вказаний державний акт виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 райдержадміністрації від 16 серпня 2004 року за № 338, дод. №2, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5, 9567 га у межах згідно з планом яка розташована на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва( а.с. 8).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом а частини першої статті 81 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно положень ст.1 Закону від 05.06.2003 № 899-1V Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), в редакції, чинній на 03 грудня 2004 року, право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до положень ст.2 Закону №899-IV, Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

Відповідно до ст.716 ЦК України, яка встановлює правове регулювання договору міни, до цих договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 673 ЦК України, яка регулює правовідносини купівлі-продажу, а значить і міни, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

З викладеного суд приходить до висновку, що з моменту укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Договору міни Сертифікату Серія ЗП № 0092197, виданого 30 січня 1997 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією, та передачі ОСОБА_1 сертифікату, що мало 03 грудня 2004 року, громадянин ОСОБА_2 втратив право на земельну частку (пай), площею - 6,72 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, оскільки воно було посвідчене вищезазначеним Сертифікатом. ОСОБА_3 районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області не мала права виділяти ОСОБА_2 земельну ділянку на місцевості, і видавати на посвідчення цього факту правовстановлюючий документ - державний акт на право власності на земельну ділянку ЗП № 157711. Зазначені дії ОСОБА_3 районної державної адміністрації Михайлівського району Запорізької області суперечать положенням ст. ст. 1;2 Закону № 899-1V, згідно яких отримати земельну ділянку в натурі може лише особа, що є власником Сертифікату, а відповідач ОСОБА_2 таким власником на момент виділення земельної ділянки та видачі Державного акту, що мало місце 05 січня 2005 року, не був.

З урахуванням наведеного, оспорюваним розпорядженням ОСОБА_3 РДА та виданим на його підставі державним актом на право власності на земельну ділянку, позивачу дійсно було створено реальні перешкоди у користуванні своєю власністю.

Отже, враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Михайлівського району Запорізької області про визнання договору міни сертифікату на право на земельну частку (пай) дійсним, визнання недійсними та скасування рішень у сфері земельних відносин - задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної істрації від 16 серпня 2004 року № 338 в частині виділення в натурі на місцевості земельної ділянки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Росія , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянину України - ОСОБА_2, розмір та угіддя згідно додатку: № п/п 104; №№ ділянок на плані: рілля - № 919; № 111; сіножаті, пасовища - № 621, серія, номер Сертифікату: ЗП № 0092197, загальна площа - 5,9567, з них: ділянка № 919 площею 3,2397 гектара, ділянка № 111 площею 2,4409 гектара, сіножать, пасовища: № 621 площею 0,2761 гектара.

Визнати недійсним і скасувати Державний акт Серія ЗП № 157711, виданий на ім'я ОСОБА_2 на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: № 919, кадастровий номер: 2323388800:18:006:0022, площею 3,2397 гектара; №111, кадастровий номер: 2323388800:17:006:0031, площею 2,4409 гектара; № 621, кадастровий номер: 2323388800:08:001:0293, площею 0,2761 гектара; які розташовані на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5