Постанова

від 21.05.2007 по справі 5а/90-1498

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5а/90-1498

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2007 р.Справа № 5а/90-1498

 15:30

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрушків Г.З.             

при секретарі судового засідання  Степан Т.В.

Розглянув справу

за позовом  Прокурора Бучацького району, вул.Міцкевича, 11, м. Бучач,Тернопільської області, 48400 в інтересах держави   в особі Міністерства праці і соціальної політики України в особі Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття  в особі виконавчої дирекції  фонду Бучацького районного центру зайнятості,  вул. Міцкевича, 2 , м. Бучач, Тернопільської області

до   Приватного  підприємства "Зоря", с. Скоморохи, Бучацького району, Тернопільської області,     

про стягнення 8070грн.79коп.

за участю представників сторін:   

позивача – Федунів О.М. - юрисконсільт (дор. №06-40 від 23.01.2007р.)

відповідача –Прокіпчук М.Д. –представник (дов. від 22.04.2007р.)

прокурора: Шимків А.Р. (посв. №47 від 14.11.06).- прокурор відділу Тернопільської облпрокуратури

Суть справи: В розпочатому судовому засіданні  прокурору та представнику позивача та відповідача роз”яснено права та обов'язки, передбачені  ст. ст. 30, 49, 51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.

       Прокурор Бучацького району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі  Міністерства праці і соціальної політики України в особі Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття  в особі виконавчої дирекції  фонду Бучацького районного центру зайнятості про стягнення з Приватного  підприємства "Зоря" -8070грн.79коп., із них 6476грн.76коп.  недоїмки по сплаті страхових внесків, 1594грн.03коп. пені.

Ухвалою від 28.03.2007р. було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 25.04.2007р. о 10год.30хв.

       За клопотанням представника відповідача, проти якого не заперечували позивач та прокурор, для надання йому (відповідачу) можливості надати суду документи в обґрунтування його заперечень на позов в судовому засіданні оголошувалася перерва  в порядку ст. 150 КАС України з 25.04.2007р. до 14год.30хв. 16.05.2007р., а в послідуючому з 16.05.2007р. до 15год00хв. 21.05.2007р.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судовому засіданні 21.05.2007р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що внески до фонду відповідачем не сплачувалися у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства спричиненого форс-мажорними обставинами (загинули посіви зернових і господарству нанесено значних збитків) в зв'язку з чим він вважає, що на підставі п.18.2 ст.18 Закону України №2181-111 від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підлягала списанню заборгованість по страхових внесках, однак позивач такого списання не провів, і зазначив, що не звернення до центру зайнятості із заявою про списання боргів у зв"язку з форсмажорними обставинами не зобов"язує сплачувати ці борги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне:

У відповідності до ст. 4 „Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998р. страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р.  № 1533-ІІІ (далі Закон України) Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості;

- платниками страхових внесків є страхувальники, які зобов'язані зареєструватися у виконавчій дирекції Фонду за місцем свого знаходження (ч.1 п.2 ст.35 Закону України);

- страхувальниками, згідно Закону України є роботодавці, які використовують найману працю і застраховані особи –наймані працівники, які повинні своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду (ч. 2 п. 2 ст. 35 Закону України);

             - як слідує із матеріалів справи , відповідач –Приватне підприємство «Зоря», с.Скоморохи, Бучацького району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30811744, зареєстроване у Бучацькому районному центрі зайнятості з 116.03.2000р., а відтак  зобов'язане сплачувати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

             - перевіркою, проведеною представниками центру зайнятості, на предмет правильності, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлено, що відповідач по зазначеному збору станом на 31.01.2007р. року заборгував до Фонду  6476грн.76коп., про що складено акт №17 від 16.02.2007року, який підписаний представниками відповідача без заперечень;

              -  згідно ч. 2 п. 1 ст.38 Закону України  від 02.03.2000р. № 1533-111 у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, вони сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та  пеню, тому на суму заборгованості по збору на обов'язкове державне соціальне страхування нарахована пеня, яка становить 1594грн.03коп.;

Позивач стверджує, що відповідач зазначену недоїмку  не сплатив, у зв'язку з чим  на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 8070грн.79коп., в тому числі недоїмка по збору на обов'язкове соціальне страхування в сумі 6476грн.76коп. та пеня в сумі 1594грн.03коп.

             Посилання відповідача на те, що оскільки заборгованість по сплаті збору на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виникла внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), то відповідно до вимог п.18.2 ст.18 Закону України №2181-111 від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” дана заборгованість та нарахована пеня підлягають списанню, а тому відповідач вважає, що позов позивачем заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає, судом не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.3 Закону України №1533 -111  відносини у сфері соціального страхування  на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством і тому внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не можуть стягуватися в іншому порядку, ніж це передбачено даним Законом  і відповідно дія Закону України №2181 з 01.01.2001р., тобто з моменту набрання чинності Закону України №1533-111, на правовідносини у сфері соціального страхування  на випадок безробіття не поширюється. (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2005р. №3/199)

На день розгляду справи відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про сплату недоїмкм по збору на обов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6476грн.76коп. та пені в сумі 1594грн.03коп., а відтак позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

            Оскільки відповідно до ст.12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціальне страхування на випадок безробіття покладено на органи державної служби зайнятості, тому недоїмка по збору стягується на користь Бучацького районного центру зайнятості на рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціальне страхування на випадок безробіття.

Судові витрати  в силу положень ч. 4 ст.  94 КАСУкраїни та заважаючи на пільги прокурора щодо сплати державного мита при поданні позову до суду, стягненню з відповідача не підлягають.

           Враховуючи викладене та керуючись  ст. 4, 6, 7, 18, ч.4 ст. 94, 162, 163 та п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Зоря», с.Скоморохи, Бучацького району, Тернопільської області, (код ЄДРПОУ 30811744),  на користь Бучацького районного центру зайнятості, вул. Міцкевича 2, м. Бучач, Тернопільської області, код 21162652:

- на р/р 37174301900076 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012, - 6476грн.76коп. заборгованості по сплаті страхових внесків;

- на  р/р 37170305900076 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012 - 1594грн.03коп. пені.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі („____”____2007р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                    Г.З. Андрушків