Постанова

від 10.08.2017 по справі 820/2690/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua , код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 р. № 820/2690/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівська пересувна механізована колона" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівська пересувна механізована колона", в якому просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Золочівська пересувна механізована колона суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з пунктами „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за період травень-червень 2017 року ОСОБА_1, яка становить 2620,69 грн. (дві тисячі шістсот двадцять гривень 69 копійок) на користь Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Дергачівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до законодавства, щомісячно . Внаслідок порушення вимог законодавства у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 2620,69 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду 10.08.2017 року надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття до суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Товариство з додатковою відповідальністю "Золочівська пересувна механізована колона" перебуває на обліку в Дергачівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що колишньому працівнику Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівська пересувна механізована колона" - ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами "б" та "з" зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - "Закон № 400/97-ВР") платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства, відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Позивачем складено та направлено на адресу відповідача розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме: № 857-03/2039 від 27.04.2017 року та № 937-03/2039 від 31.05.2017 року, якими повідомлено про необхідність сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за травень-червень 2017 року на суму 2620,69 грн. Зазначені розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 9).

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) у розмірі 2620,69 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 2620,69 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівська пересувна механізована колона" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Золочівська пересувна механізована колона" (код ЄДРПОУ 00912310, адреса: пров. Б. Хмельницького, буд. 8, смт. Золочів, Харківська область, 62203) на користь Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40383690, адреса: вул. Залізнична, буд. 31, м. Дергачі, Харківська область, 62301) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з пунктами "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період травень-червень 2017 року в розмірі 2620,69 грн. (дві тисячі шістсот двадцять гривень 69 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.