Постанова

від 08.08.2017 по справі 825/1018/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/1018/17

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Скугоревої Н.О.,

представників позивача ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу № 825/1018/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрий лікар" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрий лікар" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.06.2017 № 25-01-007/0398/195.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Управління Держпраці в Чернігівській області від 09.06.2017 № 25-01-007/0398/195 винесена на підставі висновків акту перевірки, які ґрунтуються виключно на інформації, викладеної в заяві гр. ОСОБА_4, без з'ясування усіх обставин справи та підтвердження належними доказами. Також зазначає, що під час розгляду справи про накладення штрафу, відповідачем не було враховано додаткові пояснення позивача та надані докази.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, з огляду на доводи, викладені у письмових запереченнях. Зазначив, що позапланова перевірка у ТОВ "Добрий лікар" проведена за зверненням (заявою) гр. ОСОБА_4, який повідомив Управління Держпраці в Чернігівській області, що з вересня 2016 року працював у ТОВ "Добрий лікар" без оформлення трудового договору. Вказані обставини встановлені в ході перевірки та викладені в акті № 25-01-007/0398, відтак позивачем допущено порушення вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, за що передбачена відповідальність. Вважає спірну постанову законною та обґрунтованою, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом викликано свідка ОСОБА_4, але останній в судове засіданні не з'явився, повідомлявся належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення повістки. Причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив таке.

28.04.2017 на адресу Управління Держпраці у Чернігівській області надійшла заява гр. ОСОБА_4, в якій зазначено, що він з вересня 2016 року працював у ТОВ "Добрий лікар" без належного оформлення та отримував заробітну плату без підтверджуючих документів (а.с.82).

У зв'язку з надходженням на адресу відповідача вказаної заяви Управління Держпраці у Чернігівській області направлено до Державної служби України з питань праці запит про надання згоди на проведення позапланової перевірки (а.с.87).

Листом від 04.05.2017 № 5184/4.1/4.2-ДП-17 Державна служба України з питань праці надала згоду на проведення позапланової перевірки ТОВ "Добрий лікар" (а.с.89).

11.05.2017 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області видано наказ №116, в якому вказано організувати проведення перевірки ТОВ "Добрий лікар" щодо додержання законодавства про працю та використання найманої праці без належного оформлення (а.с. 90).

11.05.2017 Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано направлення на проведення перевірки в період з 12.05.2017 по 18.05.2017(а.с.91).

У період з 12.05.2017 по 18.05.2017 Управлінням Держпраці у Чернігівській області проведено позапланову перевірку ТОВ "Добрий лікар" за результатами якої складено акт №25-01-007/0398 (а.с.92-101).

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем встановлено, що "… відповідно до заяви ОСОБА_4, він працював у ТОВ "Добрий лікар" з вересня 2016 року на посаді менеджера по створенню роздрібної мережі, без оформлення договору. Також не було повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, та не внесено відповідний запис до трудової книжки, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України".

09.06.2017 Управління Держпраці у Чернігівській області за результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-007/0398/195, якою на позивача накладено штраф в розмірі 96000,00 грн. (а.с.105).

З наявністю вказаної постанови позивач пов'язує порушення його прав, оскільки гр. ОСОБА_4 не працював у ТОВ "Добрий лікар", що виключає відповідальність за ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.6 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до зазначених норм Головному управлінню Держпраці у Чернігівській області делеговано повноваження щодо здійснення на території Чернігівської області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (Положення про Головне управління Держпраці у Чернігівській області).

На момент проведення позапланового контрольного заходу у ТОВ "Добрий лікар" (12.05.2017) процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці (правонаступник - Державна служба України з питань праці) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці визначалась Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603 (далі - Порядок №390).

Відповідно до п.2 Порядку №390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (Інспектора).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (п.3 Порядку №390).

За змістом пункту 3 Порядку позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Як вбачається з наказу Управління Держпраці у Чернігівській області від 11.05.2017 №116 та направлення на проведення перевірки від 11.05.2017 №515, позапланова перевірка проведена на підставі звернення ОСОБА_4 про порушення ТОВ "Добрий лікар" вимог законодавства про працю та за згодою Держпраці України від 04.05.2017, тобто відповідачем дотримано процедуру, яка передує проведенню позапланової перевірки.

Щодо виявленого при проведенні перевірки факту порушення, суд враховує наступне.

Відповідно до п.6 ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі Порядок №509).

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Із цією нормою кореспондує ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якою на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

До того ж, диспозиція ч.2 ст.265 КЗпП України встановлює відповідальність саме за "фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору".

В ході розгляду справи суд встановив, що правомірність застосування до позивача штрафу за ст. 265 КЗпП України відповідач пов'язує з інформацією, викладеною у заяві ОСОБА_4 від 28.04.2017. Однак відповідні докази, які б підтверджували факт допуску гр. ОСОБА_4 до роботи у ТОВ "Добрий лікар" (функціональні обов'язки ОСОБА_4, об'єм виконаних робіт, кількість відпрацьованого часу) відсутні, а сама по собі заява ОСОБА_4 ще не свідчить про фактичний допуск до роботи, відтак не може бути розцінена як належний доказ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, має бути підтверджено рішенням суду, що в даному випадку відсутнє.

У свою чергу представник позивача стверджує, що посада "менеджера" у ТОВ "Добрий лікар" відсутня, гр. ОСОБА_4 до директора Товариства із заявою про прийняття на роботу не звертався, тому відповідно до робочого процесу допущений не був, заробітна плата йому не нараховувалась та не виплачувалась. Окрім цього пояснив, що відповідно до Статуту Товариства та Посадової Інструкції директора Товариства, саме директор приймає рішення з питань реалізації продукції, проводить маркетингові дослідження, забезпечує організацію діяльності Товариства (а.с. 34, 26-33). На підтвердження вказаних доводів представник позивача надав суду штатний розпис з 01.01.2016, з 01.05.2016, з 01.01.2017, розрахункові відомості по заробітній платі, договори про представництво підприємства, видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.36-59).

Аналіз встановлених судом обставин дає підстави для висновку, що Управлінням Держпраці в Чернігівській області проведена перевірка позивача з питань додержання законодавства про працю без з'ясування всіх фактичних обставин та дослідження відповідних доказів.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП.

Разом з тим, доводи позивача про те, що під час розгляду справи про накладення штрафу, відповідачем не було враховано додаткові пояснення позивача та надані докази, суд вважає необґрунтованими, оскільки даний факт жодними документами не підтверджений.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобов'язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення.

Це узгоджується з передбаченим п.1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією , тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії" (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії" (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).

При цьому стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення Управління Держпраці в Чернігівській області, яким позивачу нараховані штрафні санкції, презумується добросовісність суб'єкта господарювання, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, відтак оскаржуване рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні просив звільнити від сплати судового збору, оскільки відповідно до Закону України "Про судовий збір" Управління Держпраці в Чернігівській області звільнено від сплати судового збору.

У зв'язку з цим суд враховує роз'яснення Вищого адміністративного суду України наведені у довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", доданої до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", де касаційний суд зазначив, що якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, то і відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги. Водночас, якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 160-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу від 09.06.2017 № 25-01-007/0398/195 .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрий лікар" (код ЄДРПОУ 39297090)витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок Державного бюджету України

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко