Рішення

від 10.08.2017 по справі 378/495/17

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/495/17

Провадження № 2/378/136/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2017 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Карабань З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, який постійно до дня смерті проживав в селі Іванівка. У встановлений строк року до Ставищенської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті останнього звернулася вона, дочка спадкодавця, та син спадкодавця - ОСОБА_3 До спадкового майна померлого належить земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 3,5797 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 17 березня 2004 року на підставі розпорядження Ставищенської РДА Київської області №215 від 16.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації на право приватної власності на землю за №823. Дана ділянка відповідно до договору про поділ спадщини, укладеного між спадкоємцями та посвідченого 22 травня 2017 року Ставищенською районною державною нотаріальною конторою, переходить їй у спадщину.

24 травня 2017 року державний нотаріус відмовила їй (позивачу) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно через незастережене виправлення у вищевказаному державному акті. Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Неможливість отримати дублікат документа через відсутність законодавчо встановленої процедури створює перешкоди в реалізації її суб'єктивного права, тобто в реалізації повноважень спадкоємця щодо володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою.

Позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку.

Позивач та її представник в судове засідання не прибули, позивач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача Ставищенської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув. Ставищенська районна державна адміністрація направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає, просить справу розглядати без участі їх представника.

Третя особа та його представник в судове засідання не прибули, представник третьої особи - ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову, просить справу розглядати у її відсутність та відсутність третьої особи.

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову відповідачем, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами спадкової справи (а. с. 17-18) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивача та третьої особи, який постійно до дня смерті проживав в селі Іванівка Ставищенського району Київської області. Після смерті ОСОБА_4 спадщину за законом прийняли позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1261, 1269 ч. ч. 1, 2, 1270 ч. 1 ЦК України, подавши заяви про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори у встановлений шестимісячний термін.

До спадкового майна померлого належить земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 3,5797 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого 17 березня 2004 року на підставі розпорядження Ставищенської РДА Київської області №215 від 16.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації на право приватної власності на землю за № 823 (а. с. 7-8). Дана земельна ділянка відповідно до договору про поділ спадщини, укладеного між спадкоємцями та посвідченого 22 травня 2017 року Ставищенською районною державною нотаріальною конторою за реєстром №535, переходить у спадщину позивачу.

24 травня 2017 року державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно через незастережене виправлення у вищевказаному державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2.

Видача дубліката державного акта на земельну ділянку (свідоцтва про право власності) на ім'я померлих осіб чинним законодавством не передбачена.

Вищевказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а. с. 9-10).

Вартість вищевказаної земельної ділянки становить 85292,46 гривень (а. с. 19-20).

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220, 1223 частини 3 Цивільного Кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно з ст.ст. 1267, 1278 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось з них. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Як вбачається із п. "г" ч.1 статті 81 ЗК України ( від 25 жовтня 2001 року) громадяни набувають право власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації .

Статтями 181, 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до статей 3, 4, 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно. Державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.

Згідно статті 79 Земельного Кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З урахуванням положень ч.1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, виданий на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації, яке є дійсним, межі земельної ділянки встановлені в натурі, даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель, земельна ділянка є сформованою і може бути об'єктом цивільних прав та належить до спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, позивач з урахуванням наявності вищевказаного договору про поділ спадщини, укладеного між спадкоємцями, набула право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на дану земельну ділянку, і оскільки відповідачем Ставищенською РДА позов визнається, - він підлягає задоволенню.

Оскільки, Ставищенська районна державна адміністрація до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст.ст. 79, 79-1, 125, 181, 182 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1223 ч. 2, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,5797 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 17 березня 2004 року на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 215 від 16.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації на право приватної власності на землю за № 823.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. М. Марущак