Ухвала

від 09.08.2017 по справі 806/1757/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"09" серпня 2017 р. Справа № 806/1757/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

державного реєстратора Паинської Д.В., представника ТОВ "Полісся-Інвест", представника ПП "ВВ Агро":

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" грудня 2016 р. у справі за позовом Приватного підприємства "ВВ Агро" до Державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВВ Агро" (далі - ПП "ВВ Агро") звернулось до суду з позовом у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Ірини Валентинівни № 29971942 від 09.06.2016 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни №30104399 від 17.06.2016 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки та скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15023676 від 14.06.2016 про проведену державну реєстрацію іншого речового права;

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни №30100852 від 17.06.2016 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки та скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №15019620 від 14.06.2016 про проведену державну реєстрацію іншого речового права;

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни №30120750 від 18.06.2016 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки та скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15040210 від 16.06.2016 про проведену державну реєстрацію іншого речового права;

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни №30122013 від 18.06.2016 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки та скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15041512 від 16.06.2016 про проведену державну реєстрацію іншого речового права;

- встановити Пашинській Дарині Валентинівні, державному реєстратору Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, строк у п'ять днів з дня набрання постановою суду законної сили для подання до суду звіту про виконання постанови.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що у 2008 році між позивачем та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 були укладені договори оренди земельних ділянок строком на 10 років. Зазначені договори були у встановленому порядку зареєстровані. Однак, з інформаційних довідок позивачеві стало відомо, що державним реєстратором - відповідачем проведено державну реєстрацію договорів оренди в червні 2016, які укладені між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ТОВ "Полісся-Інвест" відносно земельних ділянок, які на праві оренди має право користуватись позивач до 2018 року. Вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки державним реєстратором здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одні і ті ж земельні ділянки. Зазначає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладених ТОВ "Полісся-Інвест" з вищевказаними орендодавцями, не перевірено належним чином чи право оренди на ці земельні ділянки зареєстровані раніше чи ні, тому здійснена державним реєстратором реєстрація права оренди за ТОВ "Полісся-Інвест" порушує права позивача та є протиправною.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2016р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" звернулось до суду із скаргою, в якій просить постанову суду від 16.12.2016р. скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Суд встановив, що 27.03.2008 між позивачем та ОСОБА_6 було укладено Договір оренди землі строком на 10 років. Договір зареєстрований у Володарсько- Волинському реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040820600063 від 15 травня 2008 року (т.1,а.с.35-38).

24.04.2008 між позивачем та ОСОБА_7 було укладено Договір оренди землі строком на 10 років. Договір зареєстрований у Володарсько-Волинському реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040820600032 від 15 травня 2008 року (т.1,а.с.45-48).

24.04.2008 між позивачем та ОСОБА_8 було укладено Договір оренди землі строком на 10 років. Договір зареєстрований у Володарсько - Волинському реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040820600042 від 15 травня 2008 року (т.1,а.с.55-58).

29.04.2008 між позивачем та ОСОБА_9 було укладено Договір оренди землі строком на 10 років. Договір зареєстрований у Володарсько - Волинському реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії Державною підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040820600074 від 15 травня 2008 року (т.1,а.с.65-68).

08.05.2008 між позивачем та ОСОБА_10 було укладено Договір оренди землі строком на 10 років. Договір зареєстрований у Володарсько-Волинському реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040820600164 від 01 липня 2008 року (т.1,а.с.75-78).

Зазначені договори оренди землі є чинними на даний час.

В судовому чи іншому порядку не скасовані, іншим чином не припинені.

Разом з цим, судом з'ясовано, що 30.07.2012 між ОСОБА_6 та ТОВ "Агрофірма "Володарська" був укладений договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 3,3469 гектарів строком на 5 років. Однак, відповідно до угоди про дострокове розірвання цього договору оренди від 30.07.2012 земельна ділянка була повернута орендодавцю 01.07.2015 року.

10.08.2012 між ОСОБА_10 та ТОВ "Агрофірма "Володарська" був також укладений договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,4296 гектарів строком на 5 років. Однак, відповідно до угоди про дострокове розірвання вищевказаного договору оренди від 10.08.2012 земельна ділянка була повернута орендодавцю 18.08.2015 року.

24.07.2012 між ОСОБА_7 та ТОВ "Агрофірма "Володарська" був укладений договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 2,4207 гектарів строком на 5 років. Однак, відповідно до угоди про дострокове розірвання вищевказаного договору оренди від 24.07.2012 земельна ділянка була повернута орендодавцю 24.07.2015 року.

24.07.2012 між ОСОБА_8 та ТОВ "Агрофірма "Володарська" був укладений договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, загальною площею 4,1822 гектарів строком на 5 років. Однак, відповідно до угоди про дострокове розірвання вищевказаного договору оренди від 24.07.2012 земельна ділянка була повернута орендодавцю 01.07.2015.

30.07.2012 між ОСОБА_9 та ТОВ "Агрофірма "Володарська" був укладений договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5, загальною площею 4,1429 гектарів строком на 5 років. Однак, відповідно до угоди про дострокове розірвання вищевказаного договору оренди від 30.07.2012 земельна ділянка була повернута орендодавцю 01.07.2015 року.

Зазначені договори оренди земельних ділянок були зареєстровані у Відділі Держкомзему у Володарсько-Волинському районі у липні-серпні 2012 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що право оренди щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та НОМЕР_10 зареєстровано за ТОВ "Полісся-Інвест" відповідно до рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Пашинської Дарини Валентинівни: №30104399 від 17.06.2016, №29971746 від 09.06.2016, №29971942 від 09.06.2016, №30100606 від 17.06.2016 та №30100852 від 17.06.2016 відповідно (т.1, а.с.137,155,170,187,197).

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та законності прийнятого судом першої інстанції рішення судова колегія враховує наступне.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV), - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно зі частиною 4 статті 3 Закону № 1952-IV, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647.

Відповідно до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною другою статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначених договорів оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договорів, надалі - Порядок № 2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно пунктів 12, 13 Порядку № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (пункт 14 Порядку № 2073).

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962 (чинного на момент укладення позивачем договору) визначено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

В силу приписів пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення позивачем договору оренди земельної ділянки, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Листом відділу Держгеокадастру в Володарсько-Волинському районі від 09.09.2016 за №28-610-99.4-1689/2-16 підтверджується той факт, що між ПП "ВВ Агро" та громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були зареєстровані договори оренди №040820600063 від 20.05.2008, № 040820600045 від 15.05.2008, №040820600032 від 15.05.2008, №040820600074 від 15.05.2008 та №0408206000164 від 01.07.2008 відповідно (т.1,а.с.99). Встановлені обставини свідчать про те, що договори оренди земельних ділянок набрали чинності з моменту їх державної реєстрації, тому строк їх дії ще не закінчився.

Натомість, як вказувалось вище, право оренди щодо спірних земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та НОМЕР_10 зареєстровано за ТОВ "Полісся-Інвест" відповідно до рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни: №29971942 від 09.06.2016, №30104399 від 17.06.2016, №30100852 від 17.06.2016, №30120750 від 18.06.2016, та №30122013 від 18.06.2016.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта 4 стаття 15 Закону № 1952-IV).

За змістом частини другої статті 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Взаємодія органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру передбачена статтею 28-1 Закону № 1952-IV.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про:

- державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

- кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

- кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

Необхідність запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 висловила і Державна реєстраційна служба України у листі від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами". У цьому листі, зокрема, вказано, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

При цьому судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив і врахував, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року.

Однак, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу цього права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії був висловлений Верховним Судом України у постанові від 29.09.2015 у справі №802/37191, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В даному випадку судом з'ясовано, що відповідачем належним чином не перевірено чи зареєстроване право оренди на вказану земельну ділянку за іншою собою чи ні.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначала, що нею перед реєстрацією права оренди за ТОВ "Полісся-Інвест" було здійснено реєстрацію угод про дострокове розірвання договорів оренди, укладених орендарями із ТОВ "Агрофірма"Володарська" у 2012 році, а тому не було підстав для здійснення будь-яких додаткових запитів.

Водночас відповідачем не було враховано, що пункт 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, згідно якого державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, постановою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 року № К-8025/09 визнано протиправним та скасовано.

На виконання постанови Вищого адміністративного суду України було прийнято наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 3 червня 2010 року №433, яким виключено вказаний пункт Інструкції.

У відповідності до підпункту 2 пункту "б" ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Враховуючи наведене, реєстрація відділом Держкомзему у Володарсько-Волинському районі договорів оренди між ТОВ "Агрофірма "Володарська" і власниками земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в липні і серпні 2012 року здійснена за відсутності повноважень у відділу Дерзкомзему. Тобто, зазначені договори оренди земельної ділянки не пройшли державну реєстрацію у порядку, встановленому законом, тобто не набули чинності, відповідно і угоди про дострокове розірвання даних договорів не повинні були братись до уваги реєстратором.

В той же час, державна реєстрація припинення іншого речового права ПП "ВВ Агро" на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та НОМЕР_10 на підставі договорів оренди земельних ділянок не здійснювалась, укладені позивачем з Орендодавцями договір оренди земельної ділянки не визнані недійсними, а здійснена Володарсько-Волинським районним відділом Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" реєстрації його - не скасовані та є чинними.

В силу пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив подвійну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Державного реєстратора Козіївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області Пашинської Дарини Валентинівни №29971942 від 09.06.2016, №№30104399, 30100852 від 17.06.2016, №№30120750, 30122013 від 18.06.2016 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції надав правильної оцінки зазначеним обставинам і правильно зазначив, що дані вимоги є передчасними, виходячи з наступного.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167 (далі - Порядок № 3502/5).

Так, згідно з пунктом 2.1 Порядку 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.3 Порядку 3502/5 зазначено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього Порядку.

Згідно з пунктами 2.10 та 2.11 Порядку 3502/5 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Таким чином, записи в Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили. Зазначене судове рішення подається реєстратору разом із заявою та іншими документами, визначеними Порядком № 3502/5.

Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав. Отже, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та виключення (скасування) записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, документи, визначені Порядком № 3502/5. Таким чином позовні вимоги в даній частині не підлягали задоволенню, оскільки внесення запису про виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється на підставі відповідної заяви заявника у разі набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги ПП "ВВ Агро" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" грудня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" серпня 2017 р.